Анастасія - майстер-бровіст, яка працювала у Слов’янську. З початком війни вона разом зі своїм хлопцем повернулися до родичів у селище Сидорове, що у Святогірській громаді. Війна здавалася далекою, але в якийсь момент вони почули гул літаків у небі. Просидівши декілька тижнів у підвалі, Настя з мамою та молодшим братом вирішили виїжджати. Спочатку поїхали на захід України, а згодом  - у Чехію, щоб працювати і мати можливість допомогти татові та бабусі з дідусем, які і досі перебувають на Донеччині.