Послухаємо, як композитор продовжує традицію Лисенка, поєднуючи старовинні європейські сарабанди, менуети та гавоти з українськими фольклорними наспівами.

Як із восьмитактової гармонічної формули виростає цілий всесвіт варіацій? Слухаємо гітарну інтерпретацію чакони з Партити №2 і розшифровуємо музично-риторичні фігури.

Розбираємо, як одна й та сама інтонація може звучати пасторально або гротескно, і чому для Едварда Ґріґа важливі не мелодичні сюжети, а сам процес музичної побудови.

Почуємо, як паузи, відтінки і дихання створюють крихкі миттєвості, де тиша стає продовженням музики.

Розшифровуємо барокові інтонації смерті та розбираємо виконавські пастки – що найважче для піаніста в цьому творі.

Послухаємо першу частину і розберемо, як усі теми виростають із одного мелодичного ядра – «мотиву долі». Дізнаємося, що відрізняє Бетховена від сучасників та чому романтики часто його не визнавали.

На прикладі Сонати до мажор розберемо головні риси музичного класицизму і проведемо паралелі з Боккеріні та Моцартом і пояснимо, чому росія не може привласнити постать українського композитора.

Послухаємо його «як уперше», звертаючи увагу на форму, інтонації та семантику. Що таке бароковий ефект «краденого часу» та як Антоніо Вівальді музично передав спів пташок і весняну грозу?

Говоримо про те, як Борис Лятошинський творив новий музично-драматичний театр  усупереч вимогам «соцреалізму» 1920-х, і чому саме ця опера формує український оперний канон сьогодні.

Говоримо про синтез джазу, блюзу й опери в «Порґі і Бесс» Джорджа Ґершвіна та про те, як зберегти баланс між оперною школою і джазовою свободою.