Share П’ятеро з ломбарду
Share to email
Share to Facebook
Share to X
By Твій подкаст І Суспільне Харків
The podcast currently has 11 episodes available.
«Зараз 20-ті видаються наче райським періодом, бо ми знаємо, що було після. Але, наприклад, 1927 рік, Харків, так звана справа «юрфаку»: група молодих богемних людей випили, закусили і видали кілька тостів, які видалися антирадянськими. З самого ранку, з похмілля, вони вже давали свідчення в ГПУ… З цього народилося два розстрільних вироки».
Харків після революції. Як жили люди в місті та селі? Що і кому нав’язувала радянська пропаганда та чи вдалося радвладі домогтися свого — слухайте у фінальному епізоді подкасту «П’ятеро з ломбарду», спільному проєкті Суспільного Харків та Українського інституту нацпам’яті.
«Яскравих діячів тут не бракувало в усіх таборах, просто про українських певний час невільно було згадувати і зараз тільки ми витягуємо на світ божий».
У дев’ятому епізоді подкасту «П’ятеро з ломбарду» говоримо про учасників Української революції на Харківщині – забуті та заплутані історії, неоднозначні вчинки, справедливі і не дуже оцінки роботи, розстріли, ув’язнення, еміграція, місцеві герої та антигерої.
«Нинішній Куликівський узвіз, колишня вулиця Губернаторська, за радянських часів — Революції. Там розташовувалося Управління особливих відділів південного і південно-західного фронтів. Всієї вулиці 400 метрів і фактично всю її віддали чекістам. Там провадилися і розстріли в 1920 році, досить значні. Куди вивозили жертв — до тепер достеменно невідомо».
Де в Харкові розгорталися ключові події Української революції 1917-1921 років — слухайте у восьмому епізоді подкасту «П’ятеро з ломбарду», спільному проєкті Суспільного Харків та Українського інституту нацпам’яті.
«Село, можливо, жило трошечки краще в плані харчів, бо вони були біля харчів. З іншого боку, за це «трошечки краще» село дуже тяжко розплачувалося: візитами каральних загонів, раз-по-раз вибухали повстання. Найбільше і найвідоміше на 1920 рік — це Валківське повстання, центром якого було село Ков'яги».
Харків 1920-1921 років. Яку роль відіграло місто в просуванні більшовиків Україною та як протистояли радвладі — у сьомому епізоді подкасту Суспільного Харків, створеному спільно з істориком Українського інституту нацпам'яті Едуардом Зубом.
«Немає юридичного чіткого визначення, щоб охопити всі ті події. Перша російсько-українська війна, друга російсько-українська війна, російська громадянська війна на території України, антигетьманське повстання — по факту епізод української громадянської війни… Я б назвав це періодом лютого братовбивства і кровопролиття».
«Червоний» і «білий» терор у Харкові. Чому більшовики втрачають, а потім знову захоплюють владу та як регіон переживає ці зміни? Слухайте у шостому епізоді подкасту «П’ятеро з ломбарду» — спільному проєкті Суспільного Харків та Українського інституту національної пам’яті.
«Дуже швидко і не просто все змінювалося, одна лише зміна влади у Харкові 8-9 квітня заслуговує на окрему розмову… «Червоне» підпілля, фактично «біле» підпілля, українська адміністрація, німецький гарнізон і українське військо за межами Харкова — таке було кілька днів у грудні. Потім українські війська повернулися, «білих» роззброїли і частина з них пішла на спільний з українцями фронт проти «червоних»».
Як проголошували Донецько-Криворізьку республіку? Хто був владою у 1918 та як Харків реагував на зміни? Слухайте у подкасті «П’ятеро з ломбарду» — спільному проєкті Суспільного Харків та Українського інституту національної пам’яті.
«У Харкові все ж таки був слабшим вплив Центральної ради, ніж в Києві, Харків ближче до Росії, тут більшовики мали дуже потужні позиції. Поруч був «резервуар» червоногвардійських загонів, революційних солдатів і матросів. І 8 грудня зранку стається подія, яка перевернула всю ситуацію в Харкові... Можливо, одна з найважливіших подій в історії міста».
Чому «жовтень» у Харкові затягнувся? Як ставилися до Леніна, кого підтримували і наскільки легітимним було проголошення «радянської влади в Україні» — у подкасті Суспільного Харків та Українського інституту нацпам'яті.
«Був спалах громадянських свобод. І те, що він вийшов з-під контролю, було нормально, бо імперія була затиснута в лещата дуже довго. І понеслось… До того ж накотилися різні зміни: політичні, економічні, культурні — все це «впало», і довели країну до братовбивчої війни».
Якою була політична мапа Харкова початку Української революції 1917-1921 років? Якими ідеями вирізнявся проукраїнський сегмент? Та чим жив регіон у 1917 — у третьому епізоді подкасту «П’ятеро з ломбарду».
«Сумніваюся, що хтось задумувався тоді про перспективи регіону. Стояло питання виживання. Коли подивитися на документи Харківської міської думи тих часів, вона переймалася, як годувати людей, де розмістити, як дати раду біженцям і пораненим з фронту... Які там перспективи?».
Які настрої панували у Харкові перед революцією 1917-го? Подкаст про Українську революцію 1917-1921 років Суспільне Харків створює у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.
«Будь-яка освіта є частиною конкретної державної політики і держава все заточує під себе: якнайкраще показати себе і якнайгірше показати своїх супротивників».
Яку роль в революції відіграв Харків? Як викривляли історію і яке значення для розвитку регіону та країни мали події сторічної давнини — у подкасті «П’ятеро з ломбарду».
Подкаст про Українську революцію 1917-1921 років Суспільне Харків створює у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.
The podcast currently has 11 episodes available.