Пороблено

Чи можна відновлювати традиції, яких насправді не було у твоїй родині? Почати святкувати Різдво за звичаями іншого регіону, перейняти обряд, про який дізнався з книжки, або створити власний родинний ритуал?

У новому випуску «Пороблено» разом з Оксаною Лихожон, директоркою зі стратегії Zagoriy Foundation, авторкою ідеї проєкту «Витоки», розмірковуємо, чому українці сьогодні активно шукають свої традиції, як працювати з перерваною родинною пам'яттю та що насправді означає «відроджувати» звичаї:

🔸 Чи можна переймати традиції інших регіонів і які дискусії можуть довкола цього виникати?

🔸 Як зробити традицію частиною повсякденного життя, а не лише видовищем на фестивалях?

🔸 Як маркетинг формує уявлення про українську культуру?

🔸 У чому головна ідея проєкту «Витоки» та навіщо сьогодні створювати путівники українськими традиціями?

🔸 Як історичні військові звичаї пов'язані з практиками сучасних підрозділів і про що новий «Путівнику мілітарними традиціями»?

🔸 Як нові практики стають традиціями?

Цей епізод виходить у партнерстві з проєктом «Витоки» від Zagoriy Foundation. 

Проєкт презентував важливий продукт у співпраці з мілітарним простором “Гальт”, — “Путівник мілітарними традиціями”.

Завантажити його безкоштовно: https://vytoky.com/series/militarni-traditsii/ 

Таймкоди

00:00 — Переосмислення традицій: що ми насправді повертаємо?

00:55 — Чому українці дедалі більше цікавляться традиціями

02:52 — Як віднайти традиції, якщо родинна тяглість перервалася

05:49 — Чи можна переймати традиції інших регіонів України

07:13 — Де межа між культурною апропріацією та етичним запозиченням

09:59 — Проєкт «Витоки»: путівники українськими традиціями та їх практичне застосування

12:47 — Чому недостатньо просто спостерігати за традицією

14:22 — Як зацікавити дітей традиціями: дослідження, готові уроки й фактчекінг

17:00 — Які традиції ми хочемо передати в майбутнє

18:05 — Геловін, Андріївські вечорниці та переосмислення свят

20:09 — Як маркетинг формує уявлення про українську культуру

22:51 — Міфи, «трипільські мотанки» та відповідальність за культурні образи

25:13 — Навіщо створили «Путівник мілітарними традиціями»

28:56 — Від історичних звичаїв до традицій сучасних військових підрозділів

33:53 — Коли нова культурна практика стає традицією

35:26 — День вишиванки, пиріг незалежності та роль спільнот у творенні традицій 

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno 

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Команда "Пороблено": 

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та ⁠"Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ ⁠ ⁠⁠https://laboratory.ua/author/darya-antsybor⁠ 

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ 

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu 

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua 

Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva 

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX

Підписуйтеся на нас:

YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast 

Для листів - [email protected]

На Геловін заведено розповідати історії про привидів. А ми пропонуємо одну з галицького містечка Броди, де сто років тому дух померлого хлопчика нібито писав записки, малював конячок і просив улюблений шоколад «Дануся». Причому ці події досліджувала справжня церковна комісія!
Усе почалося на початку 1920-х років у родині священника Миколи Демчинського після смерті його дев'ятирічного сина Василька. У будинку стали чути незрозумілі стуки, рухалися речі, а згодом з'явилися записки, які рідні приписували померлому хлопчикові. З ним намагалися спілкуватися, ставили запитання, залишали улюблені ласощі. На сеанси приходили священники, викладачі й інші мешканці міста.
У новому випуску «Пороблено» разом із релігієзнавцем і видавцем Русланом Халіковим говоримо про містичне повсякдення та віру в можливість спілкування з померлими.
Як в українських містах поширювався спіритизм? Чому священники не поспішали виганяти духів, а спочатку намагалися їх розпитати? Як відрізняли добрих духів від небезпечних і що могло стати доказом присутності потойбічного?
Приводом для розмови стало перевидання книжки Гавриїла Костельника «Появи духів у Бродах» — незвичайного документа про спіритичні практики, релігійні уявлення та життя галицької родини сто років тому.

А ви в дитинстві викликали духів? Можливо, гралися в спіритичні сеанси в таборах або чули родинні історії про появу померлих? Розповідайте в коментарях!

Видавництво Руслана Халікова: https://pxpublisher.com.ua

Сторінки Руслана Халікова: https://www.instagram.com/pxpublisher/ 

https://www.facebook.com/ruslan.khalikovpublisher.5 

Таймкоди

00:00 — Презентація теми і гостя

00:22 — Якими уявляли духів у різних релігіях

03:58 — Одержимість духами: як потойбічні сутності можуть впливати на людей

07:21 — Екзорцизм і релігійні практики одержимості

11:26 — Як священники допитували духів

14:04 — Стигматики: чи були такі випадки в Україні

16:39 — Спіритизм і спіритуалізм: історія та поширення в Україні

20:54 — Як відбувалися спіритичні сеанси та працювали медіуми

23:31 — Поява духа в Бродах: історія родини священника Демчинського

24:47 — Як родина почала спілкуватися з духом померлого сина

26:33 — Спіритичні сеанси, свідки та підозри в містифікації

27:44 — Записки й малюнки з потойбіччя

29:20 — Шоколад «Дануся» та як померлі можуть відчувати запахи

32:10 — Церковна комісія, дослідження духа та підготовка екзорцизму

34:37 — Що сталося з родиною Демчинських після сеансів

35:23 — Гавриїл Костельник: дослідник духів і його суперечлива доля

36:58 — Навіщо перевидали книжку «Появи духів у Бродах»

39:11 — Мова оригіналу, польські протоколи та український переклад 

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno 

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Команда "Пороблено": 

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят" https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ 

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu 

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua 

Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva 

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
Для листів - [email protected]

За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”

Сто років тому жінки почали сміливіше користуватися помадою, пудрою, коротко стригтися й засмагати. Те, що сьогодні здається звичним, тоді могло викликати справжнє обурення. Макіяж називали «штучною красою», а нова мода ставала предметом суперечок про жіночність, мораль і пристойність.

Якими були стандарти краси на початку ХХ століття? Як Перша світова війна змінила жіночу моду і ставлення до тіла та як косметика стала одним із символів жіночої емансипації?

У новому випуску «Пороблено» разом з історикинею Владиславою Москалець, докторкою історичних наук, доценткою кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, досліджуємо світ косметики, реклами та жіночої моди першої половини ХХ століття:

• як преса й реклама формували нові стандарти краси;

• якою була косметиа того часу — від пудри, помади й фарб для волосся до кремів із радієм;

• домашні рецепти краси, зокрема несподівані й небезпечні поради з бензином;

• львівські салони краси, перукарні, косметичні кабінети й перші процедури;

• ластовиння, засмагу, зморшки та прагнення мати «модну лінію» тіла;

• чому фарбуватися на танцях було доречно, а пудритися на публіці — непристойно;

• чоловічі уявлення про жіночу красу та розвиток чоловічої моди.

Вмикайте новий епізод, щоб дізнатися, як косметика, яку критикували за неприродність, допомагала жінкам освоювати публічний простір і змінювати уявлення про жіночу поведінку.

А ви знаєте, якими косметичними засобами користувалися ваші бабусі чи прабабусі? Можливо, у вас збереглися старі рецепти, пудрениці, рекламні вирізки чи сімейні історії? Діліться в коментарях!

Фейсбук Владислави Москалець: https://www.facebook.com/lada.moskalets

Статті Владислави Москалець: https://ukrainiancatholic.academia.edu/VladyslavaMoskalets

Таймкоди

00:00 — Краса сто років тому: косметика, реклама й нові стандарти 

01:02 — Як змінився ідеал жіночої краси після Першої світової війни 

04:17 — «Штучна краса»: чому макіяж і короткі стрижки обурювали суспільство 

05:45 — Спорт, жіноче тіло й новий ідеал привабливості 

07:03 — Від блідої шкіри до засмаги: як змінювалася мода на зовнішність 

09:31 — Як реклама створювала стандарти краси 

11:41 — Якою косметикою користувалися жінки: пудра, помада і крем із радієм 

14:45 — Чи існував культ молодості сто років тому 

16:30 — Ластовиння, зморшки та інші «недоліки», яких радили позбуватися 

17:24 — Що означало бути доглянутою жінкою: гігієна та щоденні поради 

20:25 — Де купували косметику 

22:53 — Домашні рецепти краси

25:24 — Небезпечна косметика та відмова від корсетів 

26:29 — Що чоловіки думали про макіяж і хто створював жіночу моду 

28:42 — Як церква ставилася до нових стандартів краси 

29:34 — Кому й де дозволялося фарбуватися: макіяж і жіноча емансипація 

31:42 — Чоловіча краса, мода та ідеал атлетичного тіла 

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno 

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Команда "Пороблено": 

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ 

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu 

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua 

Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor 

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX

Козаки, які пересувалися під водою, характерники, яких не брали кулі, чарівна рука Івана Сірка і скарби, що «перечищаються». Багато з цих історій ми звикли сприймати як частину «козацького міфу», але коли саме вони виникли — і що в них походить із реального досвіду запорожців?

У новому випуску «Пороблено» говоримо з Іриною Павленко — фольклористкою, докторкою філологічних наук, професоркою Запорізького національного університету — про те, як козацтво перетворювалося на фольклорний образ.

Говоримо про таке:

— коли почалася міфологізація запорожців;

— хто такі характерники та які надзвичайні здібності приписували Івану Сірку;

— де заховані козацькі скарби і що таке «перечищення»;

— у чому особлива проблема записів козацького фольклору;

— чим козацькі пісні з Запорожжя відрізнялися від інших пісень;

— чи можна вважати ці пісні своєрідною рекламою Запорожжя і способом рекрутингу;

— як після руйнування Каховської ГЕС знову актуалізувалися сюжети про Великий Луг, священні землі і повернення козацької волі.

Епізод створено у партнерстві з проєктом про українські традиції «Витоки» від Zagoriy Foundation. 

Проєкт презентував новий продукт, створений у співпраці з мілітарним простором “Гальт”, — “Путівник мілітарними традиціями”. Завантажуйте його тут: https://vytoky.com/series/militarni-traditsii/ 

Пишіть у коментарях, які козацькі легенди чи перекази ви чули у своєму регіоні.

Таймкоди

00:00 — Сьогоднішня тема і новий путівник мілітарними традиціями від «Витоків» 

01:37 — Коли почалася міфологізація козацтва

03:10 — Козацькі скарби, що «перечищаються», їхні охоронці

08:31 — Чи знаходять козацькі скарби сьогодні

10:47 — Чому Іван Сірко став найбільш міфологізованим козаком

12:46 — Козак-рятівник, який має повернутися: Сірко, Палій, Калнишевський

13:20 — Запорожжя як втрачений рай і золота доба волі

16:56 — Калнишевський і легенда про повернення козацької волі

18:00 — Чому Хмельницький не став таким міфологізованим героєм, як Сірко

19:11 — Хто такі характерники і якими здібностями їх наділяли

20:27 — Відрубана рука Сірка, яка допомагала перемагати ворогів

25:37 — Чи справді козаки могли пересуватися під водою

27:53 — Чому характерників «не брали кулі» і як народжувалися надзвичайні герої

30:43 — Де записували козацький фольклор і «козацькі попелища»

34:17 — Про що козацькі пісні, історичні пісні Запорожжя

36:12 — Козацькі пісні як своєрідний рекрутинг на Січ

41:08 — Побратимство і Січ як головна цінність у козацьких піснях

43:08 — Великий Луг після підриву Каховської ГЕС: повернення козацьких наративів

45:34 — Затоплені Січі й руйнування місць історичної пам’яті

48:00 — Козацький образ у сучасних піснях і питання відновлення Великого Лугу

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno 

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Команда "Пороблено": 

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку?": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor 

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт -⁠ https://annanikolaieva.com.ua/⁠ 

Інстаграм -⁠ https://cutt.ly/h7AQhsu⁠ 

Фейсбук -⁠ https://cutt.ly/b7AQZ2Y⁠ 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”:⁠ https://annanikolaieva.com.ua⁠ 

Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": ⁠https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
Для листів - [email protected]

Наприкінці 1980-х телевізор обіцяв не лише новини й одноманітні кіносеріали. Через нього намагалися лікувати, вводити в транс, робити операції та переконувати мільйони людей, що зцілення можливе на відстані. Сьогодні це звучить майже неймовірно, але тоді медіацілительство набуло нечуваних масштабів. 

У новому випуску «Пороблено» говоримо з Богданом Шумиловичем — PhD з історії, доцентом кафедри культурології Українського католицького університету, афілійованим дослідником Центру міської історії — про феномен Анатолія Кашпіровського та як медіа допомогли перетворити гіпнотерапію та паранормальне на частину масової культури. 

У цьому випуску говоримо про: 

— медіацілительство і гіпнотерапію як культурні явища; 

— чому пізній СРСР став родючим ґрунтом для віри в телевізійне зцілення; 

— ким був Кашпіровський до телевізійної слави;

— де проходить межа між терапією, спектаклем і шарлатанством; 

— що споріднює Кашпіровського з сучасними коучами, «енергопрактиками» та цифровими гуру. 

Вмикайте епізод, щоб дізнатися про витоки телевізійного паранормального та чому люди й надалі шукають зцілення й надію через медіа. 

Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях, що пам’ятаєте про Кашпіровського, банки з водою або телевізійні сеанси “зцілення”. 

00:00 — Як телебачення стало «магічним екраном» пізнього СРСР

00:57 — Чому телевізійний гіпноз став масовим досвідом

02:55 — Ким був Кашпіровський до телевізійної слави

04:34 — Гіпнотерапія в СРСР і початок його методу

06:55 — Як Кашпіровський пробивався на телебачення

09:03 — Перший ефір і народження медіафеномену

14:43 — Телеміст «Київ — Москва» і експерименти з гіпнозом

16:39 — Операція під гіпнозом у прямому ефірі

20:01 — Перші лікувальні телесеанси і реакція влади

23:23 — Наслідувачі Кашпіровського і нові медіацілителі

26:06 — Алан Чумак, «мистецтво» зцілення і межа шарлатанства

28:53 — Цілителі 90-х, екстрасенси і мода на «енергію»

29:41 — Від Кашпіровського до Тоні Роббінса і мотиваційних тренінгів

34:51 — Як розпізнати шарлатана і обіцянку «зцілити від усього»

39:00 — Кашпіровський і Тодуров: як він залишався частиною медичної спільноти 

40:32 — Як сама медична спільнота кенселила Кашпіровського 

41:56 — Листи глядачів і Кашпіровський як міжнародний феномен

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno 

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Команда "Пороблено": 

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ 

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu 

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu 

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor 

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
Для листів - [email protected]

За гостинність дякуємо Львівському мистецькому муніципальному центру.

Підписуйтеся на нас:

YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast 

Кого першого пускали до нової хати — кота, дитину чи найстаршого в родині? Чому для входчин обирали певний день, що заносили через поріг і навіщо в новій печі вперше розпалювали саме “живий” вогонь?

У новому випуску «Пороблено» говоримо з етнологом, доктором історичних наук, професором Романом Сілецьким про традиційні обряди входчин і новосілля та про те, як нова оселя ставала домом:

• чим входчини відрізнялися від новосілля;

• які дні вважалися сприятливим для першого входу до хати;

• кого пускали всередину першим і як намагалися відвернути небезпеку від господарів;

• як і навіщо зі старої оселі переманювали домовика;

• що обов’язково забирали зі старої оселі, а що навпаки мали лишати;

• кого запрошували на входчини й що приносили господарям у подарунок;

• як запалювали перший вогонь у новій печі;

• на чому спали в традиційній українській хаті;

• що означали знаки на сволоку — і звідки на гуцульській балці могла взятися русалка.

Пишіть у коментарях: які звичаї, пов’язані з переїздом у нову оселю, зберігалися у вашій родині?

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno 

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Таймкоди

00:00 — Презентація гостя й теми

00:36 — Коли хату вважали завершеною: входчини та новосілля

03:10 — Коли можна було входити в нову оселю: щасливі й нещасливі дні

04:39 — Що треба було зробити перед входчинами

06:02 — Кого першого пускали до хати і чому це було небезпечно

08:15 — Кіт, півень чи дитина: як «обманювали» небезпеку

10:39 — Як переносили домовика зі старої хати в нову

12:06 — Що перш за все заносили через поріг

13:38 — Хто мав бути на входчинах і що дарували господарям

15:36 — Чому після гостини залишали їжу для померлих родичів

17:02 — Перший вогонь у печі й чому його добували «живим» способом

20:53 — На чому спали в традиційній українській хаті

22:43 — Сволок: головна балка дому, написи й оберегові знаки

25:13 — Русалка на гуцульському сволоку: загадка, яку досі не пояснили

26:46 — Які обереги вирізьблювали й малювали на хаті 

Команда "Пороблено": 

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ 

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu 

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua 

Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu 

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor 

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
Для листів - [email protected]

За гостинність дякуємо Львівському муніципальному мистецькому центру.

Підписуйтеся на нас:

YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast 

Послухати на подкаст-платформах:

Spotify https://open.spotify.com/show/3xFXICGqQ1Ir5V1j44Uizh 

Apple Podcasts https://podcasts.apple.com/us/podcast/пороблено/id1682221134 

Podcasts MEGOGO https://megogo.page.link/BAw8EE5KBt4VkHTK9

Застосунок АБУК https://abuk.com.ua/catalog/books/3914

CastBox https://castbox.fm/channel/id5396946?country=ua 

Що робить галицьку кухню галицькою: типи пляцків, борщ із вушками, пампухи з тертою ружею чи яворівський пиріг? Чи, може, важливіше не саме меню, а те, як ці страви готують, пам’ятають і передають далі?

У новому випуску «Пороблено» говоримо з Маріанною Душар — антропологинею, дослідницею гастрономічної культури, авторкою блогу «Пані Стефа» та книжок про галицьку кухню.

Разом дізнаємося, як формувалася галицька кухня і що робить її впізнаваною:

• як зрозуміти, що таке пляцки та в чому особливість яворівського пирога,

• які особливі конфітюри робили на Галичині,

• що означає бути «порядною галицькою господинею» і чому на базарі важливий гонор;

• як українці після Другої світової зберігали кулінарні традиції в таборах переміщених осіб і згодом у США;

• яку роль відігравали кулінарні курси у церковних громадах української діаспори;

• як знайомі страви пристосовували до нових продуктів і нової країни;

• чому так важливо зберігати та досліджувати домашні книги рецептів.

Пишіть у коментарях: яка страва для вас найбільше пахне домом — і чи збереглися у вашій родині старі кулінарні зошити?

Сторінки Маріанни Душар:

https://www.facebook.com/maridari https://seedsandroots.net/ – цифрова бібліотека українських кулінарних текстів з діаспори й не тількиhttps://panistefa.com і https://www.facebook.com/spizharkapanistefy – сторінки “Пані Стефи” з галицькими переписами

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno 

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Таймкоди

00:00 — Що робить галицьку кухню галицькою

02:40 — Пляцок, тертий пляцок і чим він відрізняється від торта

04:57 — Яворівський пиріг: народна традиція і нематеріальна спадщина

08:20 — Чи може Яворівський пиріг потрапити до ЮНЕСКО

11:05 — Галицьке Різдво: пампухи, терта рожа і сімейні традиції

17:06 — Конфітюри по-галицьки: агрус, райські яблучка і зелені помідори

18:58 — Борщ з вушками та що має бути на великодньому столі

22:08 — Якою має бути «порядна галицька господиня»

24:09 — Як ходити на галицький базар: гонор, торг і «прошу пані»

25:39 — Як українська діаспора зберігала кухню далеко від дому

27:07 — Як пекли паски в таборах переміщених осіб

28:38 — Кулінарні курси, церкви й передавання традицій у США

33:50 — Чим замінювали українські продукти за океаном і як змінювалися рецепти

38:54 — Їжа як українська ідентичність: діаспорні рецепти й маковий торт з ананасом

40:34 — Кулінарні зошити, «секретні» рецепти і звідки взялася Пані Стефа 

Команда "Пороблено": 

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor 

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ 

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu 

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua 

Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu 

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
Для листів - [email protected]

Підписуйтеся на нас:

YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast 

Вірмени живуть на українських землях уже понад 7 століть, і Львів став одним із найважливіших осередків їхньої громади. Східна торгівля, власна церква, мова й письмо, школи та міцні зв’язки всередині спільноти допомагали зберігати свою ідентичність далеко від історичної батьківщини.

У новому випуску «Пороблено» Анна Ніколаєва разом з Анушаваном Месропяном — філологом, перекладачем, екскурсоводом і бібліографом Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка — гуляє Вірменським собором у Львові й розбирається в історії вірменської громади та культури.

З випуску дізнаєтеся:

🔸коли вірмени з’явилися на українських землях і як вони оселилися у Львові;

🔸як вірменські купці, перекладачі й ремісники ставали частиною міського життя;

🔸чому їм вдавалося зберігати власну мову й традиції;

🔸як Вірменський собор у Львові пов’язаний із давньою столицею Вірменії Ані;

🔸кого Ян Генрик Розен зобразив на своїх фресках і які приховані символи можна там помітити;

🔸чому «Похорон святого Оділона» став одним із найзагадковіших розписів собору;

🔸що сталося з давньою львівською вірменською громадою після Другої світової і хто формує її сьогодні.

Цього разу «Пороблено» — у форматі влогу, тому радимо саме дивитися випуск: багато речей у Вірменському соборі краще один раз побачити.

Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й діліться враженнями: що вас найбільше здивувало в історії вірменського Львова?

А серед тих, хто долучиться до обговорення, ми розіграємо книжку Богдана Левика та Тіграна Арутюнова «Вірмени в історії Львова».

Підтримати нашу роботу:

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Таймкоди

00:00 — Вірмени у Львові: як почалася історія громади

01:29 — Коли вірмени з’явилися на території України

02:57 — Торгівля, каравани, цехи, роль вірмен у Львові

05:59 — Вірменська церква, християнство і власна традиція

08:58 — Як вірмени-католики зберігали свою ідентичність

10:21 — Хрести на стінах: вотиви і «вірменські вишиванки»

12:29 — Мозаїки Мехофера і символи Вірменського собору

15:41 — Чому львівський храм пов’язують із давнім Ані

17:14 — Басейн хрещення і символіка обряду

19:07 — Розписи Яна Генрика Розена: приховані образи й сенси

24:45 — Найдавніший розпис храму: фреска, якій понад 500 років

26:59 — Ісаак Ісакович і вірменська історія Львівської опери

29:16 — «Похорон святого Оділона»: найзагадковіша фреска собору

36:37 — Що сталося з вірменською громадою після Другої світової

38:37 — Церква і школа: як вірмени зберігають громаду сьогодні

Команда "Пороблено":

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX

Для листів - [email protected]

Підписуйтеся на нас:

YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

Telegram https://t.me/poroblenopodcast

⚓️ Одеса чи Хаджибей? «Перлина біля моря» чи місто, чию історію довго розповідали через імперські міфи? Що було тут до символічного «заснування» Одеси 1794 року — і як сьогодні місто повертає у свою пам’ять значно давніші й складніші сюжети?
У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оксаною Довгополовою — докторкою філософських наук, професоркою Київської школи економіки, кураторкою платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво».
З випуску дізнаєтеся:
⚓️ звідки взявся міф про «особливу Одесу»;
⚓️ що було до Одеси й чому важливо говорити про Хаджибей;
⚓️ як море, степ і порт формували міську ідентичність;
⚓️ чому російська й українська культури так по-різному бачили південний степ;
⚓️ як Одеса переосмислює Дюка, Катерину, Дерибасівську та інші міські символи;
⚓️ як після 2022 року змінилися стосунки Одеси з морем, Миколаєвом і Херсоном;
⚓️ що все це змінює в нашому уявленні про український Південь.
Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: що для вас означає Одеса — і яке місце у пам’яті міста має посідати Хаджибей?

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠

Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠

Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠ 

Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠

Проєкти Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/past_future_art

https://www.instagram.com/war_memory_ua

Інстаграм Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/oksanadovgopolova

Таймкоди

00:00 — Одеса між міфом і реальною міською ідентичністю

03:02 — Чому одесити завжди вважали своє місто особливим

04:05 — Чому Російська імперія не довіряла Одесі

08:00 — Що було на місці Одеси до 1794 року

10:07 — Ходжабей чи Хаджибей: як правильно 

11:42 — Одеса між морем і степом: що насправді створило місто

15:17 — Чумаки, Ходжабей і український степ

18:25 — Як Російська імперія створила міф про «порожнє місце»

22:46 — Як Одеса сьогодні переосмислює власну пам’ять

24:14 — Війна, мовчання порту і зерновий коридор

26:22 — Як Миколаїв і Херсон змінили самоусвідомлення Одеси

28:49 — «Одеса-мама»: звідки взявся цей образ і як він змінюється

32:46 — Чому деколонізація в Одесі викликає стільки суперечок

38:33 — Дюк, Катерина і те, кого Одеса хоче пам’ятати

42:09 — Одеса повертається обличчям до степу й українського Півдня 

Команда "Пороблено": 

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ 

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu 

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua 

Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu 

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor 

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
Для листів - [email protected]

Підписуйтеся на нас:

YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast 

Шваби, гессенці, меноніти — саме так часто називали себе німецькомовні переселенці, які з кінця XVIII століття оселялися на Галичині. Вони отримували землю, засновували нові поселення, будували школи й кірхи, створювали взірцеві господарства й поступово ставали частиною місцевого багатонаціонального світу. Але сьогодні про цю сторінку історії знають напрочуд мало.

Гість нового випуску «Пороблено» —, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, лауреат премії імені Леся Танюка  Іван Монолатій. Разом з ним говоримо про те, з

• звідки їхали німецькомовні переселенці, 

• як вони жили поруч з українцями та поляками, 

• чому не поспішали називати себе «німцями»,

• як зберігали власну ідентичність,

Вмикайте цей епізод, щоб дізнатися, яким був їхній побут, що вони їли, чого навчили місцевих господарів та які історичні обставини призвели до зникнення цих громад. Підписуйтеся на канал і пишіть у коментарях, що ви знали про німецькомовні поселення Галичини.

Підтримати нашу роботу: 

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno 

Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

Таймкоди

00:00 — Хто такі німецькомовні поселенці Галичини

02:39 — Міграції в Європі, що почитати про колоністів

04:19 — Коли німецькі поселенці з’явилися на Галичині 

06:00 — Насправді переселенці не називалися німцями

07:06 — Чому переселенці обирали саме Галичину

09:39 — Як Габсбурги заохочували колонізацію

11:11 — Як німці жили поруч з українцями та поляками

12:39 — Німецькі школи, мова і збереження ідентичності

15:20— Три хвилі німецької колонізації Галичини і що вони принесли

19:38 — Книдлі та цісарський омлет: впливи німецької кухні

22:10 — Як виглядали німецькі поселення і будинки

26:23 — Як Галичина стала для них батьківщиною

27:58 — Теодор Цеклер, сиротинці, співжиття українців та німців

30:27 — Перша світова війна, германофобія, російська окупація Галичини

35:34 — Як німецькі поселення почали зникати

38:48 — 1939 рік: чому німців закликали «повертатися до Райху»

39:04 — Відомі українці з німецьким корінням: військовики, Цеклер і Франко

40:37 — «Жити і давати жити іншим»: що залишилося від німців Галичини 

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor 

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук 

Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ 

Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu 

Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y 

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua 

Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX

Для листів - [email protected]

Підписуйтеся на нас:

YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast