
Sign up to save your podcasts
Or


Незаконне вилучення майна на тимчасово окупованих територіях — не поодинокі випадки, а системна практика Російської Федерації. Примусова перереєстрація нерухомості, визнання майна «безхазяйним», передача його іншим особам — усе це позбавляє українців можливості користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Як розслідувати незаконне вилучення майна? Чи може вимушена перереєстрація власності за російським законодавством вважатися колабораційною діяльністю? Які можливості захисту вже надають рішення ЄСПЛ і що потрібно зробити для майбутнього відновлення порушених прав?
Про ці питання говорили під час JustTalk-дискусії, організованої JustGroup у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим за підтримки Офісу Ради Європи в Україні.
Дискусію модерувала Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка АО «@Azones». Серед спікерок:
🔗 Discussion Paper
Розробники проєкту нового КК переконані, що його ухвалення є ключовим етапом правової реформи. Без цього неможливо забезпечити ефективне правосуддя, дотримання прав людини та виконання міжнародних зобов’язань України.
За їхньою оцінкою, чинний КК має системні проблеми, зокрема: надмірну й часто невиправдану криміналізацію; непередбачуваність через численні зміни; невідповідність міжнародним стандартам і непропорційну систему санкцій.
Власне, про іншу логіку покарання та його призначення говорили під час JustTalk-дискусії, організованої JustGroup у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України та Консультативною місією ЄС в Україні.
Учасники обговорення:
▪️Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine (модератор)
▪️Юрій Пономаренко, професор, д.ю.н., проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
▪️Олексій Горох, адвокат, доцент, д.ю.н., доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права НаУКМА
🔗 Discussion Paper: https://cutt.ly/ItJNnqfz
Ефективність антикорупційних інституцій часто оцінюють через кількість справ, підозр чи вироків. Але чи справді ці показники відображають реальний результат їхньої роботи?
Антикорупційна система працює як взаємопов’язаний механізм, де результат залежить не лише від окремої інституції, а й від взаємодії між ними. Тому і підхід до оцінювання має бути складнішим — із урахуванням стратегічних цілей, якості рішень і системного впливу.
Під час JustTalk-дискусії, організованої JustGroup у співпраці з Антикорупційною ініціативою ЄС (EUACI), говорили про те:
▪️ як стратегічні документи інституцій трансформуються в управлінські рішення
▪️ чому кількісні показники не відображають складність антикорупційних справ
▪️ які індикатори дозволяють оцінити реальний вплив, а не лише процес
▪️ як комунікація результатів впливає на довіру суспільства
🔹 Модераторка події — Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка АО «Azones». Серед спікерів:
▪️ Денис Гюльмагомедов — перший заступник Директора НАБУ
▪️ Віра Михайленко — суддя, ексголова ВАКС
▪️ Надія Полховська — керівниця організаційно-аналітичного відділу САП
🔗 Discussion Paper
JustTalk в соціальних мережах:
Не кожен матеріал, зібраний журналістами або громадськими організаціями, стає доказом у кримінальному провадженні. Є суттєва різниця між зйомкою середовища, публіцистичним розслідуванням та процесуально придатною фіксацією обставин, що мають значення для справи.
Водночас саме журналісти та НУО часто першими документують події війни. Як зробити так, щоб ці матеріали могли працювати на правосуддя, а не лише на інформаційний простір?
Під час дискусії, організованої JustTalk з Міжнародною асоціацією юристів, говорили про те:
▪️за яких умов матеріали журналістів і громадських організацій можуть стати доказами
▪️які вимоги до їх збору та збереження
▪️яких помилок варто уникати під час документування
▪️як вибудовується співпраця між слідством, журналістами та громадським сектором
🔹Модераторка події — Ірина Славінська, журналістка, виконавча продюсерка Радіо Культура. Серед спікерів:
▪️Віталій Секретар — перший заступник керівника прокуратури АРК та міста Севастополя
▪️Марина Слободянюк — керівниця Тренінгового центру Truth Hounds
▪️Ірина Павлюковська — керівниця відділу партнерств Архіву Війни
▪️Дмитро Гладкий — юрист, координатор програми eyeWitness to Atrocities в Україні
🔗 Discussion Paper: https://cutt.ly/JtUTsJwz
JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club
🔹YouTube: https://www.youtube.com/@JustTalkClub/videos
🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua
🔹Instagram: https://www.instagram.com/justgroup.com.ua
Психологічна стійкість часто сприймається як особиста справа — здатність «триматися» і справлятися зі стресом самостійно. Але в умовах тривалої війни та високого професійного навантаження це питання виходить за межі індивідуального досвіду.
Для фахівців кримінальної юстиції психологічна життєстійкість безпосередньо впливає на якість рішень, здатність працювати зі складною інформацією та взаємодію з людьми. Тож чи може вона розглядатися як професійна компетенція — і що це означає для системи?
Разом із експертами обговорили:
🔹 як хронічний стрес і робота з травматичним контентом впливають на мислення та рішення
🔹 чому психологічна стійкість — це не «soft skill», а частина професійної спроможності
🔹 як змінюється підхід: від індивідуальної відповідальності до системної
🔹 які бар’єри існують для впровадження психологічної підтримки в інституціях
Модерувала розмову — Ірина Славінська, журналістка, виконавча продюсерка Радіо Культура. Серед спікерів:
🔗 Discussion Paper: https://cutt.ly/2tWwkEg7
🤝 Дискусія JustTalk організована JustGroup у межах гранту щодо втілення системного підходу до формування психологічної стійкості прокурорів, які переслідують воєнні злочини, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France.
JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club
🔹YouTube: https://www.youtube.com/@JustTalkClub/videos
🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua
🔹Instagram: https://www.instagram.com/justgroup.com.ua
Кваліфікація часто здається суто технічною справою: підібрати статтю, перелічити ознаки, послатися на норму. Але насправді саме тут вирішується, як держава «бачить» подію та якими будуть наслідки для людини.
Проєкт нового КК пропонує змінити правила гри. Замість звичних підходів — чітка «формула», яка має структурувати мислення правника та стати основою для цифрових інструментів. Разом із авторами обговорили:
🔹нормативну розпорошеність чинної моделі кваліфікації
🔹новий алгоритм кваліфікації як спільну методологічну рамку
🔹можливості автоматизації для уникнення помилок під час кваліфікації
Модерував дискусію Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine.
Серед спікерів:
🔹 Вячеслав Навроцький, д.ю.н., професор, співавтор проєкту КК України
🔹 Інна Вишневська, д.ф. з права, координаторка розробки проєкту КК України
🔗 Discussion Paper
Дискусія JustTalk організована JustGroup у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України та Консультативною місією ЄС в Україні.
Ще не так давно допит у досудовому розслідуванні сприймався як формальна процедура, спрямована на здобуття зізнання. Його ефективність оцінювали за принципом «отримав — значить спрацювало». Та сьогодні кримінальна юстиція в Україні переходить до іншої логіки — від тиску до діалогу, від контролю до довіри.
Саме цю зміну мислення формує процесуальне інтерв’ю — підхід, який повертає людський вимір у серце розслідування. Він спрямований не на пошук зізнання, а на створення умов для отримання надійної, перевіреної інформації без тиску. Коли інтерв’ю проводиться етично та структуровано, довіра зростає — у практиці це означає більше деталей, менше конфліктів і вищу якість доказів.
Цей епізод створено на основі дискусії JustTalk, організованої JustGroup у партнерстві з Норвезьким центром з прав людини (Університет Осло). В Україні цю трансформацію системно розвиває JustGroup — від перших пілотів до національних стандартів і навчальних програм.
У випуску говоримо про:
Учасники розмови:
🎙 Модераторка — Василина Яворська, керівниця JustGroup.
📄 Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper.
JustTalk в соціальних мережах:
🔹YouTube
🔹Telegram-канал
Уперше після Нюрнберга міжнародна спільнота створює трибунал, який зосередиться виключно на злочині агресії. Цей крок має заповнити критичну прогалину в міжнародному правосудді, але водночас породжує низку складних питань.
Хто саме може постати перед Спецтрибуналом? Чи вдасться подолати імунітети високопосадовців? Наскільки реальними є арешти, чи доведеться вдаватися до проваджень in absentia? І яке значення створення Трибуналу має для України вже сьогодні?
Ці та інші питання стали предметом обговорення під час дискусії, організованої JustTalk з Міжнародною асоціацією юристів. Вдячні Дар’ї Свиридовій, партнерці АО «AZONES» за модерацію, а участь узяли:
Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper
______
JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹YouTube
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔎За три роки повномасштабної війни підрозділи інфраструктури розслідування воєнних злочинів зробили значний поступ у стандартизації процесів і використанні технологій. SMEREKA, Palantir, «Слідчий 21-го століття», супутникові знімки, OSINT-інструменти — усе це стало частиною нового технічного арсеналу слідчих і прокурорів.
Утім на початку не було ані спеціалізованих підрозділів, ані сертифікованих застосунків. Розслідування фактично позиціонувалися як полігон для навчання, практичного тестування й оцінки ефективності тих чи інших технічних рішень.
⁉️Чого вдалося досягти за цей час? Які виклики лишаються актуальними в частині використання технологічних рішень? Як громадянське суспільство може бути корисним для національних органів правосуддя?
Ці та інші питання стали предметом обговорення під час дискусії, організованої JustTalk з Міжнародною асоціацією юристів. Вдячні Дар’ї Свиридовій, партнерці АО «AZONES» за модерацію обговорення за участі:
🔗Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper
Пріоритезація. Це слово достатньо часто звучить у сфері бізнесу, а останнім часом дедалі активніше з’являється і в діяльності державного апарату. У сфері кримінальної юстиції до цього поняття традиційно ставилися обережно — і тепер на арену виходить стратегічний план реформування органів правопорядку!
Стаття 2 КПК України передбачає, що всі злочини мають бути розслідувані, а кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, — понести відповідальність у міру своєї вини. Це, безумовно, правильна позиція з погляду загальної справедливості. Водночас ми розуміємо, що ресурси правоохоронної системи обмежені, і тому практично неможливо ефективно розслідувати 100 % злочинів.
JustTalk у партнерстві з НАБУ та Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI) організували дискусію, аби обговорити, чому пріоритезація вже не просто тренд, а конкретна вимога з визначеними термінами реалізації, які переваги має пріоритезація та до чого тут оцінка якості та результативності роботи органів правопорядку.
Модерувала обговорення Василина Яворська, керівниця організації JustGroup. Знайомимо вас зі спікерами:
Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper 🔗
JustTalk в соціальних мережах:
From the publisher's feed
JustTalk — відкритий майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію