Авторская музыкальная программа Илоны Яхимович, объединяющая музыку самых разных стран, эпох и стилей. Отличный саундтрек для уютного вечера, который так хорошо провести в компании с друзьями или любимым человеком.

Имя Стивена Ликока (1869 - 1944) прочно вошло в историю канадской литературы. Остроумный рассказчик, замечательный мастер комических ситуаций и характеров, он завоевал широкую популярность не только у себя на родине, но и в других странах. Сегодня слушаем рассказы "Месть фокусника" и "Миссис Изи получает откровение".

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Labrīt, dārgie klausītāji!

Andrejs: Labrīt! Вот и лето близится к концу.

Inese: Jā, vasara tuvojas beigām.

Andrejs: Es domāju, ka var arī teikt: vasara tuvojas galam. Pareizi?

Inese: it kā jā, bet tā nesaka.

Andrejs: kāpēc? Когда употребляют конец – gals, когда – beigas?   

Inese: Ja runa ir par abstraktām lietām un procesiem, kā, piemēram, laiks vai darbs, tad lieto vārdu ‘beigas’.

Andrejs: Beigas - окончание, завершение чего-то, например, процесса. Но есть же ‘nedēļas gals,, nedēļas nogale’ – конец недели?

Inese: tad jau drīzāk nogale. Nogale – это слово используют, если говорят о конце года, недели, месяца, дня.

Andrejs: tātad ne vasaras gals, bet vasaras nogale vai vasaras beigas!

Inese: kā arī - darba dienas beigas, mēneša beigas. Ja runā par konkrētu, burtisku robežu, tad lieto vārdu gals.

Andrejs: robeža – граница, рубеж. Piemēram?

Inese: ceļa gals – ceļa beigas - конец дороги. Naža gals – кончик ножа. Ir teiciens: Katram kokam ir divi gali. - У палки два конца – У любого явления есть свои плюсы и минусы.

А теперь вопрос. Когда говорят: Iet uz galu, когда - iet uz beigām?

Andrejs: Iet uz galu, iet uz beigām – кончаться. Может здесь разницы нет? Nedēļa iet uz galu, nedēļa iet uz beigām?

Inese:   jā, tuvoties beigām var gan resursi, gan laiks. Tagad gan biežāk saka “iet uz beigām”.

Starp citu, par kaut ko sliktu saka - Tīrais negals! Беда, горе.

Andrejs: Так сейчас думают школьники. Tīrais negals! Vasara iet uz beigām. - Вот беда! Лето подходит к концу. А выражения со словом gals?

Inese: tādu ir daudz vairāk. Karāties mata galā  — висеть на волоске.

Andrejs:  Быть в опасности. Būt briesmās.

Inese: Ne acu galā neieredzēt, neciest — ненавидеть всем сердцем.   Ne gala, ne malas —

Andrejs: ни конца, ни края.

Inese: Izdarīt kaut ko pa roku galam.

Andrejs: сделать что-то как попало?

Inese: jā, pa roku galam —  Pavirši, kā pagadās. Dzirdēt pa ausu galam -

Andrejs: услышать краем уха. Кстати, насчет слова край. Это ведь не только ‘mala’?

Inese: да, тут то же самое, два варианта, как с концом – mala – граница, край; puse – половина,  часть, daļa. Но есть особенность. Например, вопрос: “No kuras Latvijas puses jūs esat?”

Andrejs: Да, здесь puse – часть. Вы из которой части Латвии?

Inese: puse также и сторона.

Andrejs: как сторона света?

Inese: Jā, tās ir debespuses -  стороны света.

Andrejs: а как сказать – знаю, с какой стороны ветер дует? Знаю причины.

Inese: Zinu, no kuras puses vējš pūš, zinu iemeslus.

Andrejs: принять чью-то сторону?

Inese: nostāties kāda pusē — atbalstīt viņu, simpatizēt viņam. Starp citu, ‘Uz to pusi’ – что-то подобное, gandrīz, aptuveni tas pats.

Andrejs: vai varat minēt piemēru?

Inese: viņai ir paziņa. Paziņa vai draugs? Varbūt arī draugs, kaut kas uz to pusi.

Andrejs: а, имеется ввиду бойфренд, не просто друг.

Inese: un, protams, medaļas divas — kā koks ar diviem galiem.

Andrejs: две стороны медали. А по-латышски говорят – иди на все 4 стороны?

Inese: jā, saka: ej uz visām 4 pusēm. Vēl saka:

Ar badu uz pusēm — бедно, nabadzīgi, trūcīgi

Ar dievu uz pusēm — трудно, сложно, кое-как; ne visai labi, ar grūtībām.

Andrejs: Есть ли выражения со словом mala – край?

Inese: Malu malas - со всех мест; daudzas vietas. Sabraukuši viesi no malu malām. -

Andrejs: Гости прибыли отовсюду, с разных мест.

Inese: Kāds dzīvo pasaules otrā malā — ļoti tālu.

Andrejs: Кто-то живет на другом конце света.

Inese: Malu makšķernieks, Malu mednieks  — makšķerē un medī nelegāli.

Andrejs: браконьеры. Получается: pasaules mala – край земли, Pasaules gals – конец света.

Inese: vai, cik daudzas reizes jau ir solīts pasaules gals! Bet nekas neiet uz galu, viss turpinās.

Andrejs: конец света много раз обешали, но он все никак не наступит.

Inese: toties pienāca mūsu raidījuma beigas.

Andrejs: Laiks atvadīties! Uz redzēšanos, dārgie klausītāji!

Inese:  Uz redzēšanos! Visu labu!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»: у переддень 34-ї річниці Незалежності України Посол України в Латвії Анатолій Куцевол розповідає про те, як змінюється світогляд українців у відповідь на нинішні виклики, чому Європі потрібна сила дії,  як прагнення до спільної справи перетікає в конкретні кроки підтримки з боку Латвії та ширше - міжнародної спільноти. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.

Посол України в Латвії  Анатолій Куцевол зазначив у своєї інтерв’ю програмі «Ми з України», що Латвія й Україна продовжують будувати безпекові й гуманітарні траєкторії, з підтримкою культурних ініціатив, освіти та інтеграції. Мінлива міжнародна обстановка вимагає гнучких рішень: від реабілітації військових до освітніх програм і культурних проєктів. Україна не просто захищає свою незалежність - вона формує нові правила взаємодії на європейському та світовому рівнях. І Латвія залишає за собою роль близького партнера, який допомагає українцям адаптуватися та інтегруватися за принципом взаємної поваги.

Анатолій Куцевол зауважує: коаліція рішучих з’явилася не випадково. Вона відповідає на серйозні безпекові виклики для Європи. «Європа має бути силою, а не сподіватися на інші моделі підтримки. Коли поруч ворог, треба бути готовим і не розраховувати, що допомога прийде з іншого напрямку або ти її замовчуватимеш» - говорить він. І додає: «Після розпаду Радянського Союзу Європа часто обирала шлях пацифікації агресорів, що й створило глибокі виклики сьогодні». За його словами, світогляд змінився: «не варто очікувати миттєвих перемог: потрібні  системні та послідовні дії, кроки на перспективу», але ці кроки вже дають результати - зокрема посилюють українську позицію в світовій системі безпеки.

Виклики війни для українців не зменшуються з часом: вони переростають із суто військових у глибинні питання ідентичності та історичної пам’яті. «Одинадцять років протистояння Росії з моменту анексії Криму змінили свідомість багатьох: від розуміння масштабу травм до повноцінного усвідомлення реальності Голодомору як геноциду. З 2022 року загроза стала більш прямою, але разом із нею виріс дух опору: «українці демонструють волю, креативність та розуміння технологій, а також науковий потенціал, який раніше приховувався». Міграційні процеси збагатили як культуру, так і дипломатію: багато співвітчизників стали громадянами різних країн, але їхня ідентичність лишається незмінною.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="392621" layoutid="0" layout="" static=""}

«Україна може виступати гарантом міжнародної безпеки, але це потребує тривалої взаємодії з США та іншими країнами», - підкреслює Посол. Він наголошує, що сучасна підтримка - це не лише зброя, але й дипломатія, економічна стійкість та активна соціальна інтеграція біженців. Підкреслюється, що світова підтримка змінюється відповідно до реальних потреб і фронтових реалій: «необхідна обґрунтована, реалістична та багатогранна стратегія, яка поєднуватиме оборону з іншими аспектами».

Латвія відіграє ключову роль у підтримці України та її переселенців з 24 лютого 2022 року. Латвія підтримує українців та біженців, але кожна країна має свої умови. Тимчасовий захист у ЄС залишається базовим механізмом, але підходи до інтеграції різняться. «Чим швидше переселенці інтегруються, тим швидше отримують вигоди від системи», - говорить Посол. Обговорюють також питання множинного громадянства: Латвія розглядає розширення прав українців для легального проживання й скорочення бар’єрів між країнами. В освітній сфері особливу увагу приділяють інтеграції українських дітей; латвійське суспільство демонструє готовність підтримати та адаптуватися.

Важливим є розвиток культурної та мовної інтеграції: багато латвійських громадських організацій стали проукраїнськими, вивчають українську мову та реалізують спільні культурні ініціативи. Українське життя у Латвії - це не лише «стара» діаспора», а й вимушені переселенці, які є вагомим ресурсом для України та латвійських громадських структур. Різноманітність підходів дозволяє кожній організації діяти за своїми принципами, але спільна мета - збереження багатокультурності та повага до латвійських норм.

Майже 650 українських військових пройшли реабілітацію в Латвії. Нині щомісяця приїжджає автобус із понад 30 ветеранів; розпочалася нова ера підходів до реабілітації - від первинної до триваліших програм. Важливий акцент ставиться на психологічному стані ветеранів та їхній адаптації до мирного життя.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="326176" layoutid="0" layout="" static=""}

Переселенці стикаються з питаннями житла, працевлаштування та доступу до охорони здоров’я. Працюють також нюанси документальних формальностей, але суспільство Латвії підтримує українців: люди прагнуть не лише отримати допомогу, але й взяти участь у житті країни. У розмові з Послом згодом підкреслено: повага до суверенітету Латвії та рівні права українців мають взаємно забезпечуватись.

«Ми - народ із давньою історією. Наша сила - у здатності об’єднуватися в потрібний момент, але ми також повинні цінувати зовнішній імідж країни», - підсумовує Посол. Він закликає до збереження багатокультурності та поваги до різних мов, підкреслює важливість розповіді сімейних історій та відкриття історій окупації, як шлях до розуміння того, чому не варто повертатися до концепції «русского мира». Він заохочує підтримувати молодь і вшановувати старшого покоління.

*Розглянемо наслідки переговорів Трампа з Путіним на Алясці та наступної зустрічі 8 європейських лідерів у Білому домі. Друге стало прямим наслідком першого. Сценарій, тло та перебіг аляскінських перемовин викликали щільну критику в бік президента США. Тому до зустрічі з європейцями американська сторона готувалася в стилістиці «ми йдемо від успіху до успіху». Європейські лідери не сперечалися з цим, водночас вони майстерно розіграли свій сценарій – єднання демократичного світу задля підтримки України. Відтак ризик потурання побажанням російського агресора було відсунуто.

*Після вашингтонської зустрічі президент Франції Емманюель Макрон перелічив основні пункти спільної європейської позиції щодо України. 1. Найнадійніші гарантії безпеки – створенні потужної української армії. 2. Спільна підготовка двосторонніх або багатосторонніх мирних переговорів. 3. Наголошування, попри зміну позиції Трампа, на необхідності припинення вогню. Окремо варто наголосити на тому, як Макрон описав нинішню Росію: «Це хижак, це людожер біля наших воріт. Я не кажу, що завтра на Францію нападуть, але, врешті-решт, це загроза для європейців. Ми не повинні бути наївними».

*У травні пішов з життя видатний письменник-шестидесятник Валерій Шевчук. 20 серпня був його день народження: 86-й і перший – без нього. А ще за два дні, 24 серпня, буде День Незалежності України.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="410160" layoutid="0" layout="" static=""}

Ми вирішили об’єднати ці дві теми в розмові з дочкою знаного автора – Юліанною Шевчук. Вона розповіла цікаві деталі про постать свого батька, для якого любов до книги та служіння українській культурі було головним. Також наша співрозмовниця пригадала часи проголошення незалежності у 1991 році, чим жила тоді їхня родина.

*Наприкінці програми – про святкування Дня Незалежності в Ризі та всій Латвії. Одна з його організаторок керівниця Центру українських студій Вікторія Притуляк розповіла про насичену програму 24 серпня. Тут будуть традиційні заходи –хвилина мовчання на вшанування пам’яті захисників України та жертв російської агресії, Божественна Літургія, «Соняшникова хода» від меморіалу Свободи до пам’ятника Шевченку. Але головним центром подій стане сквер біля Українського дому (Strūgu iela 4). З 11 ранку тут працюватимуть фудкорти та святкові намети, де до 3-ї години дня проводитимуться майстер-класи, різні активності. А о 15:00-17:00 на тому ж майданчику проходитиме Святковий концерт… Крім того, Вікторія нагадала про цілу мережу благодійності, розгорнуту в Латвії до Дня Незалежності. Її загальний девіз: «Domās un darbos kopā ar Ukrainu / Думками та справами разом з Україною». Пожертву можна зробити як за посиланнями на радіо, ТБ, так і просто на сайті Ziedot.lv.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Учитель подозревается в сексуальных преступлениях, совершенных в сети против 180 детей.

Полиция задержала женщину, оставившую младенца на улице в Кенгарагсе.

Этой осенью в полном объеме будут проиндексированы пенсии до 1488 евро.

Плату за въезд в Юрмалу предлагают повысить с 3 до 5 евро с нового года.

Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.

Наш гость из тех людей, которые не оставляют окружающих равнодушными. Он познал славу и презрение, большие деньги и потерю близких, баскетбол и бокс. Его биографии хватит на десятерых. В эту пятницу мы будем говорить с легендарным Каспарсом Камбалой - о сборной Латвии, Евробаскете-2025 и документальном фильме о нем Ceļā ir kaifs, вышедшем на экран на этой неделе.

* Аftershock после встречи на Аляске: европейские лидеры пытались спасти ситуацию. Получилось ли?

* Путин молчит, Лавров на авансцене.

* Русскоязычные Латвии "в зоне неопределенности".

* Мигрантофобия в Латвии набирает обороты.

Итоги недели подводим с журналистом Татьяной Фаст и политологом Артуром Быковым.