"One of the problems is that we are perceived as part of the West, which colonized and exploited other countries".

In March, our editorial team initiated a special project aimed at finding a common language and ways of support between the countries of the periphery.

❓ Why should such a dialogue form the basis for reforming and strengthening new global security guarantees?

Why should Ukraine shift its focus from a Eurocentric discourse to gain broad support?

❓ What mistakes does Ukrainian diplomacy make and what fundamental things do politicians fail to understand when seeking support in the Global South?

❓ And what could unite the countries of the periphery to fight against different imperialisms?

Listen to the English-language episode of the podcast "Too Long, Didn’t Read" with our journal editor, historian, and serviceman of Ukrainian Armed Forces Taras Bilous. And follow the new publications of the “Dialogues of the Periphery” special project on our website.

Hosted by Aliona Lyasheva, editor of Commons Journal, sociologist.

Translation and voice acting by Olenka Gu.

Podcast edit: Mark Kulik.

Please support our journal.

«Одна з проблем в тому, що нас сприймають як частину Заходу, який колонізував і експлуатував інші країни».

У березні наша редакція ініціювала великий спецпроєкт, спрямований на пошуки спільної мови й шляхів підтримки між країнами периферій. 

❓ Чому саме такий діалог має лягти в основу реформування і зміцнення нових гарантій світової безпеки? 

❓ Що взагалі таке «країни периферії»? 

❓ Чому Україна має змістити фокус з європоцентричного дискурсу, щоб отримати широку підтримку?

❓ Які помилки робить українська дипломатія, і яких фундаментальних речей не розуміють політики, шукаючи підтримки на Глобальному Півдні?
❓ І що ж усе-таки могло б обʼєднати країни периферії для боротьби з різними імперіалізмами?

Слухайте про це в новому епізоді подкасту «Лінь читати» з редактором нашого журналу істориком і військовим Тарасом Білоусом. І слідкуйте за новими публікаціями спецпроєкту «Діалоги периферій» на нашому сайті.

Ведуча: редакторка журналу «Спільне», соціологиня Альона Ляшева.

Монтаж подкасту: Марк Кулік.

«Лікарі змушені займатися корупцією на місцях через недофінансування».

У 2016 році в Україні розпочалася реформа системи охорони здоровʼя, основною метою якої була децентралізація фінансування медзакладів. У цьому випуску подкасту, разом із соціологинею Оленою Слободьян, ми поговоримо про поточні результати реформи та її наслідки для медпрацівниць і пацієнтів. А конкретніше, торкнемося таких питань:

• чи покращилося фінансування медзакладів та якість послуг;

• як вплинули на хід реформи кризи — пандемія і війна;

• умови роботи працівників і працівниць медичної сфери;

• зміни держави й суспільства, необхідні для забезпечення гідного життя ветеранів і ветеранок.

Гостя подкасту: Олена Слободьян — дослідниця охорони здоров’я, магістерка соціальних наук (Берлінський університет ім. Гумбольдта), наразі працює у Мюнхенському інституті соціальних досліджень.

Ведуча: редакторка журналу «Спільне» соціологиня Альона Ляшева.
Монтаж подкасту: Марк Кулік. 

"There are oil and gas, and there is another very important story — about money."

The very first response of Western governments to support Ukraine after the start of a full-scale invasion was the introduction of a series of sanctions aimed at denying Russian energy carriers and freezing the elites' assets. More than a year of aggressive hostilities on the territory of our country has passed, and here is what we get in the end from the numerous sanctions packages statement.

1. Fairly moderate restrictions on oil prices and the presence of Western companies in the Russian energy market.

2. No sanctions for the gas purchase!

3. No decisive actions toward the expropriation of the Russian elites' capital.

We invited the British historian and energy researcher Simon Pirani to find out why all three fronts of the West's economic war with Russia turned out to be so weak. Listen to his thoughts in the new episode of our podcast.

Support "Commons" projects on Patreon: https://www.patreon.com/bePatron?u=69679888&redirect_uri=https%3A%2F%2Fcommons.com.ua%2Fuk%2Fdonate%2F. 

«Є нафта і газ, а є ще одна дуже важлива історія —- це історія про гроші».

Після початку повномасштабного вторгнення західні уряди одразу запровадили санкції, спрямовані на відмову від російських енергоносіїв, та заморозили активи еліт. Минуло більше року загарбницьких військових дій на території нашої держави. І що ж ми маємо в підсумку від численних санкційних пакетів?

1. Досить помірні обмеження цін на нафту та присутність західних компаній на російському ринку енергоносіїв.

2. Відсутність будь-яких санкцій на експорт газу!

3. Жодних рішучих дій щодо експропріації капіталу російських еліт.

Ми поговорили з британським істориком і дослідником енергетики Саймоном Пірані, щоб розібратися в тому, чому ж усі три фронти економічної війни проти Росії виявилися такими безуспішними.

«В Україні занадто високий рівень безробіття як для такої повномасштабної війни».

Неоліберальні зміни в українському трудовому законодавстві під час військового стану розкритикував навіть Європейський Союз. 

Що ж відбувається на робочих місцях? Чому в державних законопроєктах нехтують інтересами працівників? Чи реально зберегти заробітню платню військових за місцем роботи? Як працює проєкт допомоги працівникам «Трудоборона»? І за яких умов можна підтримати достойні умови праці під час війни? 

Про все це, а також про реальні приклади перемоги працівників у захисті своїх інтересів, розповідає юрист, активіст ГО «Соціальний Рух» і автор нашого видання Віталій Дудін.

«Післявоєнна відбудова має бути такою, щоб люди хотіли повертатися в Україну, — це має стати важелем тиску на владу».

Жінки та діти становлять приблизно 87% людей, які виїхали з України внаслідок війни.

Які проблеми їм доводиться долати, влаштовуючи свій побут? Як вплинула війна на гендерну нерівність в суспільстві? І які ризики для становища жінок можуть з’явитися після війни?

Із нагоди 8 березня обговорити всі ці питання ми покликали Оксану Дутчак, феміністку, кандидатку соціологічних наук, редакторку нашого журналу, яка змушена була тимчасово виїхати з України через російську агресію.

За останній рік на сторінках «Спільного» вийшло цілих 5 текстів Оксани на теми, дотичні до війни.