Хроніки економіки

У попередньому випуску нашого подкасту голова Бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа повідомила, що через брак коштів у бюджеті уряд призупинив фінансування планів стійкості. Тож ми вирішили дізнатися, що саме може зробити кожен громадянин, аби, не покладаючись на державу, підготуватися до наступного опалювального сезону самостійно.

Як не залишитися взимку без води та тепла? Чи обов'язково купувати генератор на багатоквартирний будинок? Та як не допустити локальної аварії під час ввімкнень світла після відключень? Про все це ми говорили з головою Асоціації енергоаудиторів України Вадимом Литвином.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Кабінет міністрів вніс у парламент проєкт бюджету на 2027 рік. Хоча формально у документі передбачено зростання більшості програм видатків – як на війну, так і на цивільні потреби, – проте усі ці плани перекреслює жорстка реальність. За розрахунками уряду, у 2027 році Україні не вистачатиме понад 32 млрд дол. для того, аби профінансувати усе заплановане.

Ба більше, детальніший аналіз показує, що закладені на наступний рік видатки бюджету дещо применшені. Зокрема, планові видатки на деякі оборонні відомства на 2027 рік можуть бути навіть меншими, ніж фактичні видатки минулого 2025 року.

Як так сталося? Який розмір “діри” у бюджеті станом на зараз? Де шукати гроші на війну? Про все це ми говорили з головою Бюджетного комітету Ради Роксоланою Підласою.

Детальніше про бюджет 2027 року можете прочитати на сторінках “Економічної правди”.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

19 серпня Національне антикорупційне бюро оприлюднило матеріали операції “Форест Гамп”. Детективи виявили, як високопосадовці Офісу президента вносили заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Для цього у державному “Сенс банку” ніби то “вимкнули” фінансовий моніторинг.

Фінмон – це щит, який мав би захищати фінансову систему від “брудних” коштів корупційного походження. Здійснюють його банки та інші суб'єкти. Однак, як показує кейс “Форест Гампа”, – не завжди успішно та ефективно.

Як працює фінансовий моніторинг? Чому банки можуть зупинити вашу операцію і чому, у випадку із заставою Галущенку, вони цього не зробили? Та які зміни у фінмоні чекають на українців у майбутньому? Про це нам розповіла народна депутатка фінансового комітету Ради Ольга Василевська-Смаглюк.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Віртуальні активи або криптовалюта вже давно стали частиною повсякденного життя українців. Однак у законодавстві досі немає жодного визначення того, як регулювати цей ринок чи оподатковувати отримані на торгівлі криптою доходи.

Вже декілька років у Верховній Раді триває активна робота над законом про легалізацію криптовалют. У ньому містяться й норми щодо оподаткування отриманих від них доходів.

Коли Рада може ухвалити закон і коли він запрацює? Хто буде регулювати цей ринок? І чому держава не може просто заборонити криптовалюту? Про все це ми говорили із заступником голови податкового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

19 липня закінчився Чемпіонат світу з футболу, перемогу у якому здобула збірна Іспанії. Цей турнір, який приймали США, Канада та Мексика, побив чимало рекордів та став найприбутковішим для FIFA.

Спорт, який об'єднує сотні мільйонів фанатів по всьому світу, вже давно перетворився на прагматичний бізнес із багатомільярдними потоками та корупцією. На чому саме заробляють спортсмени та футбольні команди? Кому належать національні збірні та хто отримує прибутки за їхні перемоги? І чому країни змагаються за право приймати чемпіонати попри їхню збитковість?

Про економіку футболу ми говорили із заступником головного редактора “Української правди” Євгеном Будерацьким.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Коли почалася війна в Ірані, її наслідки майже миттєво позначилися на цінах на пальне. Проте на падіння цін на нафту цінник на АЗС реагує із набагато меншим ентузіазмом.

Частково, причина цього явища у логістиці та сформованим залишкам, пояснив Віцепрезидент з маркетингу та розвитку мережі АЗК “ОККО” Василь Дмитрів. Багато великих мереж закупили пального в той час, коли світові ціни на нього були на максимумі. Наразі ж у деяких випадках вони взагалі працюють “в нуль”.

У цьому подкасті ми запитали у Дмитріва про те, з чого складається собівартість літра пального, як паливна криза вплинула на обсяги продажів, а також наскільки успішно держава бореться із “тінню” на ринку.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

На початку цього року українські та міжнародні аналітики, які досліджують стан російської економіки, були сповнені оптимізму: бюджет РФ перевиконував плани щодо дефіциту, що віщувало великі проблеми із фінансуванням війни. Однак після початку кризи в Ормузькій протоці цей оптимізм швидко вивітрився.

На допомогу прийшли українські санкції проти російських нафтопереробних заводів. Завдяки ударам українських безпілотників та ракет Росія не лише зупинила експорт нафтопродуктів, але й почала відчувати реальний дефіцит: з кілометровими чергами та обмеженнями на продаж бензину в одні руки.

Наскільки серйозна паливна криза у Росії? Як місцева влада намагається з нею боротися? і як дефіцит пального впливає на економіку агресора та його здатність вести війну проти України? Про все це ми говорили з керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Юлією Павицькою.

Також про паливну кризу в РФ можете прочитати на сторінках ЕП.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Якщо в останні декілька місяців ви користувалися соціальними мережами, то не могли не помітити справжньої істерії, яка розгорілася навколо теми трудової міграції в Україну. При цьому, самих мігрантів як не було, так і немає.

Потреба у робочих місцях в Україні дійсно є. За різними оцінками, економіка потребує від 4,5 мільйона до 8,6 мільйона працівників. Частину реально знайти всередині країни, залучаючи до праці тих людей, які наразі з тих чи інших причин не працюють. Однак, ймовірно, що частину робітників доведеться шукати на міжнародному ринку.

• Чи поїдуть в Україну трудові мігранти з інших країн?
• Чи повернуться українські біженці для життя та роботи в Україні?
• І як Україні конкурувати за людей у світі, де більшість країн мають власні демографічні проблеми?

Про це ми говорили із головою ГО "Офіс міграційної політики" Василем Воскобойником.

У червні офіційний курс долара вже декілька разів побив свій історичний рекорд, притул наблизившись до позначки у 45 гривень. На табло банківських обмінників курс продажу вже декілька разів був вищим цієї позначки.

Що відбувається з курсом і чи слід хвилюватися? Чи варто купувати валюту, намагаючись зберегти свої заощадження, чи, можливо, краще інвестувати гроші в державні облігації? І що відбувається зі ставками за депозитами та ОВДП? Про все це ми говорили з президентом групи “Універ” Тарасом Козаком.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Відкриті дані з державних реєстрів вже давно стали невіддільною частиною життя не лише активістів чи журналістів-розслідувачів, але й звичайного бізнесу. Доступ до цієї інформації часто допомагає правильно оцінити потенційного контрагента та уникнути проблем у майбутньому.

Проте під час великої війни постало питання відкритості деякої інформації, зокрема щодо оборонних компаній. Тож уряд почав закривати дані про певні компанії, а інколи – цілі реєстри. Інколи – без будь-якої логіки.

Проте роблячи так, держава несвідомо досягла протилежного ефекту: підсвітила ворогу чутливу для себе інформацію, зробивши її пріоритетною ціллю для атак. Як це можливо? Для чого бізнесу потрібні відкриті дані та як на цьому заробляти? Про це ми говорили із засновником системи YouControl Сергієм Мільманом.