Подкаст(на)памʼять

Як повʼязані памʼять та релігія? Чи впливає релігія на нашу ідентичність й уявлення про минуле? Чому, коли йдеться про памʼятання трагічних подій, ми часто використовуємо релігійні символи? Що говорить про наше суспільство участь церков у меморіальних подіях?

Розбираємося разом з істориком, викладачем Київської школи економіки та координатором Лабораторії дослідження релігії у КШЕ Андрієм Фертом.

Детальніше, про що говоримо:

Памʼять про сучасну російсько-українську війну, яка формується в нас на очах, – одна з наскрізних тем подкасту. Це закономірно. Довкола меморіалізації війни триває насичена, а подекуди складна й гостра дискусія.

Процес формування памʼяті про війну підсвічує проблеми в культурі памʼятання загалом і ставить багато питань. Яку культуру памʼяті Україна сформувала за десятиліття незалежності? На що можемо опертися, щоб створити якісні та людяні меморіальні проєкти? Як пропрацювати радянську спадщину – і локалізовану в конкретних місцях, і міцно зашиту в підходи до памʼятання?

Ми запросили Катерину Семенюк – культурну менеджерку, кураторку і співзасновницю платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, щоб разом пошукати відповіді на ці питання. Розмова відбулася наприкінці 2024 року. Одне з завдань команда Минуле / Майбутнє / Мистецтво бачить у тому, щоб формувати нову культуру памʼяті в Україні. У 2024-му платформі виповнилося 5 років. Меморіалізація російсько-української війни належить до магістральних напрямів її діяльності.

Про що говоримо у подкасті:

Посилання на проєкти і матеріали, про які йшлося у розмові:

ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.

Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.

Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.

УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua

Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/

Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team

Instagram

«Історії з архівів КГБ – “вічнозелена тема”, до якої завжди буде інтерес», – каже історик Едуард Андрющенко. Він – відомий дослідник архівів радянських спецслужб, які узагальнено називають «архівами КГБ». На основі власних досліджень Андрющенко написав книгу – «Архіви КГБ. Невигадані історії». І саме працював над наступною – про Віктора Петрова (Домонтовича), радянського шпигуна в українському авангарді, коли записувався подкаст.

З розмови з Едуардом Андрющенком ви дізнаєтеся, як працювати з архівами КГБ; чим вони можуть бути корисні; які справи реально знайти, а які – практично знищено; як діяла система та як вона взаємодіяла з українською дійсністю. І ще відкриєте для себе багато неочікуваних, абсурдних і захопливих історій з архівних справ. Наприклад, про киянина-шпигуна північнокорейської розвідки або крадіжку паспорта в онуки Івана Франка.

00:00 – інтро

00:54 – нова книга про Віктора Петрова (Домонтовича) – радянського шпигуна в українському авангарді

03:03 – історії з архівів КГБ – «вічнозелена тема»

05:07 – відкриття архівів

09:18 – поширені ілюзії про архіви КГБ

10:30 – знищення справ

13:15 – з чого почати дослідження

18:03 – погляд на радянську дійсність очима кагебістів

24:12 – портрет кагебіста

35:03 – незручні події минулого: як реагувало КГБ?

40:30 – КГБ й українські митці

43:56 – відносини «радянських класиків» із системою 

48:26 – контроль чи хаос – що переважало у системі КГБ?

58:17 – як КГБ вкрало паспорт в онуки Івана Франка

01:01:49 – методи роботи, вербування, компромати

01:04:55 – медійні проєкти на основі архівних справ

01:09:14 – історія киянина, якого завербувала розвідка Північної Кореї

01:11:36 – як зробити історію популярною і достовірною водночас?

01:19:00 – абсурдні та улюблені історії з архівів КГБ

ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.

Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.

Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.

УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua

Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/

Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team

Instagram

Памʼятаєте, як у перші дні повномасштабного вторгнення соліст «Бумбоксу» Андрій Хливнюк заспівав «Ой, у лузі червона калина»? А хто знає, що ця пісня родом із Першої світової війни? Як і, до речі, сумно відома після Революції гідності «Плине кача»…

Пісні – не єдиний спадок Першої світової, який ми здебільшого не асоціюємо з тією війною та участю в ній українців.

Внаслідок першого глобального конфлікту в історії людства в нашому побуті зʼявились чай у пакетиках, одяг на блискавці і навіть веганські сосиски. Велика частина меморіальної культури, зокрема тієї, яку ми засвоїли у спотвореному радянському варіанті, як от вічний вогонь і памʼятник невідомому солдату, теж походять із Першої світової війни. Врешті-решт всеохопна мобілізація суспільства вперше відбувається тоді ж.

Перша світова війна розпочалася 110 років тому. Західна історіографія датує її початок 28-м липня, коли Австро-Угорщина оголосила війну Сербії після вбивства австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда і його дружини Софії сербським націоналістом Гаврилом Принципом у Сараєво. В українських підручниках початком світової війни вважається 1 серпня, коли у конфлікт вступили Німеччина та Російська імперія.

Через Україну проходив Східний фронт. Українці воювали не лише на Східному фронті та не лише в арміях Австро-Угорщини і Російської імперії, до яких тоді входила більшість України. Є вражаючі історії вихідців з України, які служили у канадських та австралійських і новозеландських підрозділах армії Британської імперії, брали участь у кампаніях у різних частинах земної кулі.

Про все це (і не тільки) говоримо у цьому випуску подкасту (На)памʼять. Гість випуску – історик, дослідник Першої світової війни Іван Стичинський.

ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.

Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.

Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.

УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua

Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/

Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team

Instagram

Саморобна іграшка, земля з парку в Луганську, татові військові рукавиці, ключі від квартири, куди неможливо повернутися, – все це артефакти Музею воєнного дитинства в Києві. Їх до колекції передали діти, чиї історії записала команда музею.

Київський Музей воєнного дитинства є частиною міжнародного проєкту, започаткованого в Боснії та Герцеговині у 2017 році. Українська команда працює з 2018-го і за цей час записала близько 500 інтервʼю з дітьми з України. Місія музею в тому, щоб діти, у чиє життя увірвалася російсько-українська війна, самі могли розповісти свої історії. Щоб голоси дітей і явище воєнного дитинства були частиною розповіді про цю війну.

Директорка Музею воєнного дитинства в Києві Світлана Осіпчук стала гостею сьомого випуску подкасту (На)памʼять.

З розмови з нею ви дізнаєтеся:

- як музей збирає і зберігає історії воєнного дитинства

- що робить команда музею, щоб це не був проєкт, де дорослі говорять про дітей і замість дітей

- як музей може бути не тільки місцем, де розповідають історію, а й простором, де працюють із травмою

- які зворушливі та навіть подекуди смішні речі діти передають у музей і що вони для них символізують

00:00 Інтро

01:14 Створення Музею воєнного дитинства в Боснії та Герцеговині та Україні

04:04 Сприйняття воєнного дитинства до російського повномасштабного вторгнення і після

09:16 Як музей записує спогади дітей

10:42 Що передають діти у колекцію музею

13:59 Як давати голос дітям, а не лише розповідати про них

20:33 Доречні і недоречні форми вшанування памʼяті. Приклад памʼятника загиблим дітям у Харкові

25:08 Як говорити з дітьми про втрату і війну

32:45 Як жити з досвідом війни у дитинстві? Приклад боснійського суспільства

38:10 Про важливість правосуддя та плюралізму історій для оздоровлення суспільства після війни 

43:27 Історія одного артефакта про любов і піклування на тлі втрати

ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.

Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.

Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.

УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua

Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/

Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team

Instagram

За два роки українські митці створили величезну кількість робіт, які є хронікою повномасштабної війни.

Щоб зберегти ці твори, команда мистецтвознавців з громадської організації «Музей сучасного мистецтва» створила Архів мистецтва воєнного стану https://waa.umca.art Це велика база онлайн, яка містить тисячі робіт, створених українськими митцями і мисткинями після 24 лютого 2022 року.  За її допомогою можна відстежити буквально по днях, що відбувалося в українському суспільстві під час повномасштабної війни, через реакції на події українських художників і художниць.

У подкасті (На)памʼять співкоординаторка Архіву мистецтва воєнного стану, мистецтвознавиця Галина Глеба розповідає, чим архів корисний кожному і як роботи митців документують війну та допомагають відрефлексувати пережите.

01:30 Як виник Архів мистецтва воєнного стану

02:37 Про миттєву реакцію художників на війну

05:31 Як працює архів

09:43 Чим архів корисний для кожного користувача

13:58 Аналіз суспільства на основі архіву

21:14 Митці у війську

28:24 Мистецькі щоденники війни

38:15 Меми під час війни

45:24 Митці, за якими варто слідкувати

Про яких митців детальніше говоримо у подкасті:

Вітер Степовий: https://www.instagram.com/viter.stepoviy?igsh=b2t1NWRmOHJ5bzdh

Костянтин Поліщук: https://waa.umca.art/artists/kostyantyn-polishchuk

Влада Ралко: https://waa.umca.art/artists/vlada-ralko

Інга Леві: https://ukraineablaze.art/artists/inga-levi/double-exposure

Олександр Грехов: https://waa.umca.art/artists/oleksandr-grekhov

ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.

Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.

Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.

УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua

Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/

Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team

Instagram