З одного боку Словʼянська — озера, з іншого — гора. Місто не вписується в типові ландшафтні очікування від Донеччини, однак починає вписуватися в логіку останніх місяців: тут уже повсюди літають усеможливі ворожі безпілотники.

Текстовий формат репортажу читайте на нашому сайті.

На Краматорськ найкраще дивитися з пагорба, де стояли помітні здалеку три гігантські вітряки — генератори елетроенергії. Звідти — ніби й типова індустріальна панорама. Але варто проїхатися алеями, пройтися парками міста — і потрапляєш на класицистичну центральну площу, де будинки з колонами, стрімкий проспект і нескінченні клумби. На палаці культури в центрі Краматорська написано «Самокати або смерть», однак жодного підлітка поряд не видно.

Письменник Мирослав Лаюк і фотограф В’ячеслав Ратинський відвідали Краматорськ і поспілкувалися з різними його мешканцями.

Текстовий формат репортажу читайте на нашому сайті.

Прифронтове місто, де ворог стоїть на іншому березі річки, куди долітають не лише шахеди й ракети, а й удари артилерії та FPV-дрони, що полюють на цивільних. Тисячі дітей продовжують жити і зростати у прифронтовому Херсоні, хоча умови, в яких опинилося місто, можна вважати неспівставними для цього. Письменник Мирослав Лаюк і фотограф В’ячеслав Ратинський відвідали Херсон і поспілкувалися з різними його мешканцями, зокрема малими.

Текстовий формат репортажу читайте на нашому сайті.