Чому ми змогли?

 В цьому епізоді ми говорили про те, як люди можуть стати цінними одне для одного за кілька днів, бо разом проходять через те, що важко пояснити іншим, і як такі зв’язки іноді стають ближчими за людей, які були поруч усе життя. Про те, як війна віддаляла Івана від минулого, а звичайні речі — стук коліс потяга, кава, можливість просто жити — ставали новими цінностями. Про те, як боляче бачити звичайне життя інших людей і намагатися поєднати два абсолютно різні світи, нагадуючи собі, що саме за можливість такого життя ми воюємо. Про небезпеку як спосіб пізнати себе, постійно запитуючи, чого ти насправді хочеш від самого себе. І про розмови з Богом, у яких Він говорив, що Іван нікого не вб’є, але довго не було зрозуміло, що саме це означає. 

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

У другій частині нашої розмови ми продовжили говорити про те, як суспільство могло б змінитися завдяки культурі та мистецтву. Це цікаво в контексті суспільної відповідальності, а також нашої участі в ній.
А ще нарешті поговорили про те, як і коли Паша відчув для себе Бога, і до чого тут перевернутий човен та звичайний сільський день. А ще дуже великим відкриттям було те, що Паша в дитинстві читав легендарну «Стежинку», а студія, де ми записуємо подкасти, знаходиться в одному приміщенні з редакцією.
І закінчили довгі роздуми тим, що для Павла означає «Збережи себе» та як грати своє кіно в голові й не розгубити себе.

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Перша в історії подкасту розмова, якій не вистачило одного епізоду. Паша — актор театру та кіно. Коли почалася війна, на екрани вийшов фільм «Снайпер. Білий ворон», де Паша зіграв головного героя. Цікаво, що фільм знімався за кілька років до повномасштабного вторгнення, і тоді він точно не міг уявити, куди Бог прокладе його шлях. У сьогоднішньому епізоді говоримо про те, як жити в запропонованих обставинах, чому він пішов тоді і чи пішов би зараз. Про те, як повернутися до себе творчого і чому в армії існує ризик перестати щось відчувати. Мрію, щоб цей епізод почули сотні людей, які бояться втратити себе.

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Це історія повністю про шлях пошуку Бога через військо. Історія мови унікальна тим, що про те на що він наважився не прийнято говорити вголос. Проте наш проєкт про чесніть та правду, тому ця історія варта того аби бути почутою.  Тут і про страх який паралізує і про надію яка вказує подальший шлях . Про гідних командирів та випадковості, які точно не можна назвати хаотичними.  Переконаний, що у цьому епізоді ви почуєте ще одну сторону військового життя, про яку досі ми не говорили ніразу.  

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Залишити у безпечній Польщі все, щоб приїхати в Україну і служити її людям. Дуже нетипова вийшла розмова, адже сьогоднішній герой — римо-католицький священник, який свідомо погодився розділити наші реалії.
У цьому епізоді говоримо про:
- відповідальність та небажання її брати;
- світи цивільного та військового;
- намагання чути один одного;
- силу кожного з нас.

Це розмова із дипломованим психологом, який може сьогодні бути капеланом, а завтра — просто тим, кому можна відкритись і виговоритись.
Ви будете заряджені, обіцяю.

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Історію Олександра ви частково вже знаєте: його дружина розповідала, як переживала цей новий етап родини в епізоді «Коли він пішов». Тепер випала нагода почути самого Олександра.
Це чесна і зовсім не сумна історія — про прийняття свого шляху і пошук дотичності не на словах, а на ділі. Пастор невеличкої церкви, Олександр розумів, що має бути більш залученим, — тож рішення долучитися до лав оборони не стало великою несподіванкою. Але цей шлях сповнений викликів, тривог і моментів підбадьорення.
Слухайте новий епізод і діліться враженнями в коментарях.

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Цей епізод про нелогічні рішення — але саме так часто виглядає віра.
Макса я знаю чи не найдовше з усіх героїв подкасту. Колись нас об'єднували спільні івенти, сьогодні — військо. Хоча Макс не є штатним військовослужбовцем, навіть якщо його ротації тривають по три тижні. Заплутано звучить? Саме це ми й розплутуємо в розмові.
У багатьох із вас сьогодні розвіються внутрішні міфи про Макса — якщо ви знали його раніше. Бо перша картинка рідко показує глибину людини. І я впевнений: мало хто очікував від нього того, про що ми говоримо.
В цій розмові — про те, як:
— волонтерство переросло в капеланство;
— капеланство спонукало підійти ближче, ніж тимчасові поїздки;
— небезпека стала свідомим вибором — бути там, де небезпечно;
— видима поверхневість ховає невидиму жертву;
— про гідність і церковний осередок.
Знаючи нас обох — я ніколи не думав, що ця розмова станеться. Але вона є. І я нею пишаюсь.

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Це історія пастора, який ніколи не був пацифістом і не боявся смерті. Але нова реальність життя принесла із собою інші переживання та тривоги. Поряд із чіткою впевненістю, що пастор може бути солдатом, Тім у певний момент перестав відчувати себе пастором — і в цьому епізоді ділиться, як це було. Як і багато інших, він думав, що воювати мають лише підготовлені люди. Але згодом усе змінилося. Про втрату всього, окрім себе. Про інтровертність і чесність у ній. А ще — про роль сучасної церкви в житті військових. 

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 У цьому подкасті ми обговорили питання, яке в певний момент задає собі кожен військовослужбовець: «А що, якщо мене забудуть?». Про підтримку та відчуття близькості з тими, хто не поруч, про розчарування в собі і новий етап розуміння свого християнства та про нове оточення.Саша готувався залишити всі справи тут і їхати до Німеччини, але Бог допустив глобальні зміни, де місіонерство перенеслось з вулиць великих міст до вузьких окопів.Говоримо про небезпечні та страшні моменти, про небажання читати Біблію та про ставлення до цивільних друзів, яких вдається не засуджувати. 

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

У цьому епізоді — розмова про те, як виглядає віра не в теорії, а в окопі. Про те, що означає бути пораненим і при цьому не здаватись. Про рішення, які людина приймає не від сили, а всупереч її відсутності.
Сергій говорить про те, як чужі історії тримають на плаву — як свідчення інших людей стають не просто натхненням, а справжньою опорою для того, хто ще шукає відповідей. Ми говоримо про церкву та її роль у підтримці воїнів — і це, на мою думку, приклад, який вказує вектор багатьом із нас.
А ще — про прийняття. Не як капітуляцію, а як початок внутрішньої зміни. Коли розумієш: обставини не зміняться, поки не зміниться щось усередині тебе.

Support the show

-----------------------------------------------

Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6

-----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/twr.ua/ 
Telegram: https://t.me/twrua_info 
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr