ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast

СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast

Якими є українські перспективи на світ, світоустрій, своїх сусідів, наш регіон? Які цінності виростають з української історії - і які з них можуть мати універсальну значущість? Як українська геополітика втілюється у наших цінностях?

Гість подкасту - Данило Лубківський, український дипломат та інтелектуал, директор Київського безпекового форуму.

Ведучий: Володимир Єрмоленко, український філософ, співавтор покдасту “Культ”.

Це запис публічної розмови, що відбулася 11 березня в Книгарні “Сенс” на Хрещатику.

Цей епізод - результат партнерства подкасту “Культ” та UkraineWorld.

--

ЗМІСТ:

03:30 - що таке українська зовнішня ідея?

12:49 - пошук опертя в чомусь зовнішньому - чи не є це слабкістю?

14:44 - що таке слава?

18:05 - «перш ніж нас захистило військо, нас захистила література, яка стала домом нашої державності»

19:47 - у чому суть метафори Керинейської лані?

25:40 - тема Києва та «київського Сіону». Рим проти Єрусилиму в українській ідентичності. Образ Києва проти образу Москви як «третього Риму»

34:01 - Кирило-мефодіївці: демократичність як основа української зовнішньої ідеї

36:30 - але демократичності мало. Треба мати зуби. Геополітичні проєкції української ідеї

44:15 - вісь «Північ-Південь». Українське «міжморʼя» проти російського «міжморʼя»: балто-чорноморська вертикаль. Україна як можливе джерело безпеки для інших

55:10 - про пошук внутрішньої сили. Візуалізація українського простору

01:05:30 - Ідея великих коаліцій в українській історії. Ідеалізм та реалізм

01:12:30 - Якою може бути українська зовнішня ідея, якщо Росії не буде?

01:21:45 - чи присутні ми на міжнародній шахівниці?

01:40:30 - на автівки для війська: картка: 5457 0822 9092 9368

paypal: [email protected]

01:41:00 - підтримати Kultpodcast: https://www.patreon.com/kultpodcast

підтримати UkraineWorld: https://www.patreon.com/c/ukraineworld

Чому потрібно контролювати свої емоції в мережі? Чому в роботі з інформацією варто не поспішати? Чому варто виходити зі своєї бульбашки?

У цьому епізоді говоримо про інформаційну гігієну та інформаційну дієту.

Гість подкасту “Культ” - Дмитро Кулеба, відомий український дипломат, міністр закордонних справ України (2020-2024), автор книжки “Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд та спільнот”.

Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ, головний редактор UkraineWorld, президент Українського ПЕН та співавтор подкасту “Культ”.

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: soundcloud.com/kultpodcast

СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast

Цей епізод створено в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади

Це також партнерський подкаст "Культу" та UkraineWorld

--

ЗМІСТ:

0:50 — Книжка «Війна за реальність» досі актуальна. Чому?

01:35 - чому поняття «постправда» хибне?

03:10 - сьогодні віртуальність перемагає реальність?

05:00 - про інформаційні бульбашки, які між собою не взаємодіють, і чому це погано

06:40 - чому протрампістські блогери не хочуть чути українську позицію

09:03 - чому російські наративи повертаються. Як Росія намагається нас розхитати в інформаційному просторі

11:00 - на яких темах Росія нас розхитує?

12:13 - чи нам досі потрібне слово «дезінформація»?

14:08 - чи треба нам плекати свою віртуальність?

15:33 - бінарність сьогодні зникає?

16:52 - ключове правило поведінки в соцмережах - не поспішати

17:43 - друге правило: обмежити доступ інформації до себе

20:50 - що би Дмитро змінив у «Війні за реальність» сьогодні

21:20 - правило «керувати емоціями» - що воно означає?

25:20 - ми часто не знаємо походження інформації. Чи треба вчити людей відстежувати, звідки прийшла інформація?

26:36 - як не збожеволіти в сучасному інформаційному світі?

27:30 - підтримати: https://www.patreon.com/c/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast

СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

Харків «залізобетон» - і Харків тендітний і мистецький. Харків слобід і вільних заселень - і Харків конструктивізму. Харків совєтський, Харків імперський - і Харків український. Харків Сковороди і Харків Хвильового.

Ми починаємо цикл епізодів про міста.

Ми пишемо цей епізод у Харкові, у Харківському літературному музеї. Наші гості - директорка музею, лавреатка премії імені Василя Стуса 2024 року Тетяна Пилипчук; харківський видавець Олександр Савчук і харківський архітектор Віктор Дворніков.

Ведучий: Володимир Єрмоленко, український філософ, співавтор подкасту "Культ"

На автівки для ЗСУ:

картка: 5457 0822 9092 9368

paypal: [email protected]

Стати патроном: https://www.patreon.com/c/kultpodcast

---

ЗМІСТ:

02:10 - Харків як культурне явище

06:30 - архітектурний образ Харкова. Архітектурні елементи цього міста. «Круте поєднання усіх епох»

13:30 - літературний Харків. Тяглість і поєднання різних епох: Сковорода - харківські романтики ХІХ століття - харківські 1920-і - сьогодення. «Історія мрій про велику культуру».

18:30 - Харків як ярмарок: що міститься в цій метафорі?

21:00 - Харків як одне з ключових джерел української ідентичності

28:50 - Держпром як один із символів Харкова: у чому загадка цієї будівлі? Несподівані виміри та лабіринти Держпрому

34:40 - дещо про український конструктивізм. «Лінійне місто»

37:20 - як Будинок «Слово» прикидається під конструктивізм

38:20 - як сьогодні тлумачити «наші 1920-і»?

41:57 - чи варто нам переосмислити український соціалізм?

44:40 - чи сформувало харківське покоління 1920-х уявлення про глобальну роль України?

47:20 - у чому загадка Слобожанщини? Який тип людини тут формується? Насолода свободою, насолода простором

57:00 - підтримати: patreon.com/kultpodcast

В оформленні використано елементи роботи "Будівництво Держпрому" українського художника Івана Падалки (1894-1937), розстріляного більшовиками 1937-го року. Джерело: @dark_academia_ua

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast

СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

Продовжуємо цикл лекцій “Українська інтелектуальна традиція”

Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співавтор Kultpodcast

Третій випуск - міркування на теми простору в українському мисленні. Степ проти лісу: простір знекоріненості проти простору корінь - як ці дві ідеї протидіють одна одній та взаємодіють одна з одною.

Аналізуємо тексти Грушевського, Лесі Українки, Маланюка, Донцова, Чижевського.

На автівки для ЗСУ:

картка: 5457 0822 9092 9368

paypal: [email protected]

Стати патроном: https://www.patreon.com/c/kultpodcast

--

В оформленні використано картину "Козак Мамай" (XІХ ст) - Музей Івана Гончара

ЗМІСТ:

2:00 - проблема степу: відкриті двері у євразійські степи

5:10 - степ і море: різні концепції нескінченності

6:50 - степ: «не-місце» - зустріч з тим, кого тут не було. Знекорінення

9:10 - ліс: зустріч з тим, хто завжди був тут. Укоріненість

10:10 - Маланюк і Чижевський: важливі синтези українскої культури. Народжені на межі зі степом

12:00 - Гердер: Україна - «степова Еллада». Маланюк: мислення України як осі між півднем та північчю. Прокляття степу, Україна як «бранка степова». «Простір всю силу пʼє»

16:00 - Донцов: протиставлення воїна та «гречкосія». Різне ставлення до простору, різні способи освоєння простору.

21:45 - Юрій Липа: продовження осмислення осі «північ-південь». Погляд на Україну як синтез трьох головних «первнів»: трипільсього, еллінського та ґотського. Степ і море в контексті цього мислення. Проблема раси в Липи.

29:35 - Чижевський: степ і «психічні риси» українства. «Почуття безмежно могутнього та безмежно великого».

32:12 - степ - простір «не-місця», приходу та уходу, знекоріненості та безґрунтянства.

34:30 - ліс. «Лісова пісня» Лесі Українки як парадигмальна філософія лісу. «Лісова пісня» - історія про те, як степ приходить до лісу.

36:20 - лісові істоти «завжди тут були». Вони не мають часу, вони не мають історичного буття. Через це не мають родин та генеалогії.

40:40 - підсумок: ліс проти степу - вкоріненість проти знекоріненості; місце проти не-місця; межі прти безмежжя. Здорова культура здатна обидва ці елементи поєднувати. Поєднання межі та безмежжя; коріння та знекоріненості

44:10 - підтримати: patreon.com/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast

СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

У дитинстві вона так і не навчилася їздити на велосипеді та плавати: добре вихованих дівчат цьому не вчили. Їй був двадцять один, коли вона стала дев'ятою жінкою в історії, яка здала державний конкурс agrégation, який давав право викладати в університеті, і наймолодшою жінкою у Франції, яка пройшла цей конкурс зі спеціальності "філософія".

Їй було двадцять три, коли вона відмовилася вийти заміж за чоловіка, якого любила усе своє життя. Їй було тридцять п'ять, коли їй заборонили викладати у державних освітніх закладах, і сорок чотири, коли вона отримала водійські права - відтоді час за кермом став для неї символом свободи.

Філософиня, екзистенціалістка, письменниця та феміністка, Симона де Бовуар стала символом фемінізму для багатьох поколінь жінок.

Публікація роману "Нерозлучні" у 2020-му році проливає нове світло на становлення письменниці.

--

Авторка: Тетяна Огаркова, літературознавиця, співавторка подкасту "Культ"

ЗМІСТ:

1:06 - Навіщо знову говорити про Симону? з'явилися друком її тексти, які не були опублікувані раніше і які проливають несподіване світло на її творчість

1:50 - спойлер - упродовж року, видавництво "Основи" видасть друком новий переклад української "Другої статі"

3:18 - "Друга стать" - це твір середини життя, позаду вже половина життя

5:48 - Чому у 1949-му році, коли Симона де Бовуар пише "Другу стать", вона не вважає себе феміністкою

8:06 - про дитинство Симони, "добре вихованої дівчини". Як життя родини змінила Перша світова війна. Як війна стала двигуном емансипації жінок та відкрила нові можливості для Симони

12:18 - Симона як дівчина "з чоловічими мізками". Образ "гарсонетки" (la garçonne) після Першої світової війни у Франції

15:25 - "Я хотіла вигадати моє життя". Юність Симони де Бовуар, роки становлення

16:30 - стосунки Симони з сестрою Елен де Бовуар, талановиною художницею

18:10 - Друга світова війна, життя та творчість Симони в окупованому Парижі. Перші публікації Симони під час війни: роман "Гостя" - екзистенціалістка мелодрама. Сестри Ольга та Ванда Козакевич як прототип образу персонажа у "Гості"

24:50 - історія роману "Кров інших" - про межі свободи та відповідальності під час окупації та спротиву

27:20 - у 1944-му році французькі жінки вперше отримують право голосу на виборах

28:10 - Симона вирішує написати книгу про сучасне становище жінки. Зародження ідеї та історія написання "Другої статі"

32:30 - вплив подорожі у США на написання "Другої статі"

33:40 - "жінкою не народжуються, нею стають". Рецепція "Другої статі" у французькому суспільстві кінця 1940-х

37:20 - про автобіографічну книгу Симони де Бовуар "Мемуари добре вихованої дівчини". Книга, яка стала революційною для жіночої аудиторії. Симона вперше починає називати себе "феміністкою"

41:10 - Симона де Бовуар у 1960-х: війни в Алжирі та феміністичний вимір антиколоніалізму. Справа алжирської активістки Джаміли Бупаша

45:10 - 1970-ті та участь Симони у "русі за звільнення жінок" (MLF), боротьба за декріміналізацію абортів, судовий процес Бобіні

50:00 - Сестра Симони Елен приходить до фемінізму та бореться з домашнім насильством в асоціації "SOS. Жінки. Солідарність"

52:40 - Що було натхненням Симони? Історія про "Заза" (Елізабет Лякуан). Що саме ми дізнаємося з роману "Нерозлучні", виданого у 2020-му році, 66 років після написання і 34 роки після смерті Симони де Бовуар

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: https://soundcloud.com/kultpodcast

СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

Продовжуємо цикл лекцій “Українська інтелектуальна традиція”

Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співавтор Kultpodcast

Другий випуск - міркування на теми часу та історії в українському мисленні. Чим український час відрізняється від “апокаліптичного” російського часу; чому важлива метафора археології; у чому позитив його мозаїчності; якою є роль ідеї переродження.

Аналізуємо тексти Костомарова, Шевченка, Грушевського та інших.

На автівки для ЗСУ:

картка: 5457 0822 9092 9368

paypal: [email protected]

Стати патроном: www.patreon.com/kultpodcast

--

В оформленні використано картину "Козак Мамай" (XVIII ст) - Дніпровський історичний музей імені Д.І. Яворницького

—

ЗМІСТ

01:45 - український час vs російський час. Апокаліптика російського часу та її чужість для України. Апокаліптика міфу про «Третій Рим». Пустеля як апокалітпична метафора

04:50 - метафора саду проти метафори пустелі. Сад - центр світу, а не його пограниччя. Сад: буття, якого торкнулася турбота

7:10 - множинність українського часу. Позитив цієї множинності.

13:00 - Особливість українського часу: пошук синтезу між традицією та модерністю. Дивитися в майбутнє, надихаючись минулим. Українські модерністи: поєднання модерності та традиції

15:25 - тема регенерації і нового народження в українській традиції. Проходження через смерть, долання смерті. Гоголь vs Шевченко

21:30 - метафора археології. Домонтович vs Фуко. Для нас історія - не є великим тілом, що нас душить; навпаки: це складання мозаїки з розрізнених фрагментів. Історія України під землею

28:00 - глибина української історії. Грушевський: вплітання української історії в середземноморську. Вісь Північ-Південь. Мрія про море в українській історії

35:15 - «Історія української літератури» Грушевського: пошук глибинної історії у фольклорі. Грушевській і Драгоманов

44:30 - інтерсубʼєктивна природа української історії. Костомаров: множинність історії Русі

50:05 - українська історія та майбутнє. «Ще не» як важливий елемент української ідеї. Ампутованість майбутнього в українській історії - і боротьба з цією ампутованістю

52:30 - один із найкращих романів про час: «Майстер корабля» Юрія Яновського. Роман про юність, яка пише про старість, яка пише про юність

57:25 - ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: https://soundcloud.com/kultpodcast

СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast, https://soundcloud.com/kultpodcast

СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

Розпочинаємо цикл лекцій “Українська інтелектуальна традиція”

Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співавтор Kultpodcast

Перший випуск - міркування на теми свободи, волі, неволі, “свободи-попри”, ризику анархії, звʼязку між свободою та служінням; теми крихкості свободи та ризику скочування волі в неволю. Міркуємо про те, як тема свободи та волі є ключовою для української інтелектуальної культури.

Аналізуємо тексти Шевченка, Франка, Лесі Українки, Пантелеймона Куліша, Марка Вовчка

На автівки для ЗСУ:

картка: 5457 0822 9092 9368

paypal: [email protected]

Стати патроном: https://www.patreon.com/kultpodcast

--

В оформленні використано картину "Козак Мамай" (кінець XVIII - початок ХІХ століття), Львівський історичний музей

--

ЗМІСТ:

1:30 - чому зʼявився циклу «Українська інтелектуальна традиція»

3:10 - що таке «воля» в українському контексті. Воля як свобода-попри. Воля і неволя як ключові теми української культури

6:50 - філософія свободи у ХХ століття. «Свобода від» та «свобода для» (Еріх Фромм), «негативна свобода» та «позитивна свобода» (Ісая Берлін). Тріада «верблюд - лев - дитина» (Ніцше). Образ лева як образ негативної свободи - і залежності від того, що ти заперечуєш

11:15 - відмінність «свободи попри» від «свободи від» та «свободи для». Боротьба проти неволі як боротьба проти небуття

13:30 - темний бік прагнення волі: анархізм та фрагментація. Діагност та критик українського анархізму: Пантелеймон Куліш. Куліш проти Шевченка. Критика Куліша: Марко Вовчок

21:20 - незвичний український анархізм: Драгоманов. Український анархізм проти російського анархізму

24:00 - «воленька» у Шевченка та Лесі Українки

26:40 - Шевченко і його взаємодія з волею та неволею. Більша частина життя - у неволі. Схожа історія у багатьох українських культурних діячів. «Великий льох» та «Стоїть в селі Суботові».

35:45 - Франко та його «Мойсей». Геополітика «Мойсея». Вихід з неволі і падіння назад у неволю. Мойсей та Азазель: складне психоаналітичне богословʼя. Воля та служіння: терен як метафора.

52:33 - Леся Українка, «Осіння казка» та «Камінний господарь». Взаємодія волі та влади. Дон Жуан як «лицар волі», який звільняється від пут суспільства; донна Анна перетворює волю на владу, звʼязуючи спільноту «наче бранку». «Нема без влади волі» як небезпечний симптом. Прагнення «воленьки чужої» - небезпека деградації прагнення волі у волю до влади.

01:03:12 - завершення та підсумки.

01:07:22 - підтримати: https://www.patreon.com/kultpodcast

Розмова з Мирославом Мариновичем - українським дисидентом, політвʼязнем часів СРСР, а нині - віце-ректором Українського католицького університету та почесним президентом Українського ПЕН.

Говоримо про цінності українського дисидентського руху, про розбіжності між українськими та російськими антисовєтськими силами, про каральну систему СРСР та сучасної Росії, про цінності в часи війни та релігію в сучасній Україні.

Модерує: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співавтор подкасту “Культ”

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast

СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

На автівки для ЗСУ:

картка: 5457 0822 9092 9368

paypal: [email protected]

Костянтин Зоркін - один із найцікавіших сьогодні харківських художників. Він працює здебільшого з деревом, також з металом, тканиною, тушшю, але передусім - з образами та видіннями. Після початку повномасштабного вторгнення його образи відгукуються в кожному з нас: це будинки, немов живі істоти; місто, де всі повʼязані між собою; сковородинівське серце, що витесане з дерева і здається живим.

Ми говоримо з Зоркіним біля інсталяції “Іменем міста”, яку сьогодні дає можливість побачити Харківський ЛітМузей.

Модераторка: Тетяна Огаркова, українська літературознавиця, співавторка подкасту “Культ”.

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДПИСАТИСЯ: soundcloud.com/kult_podcast

СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

На автівки для ЗСУ:

картка: 5457 0822 9092 9368

paypal: [email protected]

Дякуємо Харківському Літературному музею та особисто його директорці Тетяні Пилипчук за їхню творчість і за допомогу в організації цієї розмови.

--

ЗМІСТ:

1:58 - про проєкт "Іменем міста". "Трюм нашого корабля". Харків як корабель

4:48 - Пошук метафізичної ідентичності міста.

5:58 - відчуття міста змінилося, місто почало відчуватися як власне тіло, прильоти як власні рани. Тактильний простір

6:53 - що таке "місто-намисто"? місто, дерева та будинки. Що робить місто містом?

7:58 - "ми не знаємо, що нас чекає, але ми знаємо, що нас тримає"

8:50 - "в основі проєкту лежить моє видіння". Про сім основних героїв проєкту та набір образів. Город (будинок), Смерть, Пташка, Квітка, Чорна Діра, Every Man, Книга

14:20 - Про любов - як проєкт змінив життя учасників

15:14 - світло і темрява, образ міського ліхтаря. Роль світла у проєкті. Атмосфера блекауту, атмосфера зануреності. "Ця темрява мене влаштовує".

16:55 - чому дерево та метал - основні матеріали. "Метал - це антиматеріал. "Дерево як матеріал теплий та живий".

18:22 - про виставку "Захисний шар". Резиденція в селі Куземин. "Мене рятує те, що я не рефлексую інтелектуально". Нерідко образ приходить задовго до того, як він з'являється в реальності

23:20 - що таке мистецтво? Мистецтво як "єдиний матеріальний доказ існування душі"

25:00 - про перші десять днів вторгнення. Митці мають опору всередині себе. Мистецтво - це магічна діяльність, яка змінює дійсність.

28:20 - відчуття землі, дуже сильне в українській культурі. Ладштафт та матерія. Це дає сили, магію. Втрачена земля як продовження тіла

30:10 - земля і місто - чи є протиставлення? "Я людина урбаністична, але мені потрібне і одне, і інше". Харків - це степ. Харків, який любить простір

32:25 - чи важливо залишатися на своєму місці, триматися своєї землі. "Тут я відчуваю сенс". "Де би я не був, всередині мене Харків, і я все порівнюю з ним".

34:00 - "Харків - це не лише залізобетон. Це живий організм". "Місто-намисто" як альтернатива "Харків-залізобетон". "Держпром" дає місце для світла і повітря (Віктор Дворніков)

36:12 - як говорити про майбутнє, чи є візії майбутнього в ситуації, коли "можна не прокинутися зранку"

37:40 - "думка про майбутнє формує майбутнє", нам треба працювати з мрією

39:28 - мрія це дитячий стан, та мрія - це найкращий метафізичний коучинг

40:50 - що таке українське мистецтво та "мистецтво на своїх умовах"

43:20 - "не треба намагатися подобатися, особливо тим, кого ти не знаєш"

45:00 - Про роль документації та позачасового мистецтва під час війни

Розмова з Ярославом Грицаком - відомим українським істориком, професором Українського католицького університету.

Говоримо про Україну на мапі світу, про глобальний погляд на українське минуле, теперішнє та майбутнє, про те, що ми можемо брати з собою в майбутнє, а від чого слід відмовитися.

Це спільний епізод подкасту “Культ” та UkraineWorld, багатомовного медіа про Україну від Інтерньюз-Украіна. Нещодавно ми запустили україномовний подкаст “UkraineWorld українською”, в якому говоримо про Україну зі світової перспективи

Модерує: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співавтор подкасту “Культ”, головний редактор UkraineWorld

ПІДТРИМАТИ:

Подкаст “Культ”

https://www.patreon.com/kultpodcast

UkraineWorld

https://www.patreon.com/ukraineworld

На автівки для ЗСУ:

картка: 5457 0822 9092 9368

paypal: [email protected]

---

ЗМІСТ

1:33 - чому важливий глобальний погляд на Україну. Депровінціалізація мислення

3:50 - Україна та антична історія. Україна та Середземноморський і Чорноморський світ. Україна та степ

8:00 - «якщо ти не знаєш, як розвʼязати проблему - розшир контекст»

8:35 - історія скіфів, вікінгів, Боспорського царства, греків, кримських татар, євреїв і т.д. на цій землі - це наша історія? Питання спадку

12:30 - пограниччя, важливе та вразливе. Україна та Палестина

14:40 - про відмінність між західною та східною Європою. Питання міграційних потоків

16:00 - «будь-яка держава, яка тут виникає, має проблеми»

22:20 - проблема насильства. Корупція та насильство. Європа як звуження простору для насильства

27:10 - світ ХХІ століття: деімперіалізація чи реімперіалізація?

29:30 - Україна та Євразія

31:59 - відмінність української та російської інтелектуальної історії

37:00 - «Європа - продукт, який швидко псується»

39:30 - чому Європа потребує політичної метафізики. Історія та зло

41:40 - прихід України до Європи є шансом для Європи