У цій розмові Айа ділиться Знанням про час і те, чому він є однією з головних ілюзій Матриці. Майстер пояснює, що для Абсолюта не існує дат народження, старості чи смерті, а програма часу з’являється на рівні кармічного тіла, разом із роллю “я — людина” завантажуються сценарії дитинства, юності, старості, дати, календарі, програми та колективні домовленості про “нормальний” перебіг життя.  

Айа розкриває, чому минуле й майбутнє — це лише записи й проєкції, які продовжують жити в нашому полі, коли ми постійно до них повертаємось думками, і як через це ми втрачаємо живий момент присутності. Майстер говорить про стан “тут і зараз”, як досвід Єдності з Абсолютом, де час розчиняється і душа справді відновлюється. В розмові Айа ділиться прикладами з життя та простою практикою щоденного входження в цей стан, для моменту зупинки розуму.  

Окрема частина розмови присвячена темі старіння й “золотого віку”. Айа пояснює, як програма часу та накопичені руйнівні енергії проявляються у тілі як старість, і водночас показує, як можна уповільнити цей процес, виходячи над матричними установками про вік. Айа передає практику роботи з минулим і майбутнім та практику “золотого віку”, де людина віддає своє майбутнє Вищій Волі й наповнює себе Світлом у тому віці, в якому душа відчуває себе живою та сильною. Наприкінці Айа нагадує, що поки ми повністю ототожнюємо себе з датами, цифрами й календарем, час панує над нами, але коли ж душа згадує свою Вічну Природу й входить у Єдність з Абсолютом, досвід часу починає змінюватися, і ми поступово вчимося жити не в гонитві, а в Присутності.