Радіо Накипіло

На Харківщині у вихідні керована авіабомба влучила в зерносховище. Як повідомила пресслужба Куп’янської районної військової адміністрації, 31 жовтня унаслідок улучання КАБа пошкоджено зерносховище агропідприємства. Подальша пожежа знищила врожай соняшнику. Цього разу минулося без жертв.

Раніше, 24 вересня, російська армія знищила овочесховище в селі Стара Гнилиця Малинівської селищної громади. Унаслідок удару під час ранкової зміни загинуло щонайменше шестеро працівників, а ще 13 осіб дістали поранення.

Систематичні обстріли фермерських господарств, а також заблокована росією чорноморська портова інфраструктура й морські маршрути для іноземних суден суттєво підірвали фінансову спроможність агровиробників Харківщини. Вони опинилися у збитках. За таких обставин чимало фермерів вагаються, чи варто наступного року сіяти врожай, який неможливо реалізувати.

Тим часом за підтримки міжнародних партнерів харківським фермерам передають рукави для тимчасового зберігання збіжжя. Це має допомогти врятувати врожай, вирощений у прикордонних громадах із дефіцитом елеваторних потужностей. Докладніше про отримання полімерних рукавів і виживання сільгоспвиробників — в етері Радіо «Накипіло». На зв’язку зі студією був заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов.

Вас вітає «Музичне бу-бу-бу»!

Запрошуємо послухати бесіду із чудовим харківським музикантом Іваном Кондратовим. Іван абсолютно музична людина, яка живе музикою.

Він грав у гуртах «Оркестр Че» й Urbanistan, а також створив декілька проєктів, багато з яких навіть не вийшли на стримінгах. Нині Іван працює і як продюсер, і як композитор вистав («Веселка на Салтівці» театру «Нафта»).

Про волонтерство, війну, музику та багато іншого.

Усім приємного бу-бу-бу!

Lviv Bandur Fest рушає до Харкова. На сцені секретної локації шостого листопада о 18:00 відомі українські бандуристи й бандуристки представлять авторські програми, щоб інструмент звучав не тільки як частина нашої історії, але і як жива музика, якою можна ділитися просто сьогодні.

Говорили з Анастасією Войтюк, відомою як Вanduragirl, про гастролі фестивалю до Європи, ідею привезти програму в прифронтові міста й дискусію про Гната Хоткевича, куди запрошують усіх охочих. Також Анастасія розкаже про майбутній альбом, де поєднаються галицькі й донбаські музичні твори.

Вас вітає «Музичне бу-бу-бу»!

Ведучий подкасту Олександр Сердюк радо запрошує послухати неймовірну бесіду з прекрасним музикантом і композитором Едуардом Приступою (Ділею).

Бесіда відбулась у Закарпатській філармонії. Вона мала б зайняти сорок хвилин, бо Діля суперзайнятий купою проєктів. Лише під час інтерв’ю декілька разів телефонували стосовно премій, проєктів і репетицій. Але вийшла довга й цікава розмова.

Про сольні проєкти, ТНМК та поодинокі ювілейні концерти-реюніони, про Харків, Ужгород і війну, про журналістську діяльність, продюсування гуртів «Астарта», «На відміну від» і співачки Росава, а також про композиторську діяльність — у Ділі декілька альбомів різноманітної музики — та багато іншого.

Дуже радимо послухати цей випуск. Усім приємного бу-бу-бу!

Чому одні країни стають заможнішими, а інші десятиліттями не можуть реалізувати свій потенціал? У новому випуску «Економічного прориву із Павлом Шереметою» зазираємо в «чорну скриньку» економічного розвитку: говоримо про продуктивність, інновації, людський капітал, інституції та культуру — і про те, як вони пов’язані між собою.

Від Шумпетера й Солоу до Лукаса, Ромера та Мокіра — економісти шукали пояснення того, як виникає тривале зростання. Що їхні ідеї допомагають зрозуміти про сучасний світ? Як знання перетворюються на нові технології, а підприємницькі рішення — на добробут суспільства? І де Україні шукати власні джерела економічного прориву?

Резюме — це, по суті, ваша найкраща реклама. Головне завдання — подати свої навички й досвід так, щоб рекрутер серед сотень інших кандидатів звернув увагу саме на вас — ветерана. Як це зробити? Про ефективну самопрезентацію на своїх тренінгах докладно розповідає Семен Махлін, спеціаліст із професійної адаптації ветеранів та експерт програми Unit 6.0 проєкту Reskilling Ukraine.

Здавалося б, у час дефіциту кадрів ветерани мали б отримати повний картбланш. Людей із різнобічним військовим досвідом керівники мали б запрошувати навперебій, пропонувати конкурентну зарплату та створювати умови з урахуванням потреб здоров’я чи інвалідності.

Проте реальність суворіша. Не всім ветеранам удається переконати HR-фахівця чи керівника у своїй експертності. Про це в попередніх випусках розповідали самі захисники. Карʼєрний радник і спеціаліст із професійної адаптації ветеранів Семен Махлін часто чує історії, коли ветерани безрезультатно надсилають резюме й отримують у відповідь мовчання. Інші кандидати вимушені приховувати досвід служби або групу інвалідності, щоб уникнути дискримінації та некоректних запитань.

Утім, менеджер із відбору персоналу теж має власні професійні — і не завжди робочі — запитання до ветеранів і ветеранок. Щойно резюме надходить на електронну пошту, HR-фахівець прагне зрозуміти: чи зможе колектив спрацюватися з людиною, яка повернулася з фронту; чи дадуть змогу травми й стан здоров’я працювати на складному обладнанні або виконувати завдання у команді впродовж усього дня; чи не буде працівник часто на лікарняних; і як його сприймуть колеги, щоб поміж ними не виникало додаткових конфліктів.

У багатьох випадках, як переконаний Махлін, саме спеціаліст із професійної адаптації ветеранів, який має власний військовий досвід, може відповісти на ці непрості запитання, адже він розуміє обидва світи. На початку повномасштабного російського вторгнення Семен Махлін служив у 4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби, що веде бої на Харківщині. За півтора року військовослужбовець пройшов шлях від стрільця і помічника кулеметника до діловода. Нині він уміє створити довірливу атмосферу, щоби зрозуміти запити ветерана й разом підготувати якісне CV.

Сьогодні говорили не тільки про нюанси складання резюме, але й про травмочутливу взаємодію HR-спеціаліста з людьми, які пройшли війну. Фахівців, що займаються пошуком і відбором персоналу, у нашому подкасті представила Анна Погребна, HR-директорка громадської організації «Військова школа “Боривітер”».

Від початку повномасштабної російсько-української війни тут готують до опору екіпажі й підрозділи в умовах, максимально наближених до реальних бойових сценаріїв. За словами Погребної, на кар’єру в «Боривітрі» можуть розраховувати як ветерани зі значним бойовим досвідом та цілеспрямованістю, так і цивільні, які готові посилювати оборонну стійкість країни. Для HR-фахівчині у спілкуванні з кандидатом-ветераном красиво оформлене резюме не вирішальне. Головний аргумент для приймання на роботу — це реальний досвід ветерана.

У подкасті ви почуєте покрокову інструкцію проведення співбесід, у якій учасники почуватимуться комфортно та вмотивовано. Також розповіли про останні тенденції створення CV, де головний наголос роблять на своїх практичних здобутках і компетенціях, що знадобляться у роботі з командою.

У жовтні разом із ветеранами, представниками влади й бізнесу, а також фахівцями профільних громадських організацій у подкасті «Пліч-о-пліч» досліджуємо працевлаштування демобілізованих захисників і захисниць. Прагнемо зрозуміти, які перепони доводиться долати людям із бойовим досвідом і що може зробити держава й конкретно кожен керівник або HR-спеціаліст, щоби працевлаштування воїнів припинило бути для багатьох травмуванням, нехтуванням військового досвіду й ігноруванням прав людини.

У мережі поширюють фрагменти інтерв'ю, де колишня речниця Президента Юлія Мендель у розмові з американським інтерв'юером Такером Карлсоном нібито стверджує, що Володимир Зеленський вживає наркотичні речовини під час зустрічей з міжнародними партнерами. Фейк про «наркозалежність» Президента росіяни просувають ще з передвиборчої кампанії 2019 року, регулярно монтуючи вирвані з контексту відео та залучаючи лояльних інфлюенсерів для надання брехні «авторитетності».

Говоримо з гостями студії про те, чому пропаганда роками тримається за цей персональний фейк, як західні проросійські блогери стають ретрансляторами дезінформації та як відрізнити сплановану кампанію з дискредитації від реальних новин.

Російські окупанти системно використовують захоплення українських інформаційних ресурсів для поширення дезинформації у влучний момент. Цього разу постраждав телеграм канал херсонської філії “Суспільного”

Нинішні власники викраденого Telegram-каналу «Суспільне Херсон» не змінюють тему, а продовжують мімікрувати під офіційне медіа: викладають звичайні новини та повністю копіюють матеріали справжніх журналістів. відповідь команда «Суспільного» одразу заявила про втрату контролю, створила новий канал та верифікувала офіційні ресурси регіональних філій.Така тактика мімікрії використовується для того, щоб у критичний момент непомітно вкинути дезінформацію чи фейки в уже сформовану аудиторію.

Говоримо з гостями студії про те, як верифікувати сторінки медіа в соцмережах, що є медіа, а що є блогерською позицією та як не потрапити у пастку ворожих каналів.

Ворог шукає для фейків грунт з реальних інфоприводів, які болять українцям. Цього разу він активно поширює дезінформацію про те, що Володимир Зеленський нібито «продав Україну» найбільшій американській інвестиційній компанії BlackRock. Пропагандисти стверджують, що всі стратегічні підприємства, українські землі та надра відтепер переходять у власність іноземців.

Говоримо з гостями студії про те, як росіяни викручують новини про економічну співпрацю та іноземні ініестиції, чому тема “проданого уряду” не втрачає актуальності та як навчитися критично оцінювати подібні гучні заяви.

В добу, коли українська освіта намагаєтся змінюватися під реалії війни — знаходиться сторона яка маніпулює нововведеннями. Розбираємо в етері Радіо “Накипіло” відео, де начебто українська вчителька криком намагається примусити дітей до хвилини мовчання. Це один з багатьох фейків, що намагається дискредитувати вшанування пам’яті полеглих героїв. Цього разу для створення потрібної картинки ворог знову використав штучний інтелект та заздалегідь згенеровані фейки.

Говоримо з гостями студії про те, як ворог використовує емоційно чутливу тему вшанування загиблих для внутрішніх розколів, чому ШІ-технології стають головним інструментом російського фабрикування новин і як розпізнати подібну дезінформацію.