Хай як комусь б не хотілося, але головному персонажеві твору таланить. Доля взагалі прихильна до нього, але чому — не знаємо. Можливо, вищі сили симпатизують антигероям, бо саме вони й утворюють сюжети. Нам залишається тільки вигинати в подивуванні брови й констатувати: Степан просунувся карʼєрною драбиною.

Відтепер він — поважний лектор, і йому обіцяно кімнату в гуртожитку. Що про це думає Мусінька — ми не коментуватимемо. Але зазначимо, що Степан має дедалі менше натхнення на особисте життя, бо ж навколо стільки всього незвіданого, місто ще не лежить біля його ніг! Яка там любов? Це вже ні.

Гарний костюмчик для Степанка набагато більше важить, ніж якась там любов!