Не буде перебільшенням сказати, що майже кожна дівчина рано чи пізно чує одне й те саме питання: "Коли вже діточки?"

Але, зазвичай, люди, які ставлять це питання, просто не усвідомлюють його недоречність і не думають про те, що дівчина, яка чує це питання, можливо давно вже хотіла б хотіла народити дитину, але, в неї це просто не виходить…

Героїня сьогоднішнього епізоду Наталка Судакова, народила свого сина Льва цього літа. Але, з моменту, як вони з чоловіком почали пробувати завезти дитину, до моменту народження сина, вона мала три викидні, пережила сильні гормональні перепади, депресію та якийсь час жила зі страхом, що взагалі не може мати дітей.

І, як вона розповість у своїй історії, питання "коли дітки" вона чула від своєї вчительки через місяць після того, як стався її перший викидень.

Про те, чому вагітність – це не завжди так просто, як багатьом здається? І чому до народження дитини треба ставитись усвідомлено, приймаючи все найгірше, що може супроводжувати дівчину? У новому епізоді подкасту "Життя бентежне" розповідає Наталка.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Герої нового епізоду – це кияни та гості столиці. Свої історії вони розповіли під час зустрічі української подкаст-спільноти ПодКаста, яку Українська правда провела кілька тижнів тому.

На фоні знищення історичних архітектурних пам'яток, ми просили гостей ПодКасти розповісти про свої улюблені місця Києва.

Бо, як казав в інтерв'ю з УП урбаніст та колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплинський, “в Україні так мало збереженої історичної архітектури, що нам треба берегти її максимально. І що стару архітектуру треба не тільки зберігати, але й розвивати, щоб вона притягувала до себе людей".

У цьому епізоді ви почуєте маленькі історії про важливі для киян будівлі, заклади, вулиці та райони.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

За даними ЮНІСЕФ, кожний другий учень або учениця віком від 13 до 15 років - повідомляє, що зазнавали насильства з боку однолітків у школах або поблизу школи.

Систематичний булінг чи якесь епізодичне насильство, яке ми пережили у дитинстві та про яке забули або вирішили, що це неважливо і було з кожним, може відгукуватись нам у дорослому житті. Хтось може почуватись некомфортно у великих групах людей. Хтось думати що з ним чи з нею щось не так, коли чує десь по заду себе сміх випадкових людей, а хтось взагалі замикається у собі. 

Героїня сьогоднішнього епізоду – Наталка Кузьменко, теж стикнулась з булінгом у дитинстві. У своїй історії вона розповідає про свій досвід, про те, як на неї вплинуло цькування, та про позитив, який треба навчитись виносити навіть з таких, неприємних історій.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Як довго ви можете бігти? Два, три, п'ять кілометрів? Може ви пробували або хочете пробігти марафон? 

Для більшості людей навіть півмарафон – це досить серйозна дистанція й велике випробування.

Але не для героя сьогоднішнього епізоду. 

Знайомтеся, Денис Соколов, 28 років. На початку червня він взяв участь в ультрамарафоні "Карпатія трейл", де пробіг надвелику дистанцію у 114 кілометрів, незважаючи на біль та втому. Він зайняв 14 місце в абсолюті, але як каже сам Денис, якщо ти подолав таку дистанцію – ти вже переміг, не важливо, прийшов ти до фінішу першим чи останнім.

Навіщо люди вирішують бігати ультрамарафони? У чому насолода отак бігти цілий день, навіть якщо ноги пече полум’ям? І що відчуваєш, коли ти єдина людина посеред неходженого і дикого лісу? Свою історію про біг розповідає Денис.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Є жахлива статистика, що кожна третя жінка зазнавала психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку свого партнера чи іншої особи. При цьому, більшість жінок що потерпали від насильства, – не звертаються до поліції.

Для більшості сімей тема насильства й досі лишається табуйованою та такою, про яку не говорять.

Ще більш табуйованою темою є насильство в ЛГБТ-парах.

Герой сьогоднішнього епізоду Едвард Різ – він небінарна людина або квір-персона. Едвард та інші небінарні люди не ідентифікують себе як чоловіки або жінки постійно та виключно, незалежно від приписаної статі.

Досить довгий час Едвард знаходився у аб’юзивних стосунках. В стосунках, в яких він потерпав від фізичного, економічного та психологічного насильства з боку партнера.

Едвард розповідає свою історію та дає поради, як ідентифікувати аб’юзивних партнерів і партнерок та вийти зі стосунків, що завдають шкоду.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

«Привіт, я Оленка Галай, я фотограф, кінооператор та трохи митець. І паралельно з цим всім я маю таку штуку, яка називається синдром Нетртона. Він трапляється по статистиці на живих 1 на 200 тисяч населення. Якщо брати зі статистикою з мертвими, то 1 на мільйон», - так починає свою історію героїня сьогоднішнього епізоду подкасту «Життя бентежне».

Синдром Нетертона – рідкісне спадкове захворювання, що характеризується аномаліями шкіри, волосся, підвищеною сприйнятливістю до атопічного дерматиту. Ця хвороба проявляється у надшвидкій регенерації шкіри та її почервонінні, через що, як каже Олена, досить часто люди думають що у неї опіки.

До 20 років Олена не мала точного діагнозу, а лікарі прогнозували їй смерть. Як це жити, не знаючи що з тобою відбувається та з думкою про те, що ти скоро помреш? І не розуміти, чому тебе намагаються обмежити та закрити від інших дітей? І чому важливо не здаватись та усіма силами намагатись вести звичайне життя. Розповідає Олена Галай

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Чи знали ви, що крадіжка та грабіж – найпоширеніші злочини в Україні? На щастя, не на стільки розповсюджені як у Венесуелі, але, на жаль, достатньо високий для того, щоб кожен з нас знав хоча б одну людину, яку пограбували у останні кілька років.

Як почувається людина, яку пограбували? Про це розповідають ведучі подкасту “Я не встигаю” Анастасія Коріновська та Федір Попадюк.

Це другий епізод подкасту «Життя бентежне» – подкасту, героєм якого може стати кожен з вас.

Раз на два тижні ви будете слухати досить різні історії, які розповідають досить різні люди. Більш того, за бажанням ви й самі можете стати учасником подкасту “Життя бентежне”. Для цього вам треба просто написати нам на пошту [email protected] та коротко розповісти про історію, якою б ви хотіли б поділитись.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Це другий епізод подкасту «Життя бентежне» – подкасту, героєм якого може стати кожен з вас.

Раз на два тижні ви будете слухати досить різні історії, які розповідають досить різні люди. Більш того, за бажанням ви й самі можете стати учасником подкасту “Життя бентежне”. Для цього вам треба просто написати нам на пошту [email protected] та коротко розповісти про історію, якою б ви хотіли б поділитись.

Цей епізод є дуже важким. Бо для цього епізоду ми записали дві схожі, і одночасно різні історії про смерть матерів.

Тема смерті досить табуйована у нашому суспільстві, ми не звикли про неї говорити, і не знаємо, як треба поводитись, коли ми стикаємось з нею.

Як це, удавати, що все добре, знаходити дорогі препарати і розуміти, що вони вже не допоможуть, та чи можна навчитись прийняти смерть?

Або як це, рости у родині, де не вміли спілкуватись і де тобі не пояснюють що відбувається з мамою?

І що робити, коли приходить смерть? Розповідають Марія Жартовська та Віталій Атаманчук.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Це перший епізод подкасту «Життя бентежне» – подкасту, героєм якого може стати кожен з вас. 

Раз на два тижні ви будете слухати досить різні історії, які розповідають досить різні люди. Більш того, за бажанням ви й самі можете стати учасником подкасту “Життя бентежне”. Для цього вам треба просто написати нам на пошту [email protected] та коротко розповісти про історію, якою б ви хотіли б поділитись.   

А для цього епізоду ми записали три, досить різні історії про подорожі – короткі та не дуже. 

Історія відеографа «Української правди» Ельдара Сарахмана, який у 2005 році прочитавши оповідання Гната Хоткевича «Довбуш», вирішив назавжди переїхати жити з Кам'янця-Подільського у Карпати. 

Історія оператора Геннадія Сушко, який у 2011 році разом зі своїми друзями побудував пліт з пляшок та дошок, і цілих цілих 13 днів сплавлявся по Дніпру від Запоріжжя до Нікополя.  

Історія київського продакт-менеджера Тімура Олександрова, який у 2016 році на новорічні свята вперше у житті поїхав автостопом у Білорусь. 

Якщо вам сподобалось, поставте оцінку цьому подкасту! Також ви можете розповісти у коментарях свої історії про подорожі. 

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Ми постійно розповідаємо історії – своїм друзям, колегам, родичам, та навіть самі собі. Але у кожного є історія, варта уваги тисячі людей. І для таких історій ми й створили цей подкаст.

Чому "Життя бентежне"? Бо життя, у якому народжуються історії, не одноманітне. Воно буває складним та легким, тривожним та безтурботним, сповненим радості та болю. Воно ніколи не полишає нас байдужими, бо життя бентежне…

Якщо у вас є історія, якою ви хочете поділитись, то ви можете написати нам на пошту [email protected].

А перший епізод подкасту вийде вже 23 грудня!

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government