У студії побував Юрій Федечко — директор благодійного фонду «Із янголом на плечі». Під час ефіру говорили про важливі ініціативи та закликали долучатися до доброї справи.

З 1 до 10 травня триватиме благодійна ініціатива Distance For a Difference 4.0. Її суть — перетворити рух на допомогу: ходьба, біг, велосипед чи будь-яка інша активність конвертується у підтримку дітей, які потребують паліативної допомоги. Учасники з усього світу мають спільну мету — подолати 20 000 кілометрів і зібрати 20 000 євро на спеціальне харчування та медичні препарати.

У Львові ініціативу проводять вперше. Символічний старт відбудеться 2 травня у Стрийському парку: збір о 08:30, початок — о 09:00. Це відкритий забіг без фіксованої дистанції — кожен може долучитися у комфортному для себе форматі. Долучитися можна і з будь-якої точки світу через застосунок Strava — достатньо фіксувати свою активність упродовж 10 днів.

Окрім цього, 6 травня о 18:30 у Центрі Довженка відбудеться благодійна мистецька подія «Ремінісценції.UA». Вечір поєднає театр, музику та візуальне мистецтво і розповість про ключові етапи української історії — від Розстріляного відродження до сьогодення.

Усі кошти спрямують на реабілітацію українських військових, зокрема на програму емоційного відновлення після важких поранень та ампутацій.

У студії «Радіо Перше» побували Ірина Артимяк, в.о. директора-художнього керівника Першого театру, та Назар Павлик, актор і режисер, які розповіли про особливу виставу «Дерев’яний сніговик». Це постановка, в основі якої – трагедія Маріупольського драмтеатру. У центрі сюжету: троє акторів, які опиняються серед руїн знищеної сцени та намагаються «дограти» виставу, водночас збираючи уламки пам’яті й реальності.

Запрошуємо всіх 30 квітня до Першого театру, щоб разом прожити цю зворушливу історію на сцені.

Також варто зазначити, що Перший театр активно працює з ветеранами, створюючи простір для діалогу та відновлення, а ще долучається до ініціатив на підтримку полонених і безвісти зниклих. Театр сьогодні – це не лише мистецтво, а й важлива соціальна місія.

Олег Заяць, ветеран 103 бригади ТРО by https://radiopershe.com

28 квітня о 19:00 у Львівському театрі ляльок (пл. Данила Галицького, 1) відбудеться показ танцювальної вистави з використанням жестової мови «ТУТ БУДЕ САД». Вистава досліджує образ саду як простору між реальністю та утопією. Натхненна текстами Олівії Ленґ, постановка осмислює досвід втрати, пошуку дому та прагнення повернення через взаємну підтримку й працю.

Про харківський театр «Нафта» та підготовку до показу розповіла слухачам і слухачкам РАДІО ПЕРШЕ Олеся Захарова, проєктна менеджерка «Нафти», акторка та культурна менеджерка.

У студії побували артисти Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії ім. М. Скорика – Данііл Грушин та Олександр Міщук, які розповіли про особливий концерт, присвячений одному з найменш «помітних», але надзвичайно глибоких інструментів – контрабасу.

Йшлося про унікальну подію, де контрабас виходить із тіні оркестру і стає справжнім солістом. Цей інструмент часто називають «велетнем» або навіть «великою скрипкою», але за його зовнішньою масивністю приховується ніжний, виразний і дуже емоційний голос.

Концерт відбудеться 6 травня о 19:00 у Дзеркальній залі Львівської національної опери.

У програмі – поєднання різних епох і стилів. Особливу увагу приділили постаті Джовані Боттезіні, якого сучасники називали «Паганіні контрабаса». Саме його твір стане кульмінацією вечора – демонстрацією того, наскільки віртуозним і емоційним може бути цей інструмент.

На сцені виступлять:

• віденський контрабасист Вольфганг Харрер

• львівський піаніст, заслужений артист України Мирослав Драган

Подія реалізується за підтримки ÖeAD, Ukraine Office Austria та Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка. Це гарна нагода по-новому відкрити для себе контрабас – не як фон, а як головного героя музичної історії.

Чи варто колоти ліполітики? Розповіла косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

Марія Кандиба, керівниця КЗ ЛОР «Центр соціальної підтримки дітей та сімей», поділилася деталями святкування Великодня в установі, наголосивши на важливості створення теплої, сімейної атмосфери для дітей. Окремо вона розповіла про формат роботи Центру, який функціонує як простір підтримки для дітей і сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Тут надають психологічну, соціальну та педагогічну допомогу, організовують навчальні та дозвіллєві активності, а також працюють над створенням безпечного середовища для розвитку кожної дитини.

Марія Кандиба також підкреслила відкритість Центру до співпраці. Вона закликала небайдужих, благодійників та організації долучатися до ініціатив установи — пропонувати власні ідеї, проводити майстер-класи чи інші заходи для дітей, а також допомагати з ресурсами. За її словами, така взаємодія є надзвичайно цінною, адже дозволяє розширити можливості для змістовного дозвілля дітей і подарувати їм більше позитивних емоцій та нових вражень.

Сьогодні ми будемо зʼясовувати, які слова і де доречно вжити. А розпочнемо з цієї пари: обіг чи оберт?

На сайті аукціону читаємо таке: Пропоную до вашої уваги бони другої серії, без року друкування. Всі бони з оберту.

Проте слово оберт у цьому описі вжито недоречно. В українській мові воно означає повне коло руху навколо власної осі.

Коли ж йдеться про купівлю-продаж об’єктів власності та гроші, як у наведеному вище уривку, вживаємо слово обіг.

А тепер про граматику та банкноти.

Відомий новинний ресурс цитує коментар представника НБУ щодо випуску оновлених банкнот:

Вони [банкноти] будуть довше слугувати й перебувати в обізі.

Отож, ми вже обговорили різницю між словами обіг та оберт, коли йдеться про гроші. Також зауважу, що іменник обіг — ІІ відміна — набуває форми обігу в місцевому відмінку (так само: біг — бігу, сніг — снігу, шлях — шляху тощо).

То ж правильно казати:

вилучати банкноти з обігу

замикати на кілька обертів

оберт годинникової стрілки

Сьогодні поговорімо про те, як українською гарно і ніжно звертатися на імʼя. Гадаю, ви так і робите, а я тільки додам вам упевненості і підкажу ще більше варіантів.

Отож. В українській мові ͟з͟м͟е͟н͟ш͟у͟в͟а͟л͟ь͟н͟о͟-͟п͟е͟с͟т͟л͟и͟в͟і͟ ͟ф͟о͟р͟м͟и͟ ͟і͟м͟е͟н͟ ͟творяться за допомогою суфіксів:

• суфікс -к-: Андрійко, Світланка, Оленка (рідко, але суфікс -к- має і забарвлення згрубілості в іменах: Ганька, Яшко, Грицько);

• суфікси -ик, -чик у чоловічих іменах: Владик, Тарасик, Дмитрик, Славчик;

• суфікси -ун-, -усь, -ас-: Петрусь, Ганнуся, Маруся, Михасьо;

• суфікси в жіночих іменах -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-: Олечка, Ангелінонька, Галинонька;

• суфікси в жіночих іменах -усечк-, -унечк-, -усеньк-: Катрусечка, Катрунечка, Катрусенька.

Іван – Івасик, Івась, Іванко;

Василь – Василько, Васько;

Влад (Владислав) – Владко, Владик;

Михайло – Михась, Михайлик, Михасьо;

В’ячеслав – Славко, Славчик;

Денис – Дениско, Денисик;

Дмитро – Дмитрик, Дмитрусь, Дмитруньо;

Олександр – Сашко;

Марія – Марійка, Маруся і навіть Мася;

Наталя – Наталочка, Наталка, Наточка;

Світлана – Світланка, Світланонька;

Софія – Софійка;

Олена – Оленка, Оленонька;

Катерина – Катря, Катруся.

Тетяна – Тетянка.

Чи здивували вас якісь із цих форм? Чи відомі і звичні всі? У кожному разі - маєте чудову нагоду підібрати найвдаліші варіанти для рідних, друзів чи …й не тільки.

Сьогодні з’ясуймо, чи є різниця ніж стільниковим зв’язком і сотовим. Та як правильно: відчислити чи відрахувати?

Отож, стільники чи соти? Чи є різниця між стільниковим зв’язком і сотовим. Якщо відповісти коротко, то ні. Різниці немає. Обома словосполуками окреслюють певний тип мобільного зв’язку. А от з погляду чистоти мови — різниця грандіозна, адже прикметник сотовий живцем здерто з російської мови, тоді як правильний український прикметник — стільниковий.

Чому так? Бо принцип роботи мережі базується на розподілі території на зони. У центрі кожної зони стоїть базова станція, а самі зони частково перекривають одна одну, утворюючи мережу, що в проєкції на площину візуально скидається на бджолині стільники, а не соти. (Слова соти в українській літературній мові у цьому значенні просто немає.) Отож…

стільниковий зв’язок, мед

стільникова мережа, вежа

стільникове покриття, обладнання

А тепер пара слів відчислити і відрахувати.

Дієслова зараховувати і зачисляти (у значенні «включати до складу кого-, чого-небудь, приймати на роботу, навчання») та їх антоніми відраховувати і відчисляти здавна побутують у мові як дві пари синоніми.

Однак практика останніх десятиліть в офіційно-діловому та науковому мовленні закріпила вживання пари зараховувати — відраховувати. Саме такими варіантами й варто послуговуватися в сучасних текстах.

Абітурієнт добре впорався з НМТ, і тепер його зараховано на перший курс навчання.

Студента відрахували через академічну заборгованість.