Кінокритик Юрій Самусенко розповідає, як Чернігівщина стала кінопростором для поезії, страхів і філософії. У цьому епізоді згадаємо:

• Як «Коли падають дерева» зняли в селищі, що раптово стало магічним;

• Чому «Вій» не потребував декорацій — уся нечисть уже жила в пейзажах;

• Де в «Григорії Сковороді» шукали гармонію між мисленням і монастирськими мурами.