После окончания Второй мировой войны Финляндия решила не вступать в альянсы, а идти своим путём. И вот почти 80 лет она называла себя нейтральным государством. Однако опыт советско-финской войны и 1340-километровая граница с Россией не позволяли финнам расслабляться: в годы нейтралитета Финляндия создала одну из крупнейших и сильнейших армий в Европе, а также впечатляющую сеть гражданских защитных убежищ. О том, как финны защищают себя сегодня, из Хельсинки рассказывает Иева Зейза. Адаптировала репортаж Яна Ермакова.

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Все больше людей интересуются не только своими предками, но и историей местности, ее обычаями и повседневной жизнью прошлых поколений. Чтобы облегчить поиски своих корней и объединить тех, кто живет или когда-то жил в окрестностях Пасиене (ныне входящей в состав Лудзенского края после территориальной реформы), местная жительница Яна Бондаренко совместно с рижанкой Еленой Яновской-Черезовой создали в социальных сетях группу «Генеалогия Пасиенской волости».

Группа собирает историческую информацию, фотографии разных лет, воспоминания о жизни людей в разные времена — всё это вызывает живой интерес как у жителей Латвии, так и у тех, кто живет за рубежом.

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Авторская музыкальная программа Илоны Яхимович, объединяющая музыку самых разных стран, эпох и стилей. Отличный саундтрек для уютного вечера, который так хорошо провести в компании с друзьями или любимым человеком.

1. Начнем с Мака Демарко – канадского автора и исполнителя, хотя в последнее время он живет в Лос-Анжеллесе. Мака вполне можно назвать чемпионом и оригиналом. Посудите сами.  В 2023 году, 21 апреля он выпустил аудиоальбом "One Wayne G", без какого-либо предварительного анонса. В альбоме 199 треков и длится примерно 9 часов 30 минут. Из 199 треков. 18 из них имеют полные названия и тексты, остальные являются инструментальными композициями или содержат простой скретч-вокал, что позволяет предположить, что альбом состоит как из демо, так и из готовых фрагментов. В общем, всё в одну кучу. А мы все-таки послушаем отдельный трек Still Beating.

2. Латвийские музыканты из группы FunCoolio дружны с эстонским исполнителем и замечательным гитаристом Русланом PX. Совместных выступлений им оказалось мало, и музыканты записали альбом, который назвали просто "Босанова". Но за этим южным названием прячется география юрмальского побережья – каждый трек назван по станциям приморской электрички – от Булдури до Вайвари. Мы послушаем композицию, посвященную Вайвари.

3. Продолжим с американским музыкантом Терри Калье. Может, это имя и не известно большинству. Но в свое время, в семидесятых, Терри был был одним из новаторов Эйсид джаза. Трек, который я подготовила – это песня, которая навеяна музыкальной темой  из фильма "Спартак".

4. Музыкальной темой из "Спартака" и продолжим. Это будет совсем другая музыка – гитарная от квартета Ульфа Вакениуса. Пусть у нас с вами появится возможность наглядно представить, как может меняться мелодия в зависимости от аранжировки.

5. Перейдем к известным балладам. Английская группа The Christians, пожалуй, прославилась именно этой песней  – Words. Записали они песню в 1989 году. Примечательно, что в этой композиции, предположу, для достижения романтического накала, звучит и скрипка.

6. И еще немного английской музыки. И эти мелодии знает весь мир! А наша рубрика "Нежная битловка" показывает, как песни "Битлз" могут звучать иначе – в интерпретациях самых разных исполнителей. The Brothers Four жили и творили в те же времена, когда Битлы были на пике славы. Но это лишь обстоятельства, а суть в том, что песня Revolution звучит по-другому – так, как-будто от революций все ужасно устали.

7. Остаемся в рамках ретро-музыки. Прекрасная рижанка … когда-то, а ныне жительница солнечного Мюнхена, Лариса Мондрус – это бесспорно, любимый голос эпохи. Вспомним песню «Нас звёзды ждут». И это вовсе не про космос, эта история о любви и мечте.

8. И снова мы подошли к летней рубрике, где узаем все новые и новые версии композиции Summertime Джорджа Гершвина. Или старые-старые. Например, давнишнюю запись легендарного джазового пианиста Оскара Питерсона.

9. И еще один голос, который вполне можно назвать забытым. Татьяна Анциферова много пела для кино. Этот нежный высокий тембр звучал в таких фильмах, как «Узнай меня», «Утро без отметок» и «31 июня». Сегодня мы послушаем песню «Он пришёл, этот добрый день» из фильма 31 июня, снятым в 1978 году. В ютюбе вы легко найдете эту запись. В кадре невероятная красотка наталья Трубникова в роли принцессы Мелисенты и Александр Годунов в роли Боба Тейлора.

10.Наши музыкальные нежности продолжаются. Еще одна песня, предназначенная для высокого голоса – How Deep Is Your Love. Когда-то в 1977 году она вышла отдельным синглом у Bee Gees, позже прозвучала в фильме «Лихорадка субботнего вечера», потом, в 1996 году ее исполнили Take That и получили Грэмми.  А сегодня еще одно новое прочтение от американского дуэта из Лос Анжелеса группы The Bird And The Bee.

11.Продолжим с инструментальной музыкой из Латвии. Группа Kanisaifa – это даже не группа, а платформа, где встречаются друзья-музыканты – любители звучания народных инструментов мира. Всей этой компанией и звуком руководит маэстро Нилс Иле. Спокойствие, медитативность, необычные тембры и наполненность перкуссионными звуками – это и есть Kanisaifa.

12. И всё же вернемся к вокальным трекам. И французскому языку, который сам по себе как песня. Жил когда-то пианист, композитор, шансонье Жилбер Беко. В одном из эпизодов своей жизни сотрудничал с Шарлем Азнавуром. У Жилбера Беко имеется свой рекорд! Он 33 раза выступал на сцене «Олимпии», от чего  получил своё прозвище «Месье 100 тысяч вольт». Он оставил образ электризованного человека, всё время находящегося в движении. Носил галстук в горошек, оставил около 400 песен и свидетели вспомнают, как он держал руку около уха во время концертов — так представляют его сегодня.

13. Не забудем сегодня и о нашей рубрике, посвященной академической музыке. Вернее, версиям знаменитых произведения . Чардаш итальянского композитора Виттроио Монти изначально был написан для скрипки, мандолины и фортепиано. Но с 1904 года, когда было создано это произведение, Чардаш Монти звучал в самых разных интерпретациях. Их не перечесть. Сегодня я предлагаю послушать флейту в главной роли и гитары для ритма и глубины звука. Версия Алтамиро Карильо.

14. Время завершать нашу программу. Под занавес в Нежном вечере послушаем The Brand New Heavies с композицией «Back  To Love». Ну, а я, с пожеланиями отличного настроения и всяких радостей, откланяюсь. До новых встреч в эфире!

Проблемы и сложности воспитания детей практически всегда одинаковы для всех времен и народов. Свою версию решения предлагает британский писатель Гектор Хью Манро в рассказк «Cказочник». А вот Пэлем Грэнвил Вудхаус в рассказе «Мистер Поттер лечится покоем» затрагивает уже тему воспитания взрослых.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Andrejs: Labrīt, dārgie klausītāji!

Inese: Labrīt! Ceru, ka nedēļa ir pagājusi bez traumām un ievainojumiem.

Andrejs: И я надеюсь, что ваша неделя прошла без травм и повреждений. Сегодня поговорим о рыбалке. Рыбалка – это zvejošana или makšķerēšana? Ведь и ‘zvejot’, и ‘makšķerēt’ – рыбачить.

Inese: да, и то, и другое. Но ‘zvejot’ – ловить сетью, а makšķerēt, в разговорном - copēt – ловить удочкой.

Andrejs: а, теперь понятно, почему сайт, на котором можно купить лицензию для ловли рыбы, называется manacope!

Inese: Vārdam ‘cope’ ir divas nozīmes. Viens - makšķerēšana – ловля рыбы. Otrs – matu cope – волосы, собранные в узелок. Andrej, tu laikam labāk par mani zini, Latvijā drīkst zvejot vai makšķerēt?

Andrejs: в индивидуальном порядке разрешено удить. Drīkst makšķerēt, copēt, nevis zvejot, bet tad, ja ir licenze vai makšķerēšanas karte.

Inese: tu gribēji teikt – licence?

Andrejs:  jā, licence.

Inese:  Un kad zivs ir noķerta, nomakšķerēta, kā to sauc?

Andrejs:  улов!

Inese: Loms - улов. Bet tagad parunāsim par zivīm. Kādas zivis var noķert Latvijas upēs?

Andrejs: Plaudis – лещь, līnis - линь, karpa – карп, asaris – окунь. Līdaka – щука, salaka - корюшка, vimba – сырть. Bet copē arī jūrā! - Удят и в море!

Inese:   tad nosauksim dažas populārākās jūras zivis.

Andrejs:  Menca – треска, brētliņa - plekste - камбала, lasis – лосось, taimiņš jeb jūras forele, zandarts – судак.

Inese:   interesanti, vai makšķerēšana ir sports?   

Andrejs: protams! Конечно же это спорт! Есть даже Латвийская федерация рыболовного спорта - Latvijas Makšķerēšanas sporta federācija.

Inese: tad jau tiek rīkoti arī čempionāti? Проводятся и чемпионаты?

Andrejs: да, в частности по ловле на спининг. - Čempionāts spiningošanā. Эх, нравится мне то, что в латышском так просто образуются глаголы – добавляешь -ot и получается глагол. Например, spinings – spiningot – ловить на спининг, лодка - laiva – laivot – ехать на лодке.

Inese: vēzis – рак, vēžot – ловить раков. Bet marka – marķēt. Andrej, vai tu zināji, ka Latvijā zivis tiek marķētas?

Andrejs: да, в Латвии ученые маркируют рыбу. Это делает институт BIOR. Ja jūs noķērāt marķētu zivi, ziņojiet BIOR.

Inese:  Kādā raidījumā mēs runājām par Zvejnieksvētkiem, bet Latvijā notiek makšķerēšanas festivāli, kā arī Nēģu svētki.

Andrejs: Да, мы забыли упомянуть главный латвийский деликатес - nēģis – минога. В Латвии проходят не только праздник рыбака (Zvejnieksvētki), но и фестивали рыбной ловли, а также Праздник миноги.

Inese: Nēģu svētki notiek Carnikavā. Šogad tie būs 23. augustā. Tā atzīmē nēģu zvejas sezonas sākumu. Nēģu zvejas sezona – сезон ловли миног.

Andrejs: nēģis ir zivs vai nav zivs?

Inese: Nēģis ir īpaša zivs. Nēģim nav asaku. Nēģis barojas ar zivīm, piesūcas pie tām.

Andrejs: nav asaku – нет костей.  barojas ar zivīm – питается рыбой.  piesūcas pie zivīm – присасывается к рыбе. И к мертвецам тоже?

Inese: Nē, nēģi nebarojas ar miroņiem, tas ir mīts;

Andrejs: Поскольку на празднике будет дегустация миног, расскажите, как их готовят?

Inese: Pirmkārt, svētkos būs nēģu zupa. Lielā, 400 litru katlā.

Andrejs: nēģu zupa – суп из миноги.

Inese: Otrkārt, tradicionāli nēģus cep un tad var nopirkt ceptus nēģus želejā.

Andrejs:  cepti nēģi želejā – жареная минога в желе.

Inese: Treškārt, noteikti būs arī kūpināti nēģi.

Andrejs: kūpināti nēģi – копченая минога. А есть ли какие-нибудь выражения, поговорки о рыбе? Например, как рыба в воде?

Inese: kā zivs ūdenī. Jūtas labi, brīvi.

Andrejs: чувствует себя хорошо, свободно. А если наоборот - как рак на мели?

Inese: kā uz sēkļa (izsviests), kā no laivas izmests.

Andrejs:   sēklis – мель.

Inese: zivs meklē dziļumu, cilvēks labumu.

Andrejs:   рыба ищет где глубже, а человек — где лучше. Хорошо, пожелаем нашим слушателям богатого улова!

Inese: Noteikti! Lai jums jauka diena un – labs, bagātīgs loms!

Andrejs: bagātīgs loms – богатый улов! Uz redzēšanos, klausītāji!

Inese: Uz tikšanos nākamajā raidījumā!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»: інтерв’ю з керівником Українського проекту Дому Святого Сімейства Наталією Лещинською.  Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.

У серці Старої Риги, навпроти кафедральної церкви Святої Марії Магдалини, діє багатофункціональний денний центр, який став опорою для українських переселенців та місцевих мешканців. За керівництвом Наталії Лещинської центр перетворився з гуманітарного пункту на комплексну платформу: мовні курси, психологічна підтримка, юридичні консультації та соціальна інтеграція. Наталія - людина з багатим управлінським досвідом та щирим бажанням допомогти тим, хто опинився за кордоном після початку  повномасштабної війни в Україні.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="409683" layoutid="0" layout="" static=""}

«Я приїхала з України, з Києва, у червні 2022 року. Чоловікові запропонували роботу, і ми вирішили залишитися тут», - розповідає Наталія. Вона згадує труднощі перших місяців: мовний бар’єр, пошук роботи та житла. Та завдяки наполегливості та підтримці місцевої спільноти вдалося спокійно адаптуватися. «У мене більш ніж 40 років досвіду в Україні: юрист, аудитор, головний бухгалтер, фінансовий директор, ревізор - і це дає сміливість братися за різні завдання», - додає вона. Такий  кар’єрний список і досвід дозволяє ефективно координувати діяльність центру та розвивати нові напрями взаємодії з соціальними службами та місцевими партнерами.

Спочатку центр був місцем гуманітарної допомоги: одяг, речі для дітей, засоби догляду. Та основна цінність центру - синергія між українським та латиським середовищем, де люди можуть навчатися мовам, отримувати консультації та психологічну підтримку, займатися спортом, танцями та творчими практиками.

Обов’язки Наталії виходять за межі формального керівництва. Вона координує різні напрямки центру: розмовні клуби, мовні курси (латиська та англійська), заняття з фітнесу й пілатесу, танці фламенко, арт-терапію та психологічні консультації. Також курує програми адаптації та розвитку для українців, зокрема для сімей, які потребують підтримки у повсякденному житті та інтеграції в місцеву спільноту.

«Центр починає розвиватися поступово: спочатку гуманітарна допомога, потім державні програми. Ми прагнемо не лише надати матеріальну підтримку, але й допомогти людям відновити впевненість у своїх силах, розвивати навички та інтегруватися в новий контекст», - підкреслює Наталія. Вона наголошує на важливості психоемоційної підтримки, особливо для тих, хто пережив втрату дому, міста та близьких, та на необхідності створення стабільних умов для адаптації.

Центр надає широкий спектр послуг: мовні курси латиською та англійською,  розмовні клуби та консультації психолога. Спільна праця з місцевими педагогами та залучення нових фахівців через рекомендації дозволяє центру розвивати нові напрямки та адаптуватися до потреб громади.

«Юридична допомога -  це  не зовсім частина нашого спектру послуг, а скоріше моя волонтерська робота: відповідаю на запитання, пояснюю податкові та соціальні нюанси», - підкреслює Наталія.

За словами Наталії, всі послуги в центрі безкоштовні та фінансуються з бюджету міста Риги. Вона підкресли, що послуги Центр доступні лише зареєстрованим  у Ризі дорослим переселенцям; участь дітей потребує окремої програми. Тривалість навчання зазвичай становить близько одного року: денний формат передбачає базові рівні вивчення латиської та англійської мов,  розмовні клуби та інші заняття увечері. Психологічна підтримка та арттерапія також доступні безкоштовно.

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1497" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

Наталія наголошує на важливості балансу між гуманітарною допомогою та довготривалою інтеграцією: центр планує продовжувати навчання, працевлаштування та соціальне залучення, одночасно дотримуючись правил державної програми.

За три роки існування центру багато українських фахівців відкрили власні мікропідприємства у сфері послуг - перукарські послуги, шиття, манікюр та інші. «Ми намагаємося поєднувати різні культурні простори, допомагаючи людям не лише виживати, але й розквітати у новому середовищі», - наголошує Наталія. Також вона зазначає, що центр тісно співпрацює з латиською спільнотою та іншими благодійними ініціативами, зберігаючи світський характер програм.

Погляд у майбутнє: Наталія вірить у поступову адаптацію та розвиток центру - залученням нових фахівців та подальшою співпрацею з держструктурами та європейськими програмами підтримки. «Ми світська організація - це головне. Релігія не є обов’язковою частиною програми, але для деяких людей молитва може бути підтримкою. Це нормально, але ніхто до цього не примушує», - підсумовує вона.

*В очікуванні зустрічі Трампа і Путіна на Алясці, російські війська дещо зменшили кількість обстрілів, але збільшили тиск на фронті. Ключовим є намагання здійснити прорив, і відтак посилити дипломатичні позиції, вчинити емоційний вплив на главу США. Українські збройні сили докладають усіх зусиль, аби виправити ситуацію.

*Протягом тижня важливою є дипломатична активність України. За два дні до аляскінського саміту Володимир Зеленський відправився до європейських важговаговиків – у Німеччину, Велику Британію. Там спільно з лідерами європейських країн, ЄС і НАТО відбулися онлайн-консультації з Трампом і Венсом, що має нейтралізувати ризики російських дипломатичних пасток.

*Україною та партнерами були узгоджені п’ять принципів мирних переговорів. Пріоритет – припинення вогню. Другий пункт – Україна має бути повноцінною стороною перемовин. Третій – забезпечення надійних гарантій безпеки. Четвертий – більш жорсткі санкції проти агресора. Щодо пунктів 3-4 президент США, на жаль, до конкретики не доходить. Натомість він із більшим задоволенням обговорює п’ятий пункт – підготовку тристороннього формату (Зеленський-Путін-Трамп), поки що дуже гіпотетичного.

*Загальну оцінку щодо важливих переговорів надав нам директор Інституту світової політики Євген Магда. На його думку, події 15 серпня не зможуть суттєво змінити геополітичну ситуацію в світі – «навіть завдяки зустрічі лідерів країн з найбільшим ядерним арсеналом». При цьому дуже важливими є спільні дії України та європейських партнерів щодо посилення спільної суб'єктності в безпековому питанні.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="409688" layoutid="0" layout="" static=""}

Також на думку експерта, вибір Аляски, колишньої території Російської імперії свідчить про те, що в частини американського істеблішменту є «певний сантимент стосовно Росії» через те, що в історичному минулому вона «певний час підтримувала боротьбу США проти Великої Британії». Кремль це використовує.

*Напередодні завершився відкритий конкурс на посаду головного диригента Академічного симфонічного оркестру Української національної філармонії. Переможцем став видатний американський маестро з українським корінням – Теодор Кухар. Він керував багатьма славними оркестрами світу – в США, Австралії, Венесуелі, Чехії, Словаччині. У 1994-99 роках був керівником Українського національного симфонічного оркестру, з 2022 року – головним диригентом Львівського національного філармонічного оркестру. В умовах великої війни маестро принципово живе та працює в Україні. Він також відомий популярізацією музики українських композиторів, зокрема – Євгена Станковича. Кухар вважає його «одним з найважливіших живих композиторів у світі, не в Україні, не в Європі – а в світі».