Трамвайні Хроніки

У цьому випуску ми, транспортні планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець, говоримо про дещо незвичну для нашого транспортного подкасту тему — джипінг у Карпатах.

Уявіть: ви кілька годин піднімаєтесь у гори, виходите на полонину, навколо тиша — і раптом чуєте двигун позашляховика. І тут виникає просте, але складне питання: кому належать гори і хто має право ними користуватися?

Чому джипінг став проблемою в українських Карпатах? Що відбувається з ґрунтом після проїзду позашляховиків? Чи потрібно повністю заборонити моторизований доступ до гір? І чи можна зробити Карпати доступними для людей, не перетворюючи гори на автомобільну інфраструктуру?

🎧 У цьому епізоді:

• що ми насправді називаємо джипінгом і чим він відрізняється від звичайного руху гірськими дорогами;
• чому люди їдуть позашляховиками, квадроциклами та багі в гори;
• як колії від автомобілів змінюють стік води, прискорюють ерозію ґрунту та пошкоджують рослинний покрив;
• як моторизований рух і шум можуть впливати на дику природу;
• чому проблема джипінгу особливо важлива для екосистем українських Карпат;
• як сьогодні регулюється рух транспорту територіями природно-заповідного фонду України;
• яку роль відіграють шлагбауми, контрольні пункти, екологічна інспекція та місцева влада;
• як рух бездоріжжям регулюють в Ісландії та США;
• чи можуть офіційні маршрути, дозволи, ліміти автомобілів і сезонні обмеження стати альтернативою хаотичному джипінгу;
• як паркінги, шатли, велосипеди та піші маршрути можуть забезпечувати доступ до гір без необмеженого автомобільного руху;
• як забезпечити доступ до природи для людей з обмеженою мобільністю;
• що робити з місцевими бізнесами, які заробляють на джип-турах;
• і чому джипінг — це не лише екологічна, а й транспортна проблема.

Підтримати подкаст: https://send.monobank.ua/jar/A8o4hNKvUn 

Telegram: https://t.me/cursus_publicus

Spotify Podcast:

YouTube:

У цьому випуску ми, транспортні планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець, розбираємо парадокси міського транспорту — ситуації, у яких інтуїтивні рішення насправді можуть погіршити рух у місті.

Чому нова дорога інколи робить поїздки довшими? Чому розширення хайвею не гарантує менших заторів? Як якісний громадський транспорт може покращувати рух навіть для тих, хто їздить автомобілем? І чому забрати смугу для авто — не обов’язково означає перенести весь трафік на сусідні вулиці?

🎧 У цьому епізоді:

• що таке парадокс Бреса та чому нове дорожнє з’єднання може погіршити рух;
• як працюють індукований і прихований попит на автомобільні поїздки;
• що стверджують постулат Льюїса-Могріджа та “залізний закон заторів”;
• чому закриття або звуження вулиці не завжди переносить затори на сусідні дороги — і як “випаровується” частина трафіку;
• як якісний громадський транспорт впливає на швидкість автомобілів: парадокс Доунса-Томсона;
• чому більше пасажирів може означати частіший транспорт і менше очікування: ефект Мьорінга;
• як парадокс Джевонса пояснює, чому ефективніші автомобілі або швидші дороги не завжди зменшують споживання ресурсів;
• що таке константа Маркетті та чому швидший транспорт часто збільшує відстані щоденних поїздок;
• чому інша смуга в заторі весь час здається швидшою;
• приклади Бостона, Києва та Х’юстона.

Затори - це не просто проблема недостатньої кількості доріг. Це питання того, як у місті розподілено простір, які способи пересування доступні людям і чи може транспортна система працювати як єдине ціле.

1) Парадокс Бреса: 

• Price of Anarchy in Transportation Networks: Efficiency and Optimality Control, 2008: https://www.researchgate.net/publication/23315945_Price_of_Anarchy_in_Transportation_Networks_Efficiency_and_Optimality_Control (Прикладів дії парадоксу Бреса на відрізках вулиць у Бостоні, Лондоні, Нью-Йорку)
• How bad is selfish routing?, 2002: https://www.researchgate.net/publication/2911558_How_bad_is_selfish_routing (Теоретичне дослідження принципу парадоксу)

2) Парадокс Доунса_Томсона

• The self-defeating nature of urban road capacity policy: A review of theories, disputes and available evidence, 1997: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0967070X96000303 (Аналіз даних за 30 років про швидкість руху в центрі Лондона, що показує зниження швидкості слідом за розширенням дорожньої мережі й скороченням фінансування метро)

3) Постулат Льюїса-Могріджа, індукований попит

• The Fundamental Law of Road Congestion: Evidence from US Cities, 2011: https://ero.ontario.ca/public/public_uploads/2024-11/duranton-turner-2011-the-fundamental-law-of-road-congestion-evidence-from-us-cities.pdf (На основі даних з міст США у період з 1983 по 2003 рік встановлено, що еластичність попиту при збільшенні кількості смуг близька до 1)
• Congestion in Highways When Tolls and Railroads Matter: Evidence From European Cities, 2020: https://ieb.ub.edu/wp-content/uploads/2020/11/Doc2020-11.pdf (Підтвердження високої еластичності автомобільного попиту на даних з 545 європейських міст)

Підтримати подкаст: https://send.monobank.ua/jar/A8o4hNKvUn 

Telegram: https://t.me/cursus_publicus

Spotify Podcast: https://open.spotify.com/episode/6M6SkCyWftYpj22cvgDa8X?si=Kw9XlcInSBOtbKQUI-16Kg 

YouTube: https://youtu.be/NqPBKeg3WBA 

У цьому випуску ми, транспортні планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець, говоримо про ще один виклик, який дедалі сильніше впливає на міста, — зміну клімату.

В Україні сьогодні найбільшою проблемою залишається війна. Але паралельно міста стикаються зі спекою, екстремальними зливами, підтопленнями та перевантаженням транспортної інфраструктури. Як ці явища змінюють роботу громадського транспорту? Чому в спеку трамваї змушені знижувати швидкість, а інколи навіть повністю зупинятися? І що можуть зробити міста вже сьогодні, щоб бути готовими до клімату майбутнього?

👉 Чому хвилі спеки є найбільш смертоносним погодним явищем у світі?

👉 Як ефект міського теплового острова робить українські міста ще спекотнішими?

👉 Які рішення допомагають зробити транспорт комфортнішим і стійкішим до екстремальної погоди?

🎧 У цьому епізоді:

• чому спека стає серйозною проблемою для громадського транспорту;
• як високі температури впливають на пасажирів, транспортну інфраструктуру та роботу міст;
• що таке ефект міського теплового острова і чому в містах може бути на 10°C тепліше, ніж за їх межами;
• як хвилі спеки змушують операторів транспорту знижувати швидкість руху або навіть тимчасово припиняти перевезення;
• чому залпові зливи дедалі частіше паралізують міський транспорт;
• як Сінгапур, Париж, Лондон, Вашингтон та Фінікс адаптують свої транспортні системи до зміни клімату;
• детальний розбір кейсу Лейпцига, де рекордна спека майже на тиждень зупинила всю трамвайну мережу міста;
• які рішення можуть зробити українські міста комфортнішими, безпечнішими та стійкішими до екстремальної погоди.

Зміна клімату — це вже не проблема далекого майбутнього. Це виклик, який визначатиме те, як ми плануватимемо транспорт і міста протягом наступних десятиліть. Саме тому говорити про нього потрібно вже сьогодні.

Підтримати подкаст: https://send.monobank.ua/jar/A8o4hNKvUn 

Telegram: https://t.me/cursus_publicus

YouTube: https://youtu.be/eG0txfzsGZQ

У цьому випуску ми, транспортні планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець, говоримо про одну з найгарячіших тем останніх місяців — тарифи на громадський транспорт.

Чому вартість проїзду в різних містах настільки відрізняється? Чи повинен громадський транспорт повністю окуповуватися за рахунок пасажирів? Чому поняття «економічно обґрунтований тариф» далеко не завжди означає справедливу ціну? І що насправді стоїть за дискусіями про підвищення вартості проїзду в Києві?

👉 Чому громадський транспорт — це не бізнес, а суспільна послуга?

👉 Як різні країни формують тарифи та стимулюють людей користуватися громадським транспортом?

👉 Чому занадто висока ціна квитка може зменшити, а не збільшити доходи транспортної системи?

🎧 У цьому епізоді:

• чому громадський транспорт фінансується не лише пасажирами, а й усім суспільством

• які існують моделі тарифів: фіксований, зонний, за відстанню, часовий та Fare Capping

• як працюють проїзні, добові та тижневі квитки в європейських містах

• чому проїзний у багатьох країнах створений для економії, а не для додаткових витрат

• як формується тариф у Києві та що означає “економічно обґрунтований тариф”

• чому понад половина поїздок у Києві є пільговими та як це впливає на фінансування транспорту

• детальний розбір історії підвищення тарифів у Києві та дискусії навколо нових пропозицій КМДА

• скільки насправді коштує одна поїздка та хто зрештою оплачує роботу громадського транспорту

• якою може стати майбутня тарифна система Києва та які зміни зробили б її справедливішою для пасажирів

Телеграм “Пасажирів Києва”: https://t.me/kyivpassengers

Дослідження ПроМобільності: https://pro-mobility.org/doslidzhennya/pidvyshhennya-taryfiv-u-kyyevi-chomu-vygrayut-marshrutchyky-a-misto-znovu-vtratyt-groshi/ 

Публікація Георгія Могильного: https://glavcom.ua/kyiv/publications/projizd-v-kijivskomu-metro-podorozhchaje-shcho-z-tsim-ne-tak-1114097.html 

Круглий стіл про нові тарифи: https://www.youtube.com/live/glH0behriOM 

Підтримати подкаст: https://send.monobank.ua/jar/A8o4hNKvUn 

Telegram: https://t.me/cursus_publicus

Spotify Podcast: https://open.spotify.com/episode/3n7V7TNyJNDXZlSBRMTm0K?si=-jIS0VxfSqWto_q2vSKN1g&fbclid=IwY2xjawSyCbFleHRuA2FlbQIxMABzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEemRcqKHdJajxKAKX25-T04sCQ92EvmvqaPcSlzrvetlRTUcpF0rzXYWl9MYM_aem_SmzmmBP7nDJenSS04SUxZg&nd=1&dlsi=9a1c0f8fd518490d

Чи завжди найновіша транспортна технологія є найкращим рішенням для міста?

У цьому випуску ми, транспортні планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець, вирушаємо у світ найбільш незвичних, амбітних та суперечливих транспортних проєктів. Від Hyperloop і тунелів Ілона Маска до київського Капвею та китайського трамваю, який мав їздити над автомобілями.

👉 Чому деякі транспортні технології виглядають революційно, але так і не стають частиною міського життя?

👉 Де проходить межа між інновацією та транспортним хайпом?

👉 І чому іноді звичайний трамвай або автобус працюють краще за футуристичні мегапроєкти?

🎧 У цьому епізоді:

• що таке Hyperloop і чому його називають транспортом майбутнього, яке так і не настало

• канатні дороги як громадський транспорт: від Ла-Паса до проєктів Києва

• Капвей — загадковий український проєкт надземного транспорту початку 2000-х

• The Boring Company Loop — чи можуть Tesla в тунелях замінити метро

• РАДАН — амбітна київська система швидкісного трамваю від Антонова

• Transit Elevated Bus — китайський трамвай, який мав їздити над заторами

• як оцінювати транспортні інновації через практичність, доступність та інтеграцію

• чому деякі проєкти стають символами технологічного оптимізму, але не вирішують транспортних проблем

Транспорт має працювати не заради технологій. Технології мають працювати заради транспорту. Саме тому в цьому випуску ми розбираємо, які футуристичні ідеї можуть реально покращити мобільність міст, а які залишаються лише красивими концепціями.

Підтримати подкаст: https://send.monobank.ua/jar/A8o4hNKvUn 

Telegram: https://t.me/cursus_publicus

Чому навіть найкраще метро чи автобус може не працювати для людей?

Відповідь часто проста — проблема не в самому транспорті, а в тому, як до нього дістатися.

У цьому випуску ми, транспортні планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець, розбираємо одну з ключових, але недооцінених тем у міській мобільності — першу та останню милю.

👉 Чому 500 метрів можуть вирішити, поїдеш ти громадським транспортом чи ні?

👉 Як мікромобільність змінює міста?

👉 І чому без вирішення цієї проблеми громадський транспорт не стане конкурентом авто?

🎧 У цьому епізоді:

• що таке first/last mile і звідки взявся цей термін
• як виглядає поїздка очима користувача, а не планувальника
• що таке access shed і чому доступність важливіша за сам транспорт
• роль мікромобільності: самокати, велосипеди, пішохідна інфраструктура
• чому короткі поїздки часто не працюють з пересадками
• як виглядають рішення: Complete Streets, інтеграція, інфраструктура
• кейси міст: Північна Америка та Європа
• український контекст: проблеми Києва та інших міст
• чому фідерні маршрути — це не опція, а необхідність

Telegram: https://t.me/cursus_publicus

Підтримати подкаст: https://send.monobank.ua/jar/A8o4hNKvUn 

У цьому епізоді подкасту “Трамвайні хроніки” ми, транспортні планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець, говоримо про одну з найбільш суперечливих тем у транспортній політиці — безкоштовний громадський транспорт.

Чи може транспорт бути безкоштовним?

Хто насправді платить за поїздку?

Чому одні міста скасовують оплату, а інші — підвищують тарифи?

І чи потрібен безкоштовний транспорт українським містам?

У цьому випуску ми пояснюємо:

• чому громадський транспорт ніколи не буває справді безкоштовним
• що таке farebox recovery ratio і як працює економіка транспорту
• з яких джерел фінансуються транспортні системи у світі
• чому міста іноді роблять транспорт безкоштовним
• які плюси і мінуси fare-free політики
• що показують приклади Таллінна, Люксембургу, США та України
• чи може безкоштовний транспорт погіршити якість системи
• коли безкоштовний транспорт має сенс, а коли — ні

Telegram: https://t.me/cursus_publicus

YouTube: https://www.youtube.com/@Bahatoverstatnyi

Spotify Podcast: https://open.spotify.com/episode/4bfEezKJB7u5b2Y40PMbgZ?si=cb9X4-8FQ6al5oHc-1Rd8w

У цьому епізоді подкасту “Трамвайні хроніки” ми, транспортні планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець, говоримо про те, як міста переживають зиму — і що сніг насправді показує про їхні пріоритети.

Зима — це не просто погода. Це стрес-тест для всієї системи мобільності. Хто отримує перший пріоритет при прибиранні? Чи може людина без авто дістатися до роботи, школи або лікарні? Чи працює громадський транспорт стабільно? Чи реально їздити велосипедом при -20?

У цьому випуску ми розбираємо:

- що таке зимова мобільність і чому вона ≠ автомобілі

- як сніг оголює ієрархію міста

- чому непрочищений тротуар — це бар’єр доступу, а не “дрібна незручність”

- як рішення урядів формують поведінку людей

- яким має бути громадський транспорт узимку

- чи можлива мікромобільність у холодному кліматі

Telegram: https://t.me/cursus_publicus

YouTube: https://www.youtube.com/@Bahatoverstatnyi

У цьому епізоді ми говоримо про те, чому люди не люблять пересідати в громадському транспорті і як правильно спроєктовані пересадкові вузли можуть змінити цей досвід.

Пересадка часто сприймається як щось незручне, стресове і таке, що “псує” поїздку. Але насправді проблема не в самій пересадці — а в тому, як організований простір, час і навігація.

Планувальники Арсен Мартищук та Лев Іванець обговорюють:

- що робить пересадку приємною або навпаки болісною

- як працюють успішні пересадкові вузли у світі

- чому коротка пересадка може бути кращою за пряму поїздку

- як пересадкові хаби впливають на швидкість, зручність і популярність громадського транспорту

Телеграм: https://t.me/cursus_publicus

Київ важко уявити без тролейбуса. Він тихо їде під дротами, з’єднує спальники з центром, підвозить до метро, переживає, кризи й транспортні реформи і досі залишається однією з головних “робочих конячок” міста.

У цьому епізоді подкасту “Трамвайні хроніки” транспортні планувальники Лев Іванець та Арсен Мартищук говорять саме про нього - київський тролейбус.

🔹 що таке тролейбус і чим він принципово відрізняється від трамвая й електробуса

🔹 чому Україна має найбільшу кількість тролейбусних мереж у Європі

🔹 як і чому тролейбус з’явився в Києві у 1930-х

🔹 післявоєнне відновлення, “золотий вік” 1960-х і легендарні тролейбусні поїзди Веклича

🔹 незалежна Україна, скорочення мережі, маршрутки й втрачені можливості

🔹 що сталося з тролейбусом під час повномасштабної війни

🔹 скільки тролейбусів і маршрутів у Києві сьогодні

🔹 і головне - чи є в тролейбуса майбутнє, і яке саме