Danylo Yanevsky

Ранній модерний час (сер. XV – сер. ХІХ ст.), як і зараз, має глобалізацію за одну зі своїх ознак. Якими були риси тогочасної глобалізації на українських землях? Як вона вплинула на історичну Новоросію (1764-1874) та яким був досвід історії України у цьому аспекті? Як імперія конструювала столицю Новоросії (Кременчук)? Географічний, геополітичний, економічний та людський виміри Новоросії (на прикладі Кременчука). Специфіка пам’яті про новоросійські часи.

Гість — Дмитро Вирський − доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор десяти монографій, двох у співавторстві та понад 60-ти публікацій.

Ведучі — Данило Яневський та Тетяна Боряк.

Встановлення влади совєтів в Україні насаджувалося пропагандою, багнетами і творенням обширної когорти “зайвих людей”, яких репресували. Серед них були і високопосадовці часів Української революції 1917–1921 рр. – їх змели чотири хвилі терору з 1919 по 1948 рр. Мстивість совєтської репресивної машини вражала: деякі обіймали посади лише місяць; деяких було викрадено після Другої світової війни СМЕРШ і вивезено до СРСР; деяких було розстріляно ще 1918 р.; а про деяких не збереглося жодних документів.

Гість: Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Один iз співавторів "декомунізаційного пакету" законів. Керівник проєкту “Електронний архів українського визвольного руху”. Експерт робочої групи "Політика національної пам'яті" громадської ініціативи “Реанімаційний пакет реформ”. Був директором Центру досліджень визвольного руху та координатором круглих столів з вивчення досвіду посттоталітарних трансформацій країн Центрально-Східної Європи. Упорядник та співупорядник ряду праць, зокрема, посібника “Архіви КҐБ для медіа”.

І знову олюднюємо історію! Цього разу говоримо про історика, громадського діяча, голову Центральної Ради — Михайла Грушевського. Існує цілий напрямок в історичній науці – грушевськознавство. А ми забудемо про його політичні іпостасі й будемо розкривати цю надзвичайно суперечливу постать як звичайну людину зі своїми бажаннями, мріями, невдачами, родиною та колом спілкування.

Гість — Світлана Панькова – кандидат історичних наук. З 1992 р. завідувач філії Музею історії міста Києва – Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. Має відзнаку Президента України «Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2007). Авторка наукової концепції музею (2006) та концепцій понад 50 музейних виставкових проектів. Авторка сценарію та ведуча фільму «Дім Грушевських» (2010), музейних науково-освітніх проєктів та імпрез. Авторка понад 70 наукових розвідок та близько 150 енциклопедичних статей. Співупорядниця монографії «Я був їх старший син» (рід М. Грушевського) та упорядниця ряду видань про діяча.

Музеї (поряд з бібліотеками та архівами) є фундаментом збереження національної пам’яті держави, складовою культурної спадщини. Як Україна формує (і чи формує взагалі) музейну політику як складову національної ідентичності? Наскільки видимими та присутніми є музеї у культурній політиці: захист та поповнення фондів, популяризація? Державна політика щодо популяризації музеїв – відчувається лиш на папері? Приватні музеї – конкуренти чи однодумці?

Дивіться у свіжому випуску Історії з м’ясом. Наш гість – Людмила Строкова — генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Для чого досліджувати зброю? Як перетинаються наука (зброєзнавство) та комерція (колекціонування)? Впливи Сходу та Заходу на зброю. Хто, коли, де та як виготовляли зброю в Україні. Зброя козаків: види, призначення та специфіка. Збереженість автентичної козацької зброї в Україні. Скандально відомі експонати: шабля Богдана Хмельницького, шабля Мазепи.

Гість — Денис Тоїчкін – дослідник спеціальних історичних дисциплін, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор двох монографій та понад 60-ти публікацій.

▪️Традиційно вважається, що історію творить вищий політичний клас певної епохи. Але це застаріле бачення, адже з поля зору випадають як пересічні люди зі своїми смислами та внеском у розвиток країни, так і вплив географічних та екологічних чинників на події. Що таке взагалі історія довкілля? Як впливало довкілля на перебіг подій у світовій та українській історії? Які природні катаклізми мали місце під час Української революції 1917–1921 рр.? Наскільки доленосними та/чи руйнівними виявилися їхні перебіг та наслідки для поразки визвольних змагань українців того періоду?

▪️Гість — Віталій Скальський – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Нарешті «Історія з м’ясом» повертається! А також ведуча першого сезону — Тетяна Боряк ♥️ Перша тема — портрети козацької старшини 17-18 ст.

▪️Що є джерелами до іконографії гетьманів та козацької страшини? Наскільки чисельною є ця група джерел? Якими є проблеми верифікації та атрибуції? Наскільки точними є усталені іконографічні традиції гетьманів (Мазепи, Хмельницького)?

▪️В гостях — Ольга Ковалевська − доктор історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України. Громадська діячка, Лауреат премії Президії НАН України імені М.І. Костомарова (2017).

У непрохідних джунглях американські солдати вели запеклі бої з комуністами. А на вулицях американських міст у той самий час йшла своя війна. Про В’єтнам, як поштовх до змін — дивіться о в Історії з м’ясом.

Будівельні піраміди, стрибки цін на нерухомість, спекуляції, афери — для нашого часу то не дивина. Але ж колись усе буває вперше! Про появу цієї дивовижі у Києві та її гучний крах — дивіться в історії з м’ясом.

Де були найвідоміші будинки розпусти столиці, які права та обов’язки мали дівчата-полунички, хто був їхніми клієнтами… і купа родзинок про Київ кінця ХІХ – початку ХХ ст — дивіться в Історії з м’ясом.