В Латвии началось масштабное исследование комаров. Его проводит Институт BIOR. Учёные хотят понять, какие виды этих насекомых обитают у нас и могут ли переносить они опасные болезни. Например, малярию. Насекомых ловят с помощью специальных электронных ловушек. О том, как они работают, и каковы первые выводы исследования, в сюжете журналиста LSM+ Анастасии Демидёнок.

Независимый российский телеканал в изгнании «Дождь» выиграл суд против Совета по электронным СМИ. «Спустя два с половиной года справедливость восстановлена», — заявил накануне главред «Дождя» Тихон Дзядко. В НЭПЛП столь же решительно настроены обжаловать судебное решение. Вернётся ли контент «Дождя» в латвийские кабельные сети, выясняла корреспондент LSM+ Эмилия Гаспарян.

В парламенте предложили ужесточить правила использования каршеринговых авто, чтобы взять машину напрокат не смогли люди в состоянии алкогольного или наркотического опьянения. Поправки к Закону о дорожном движение обяжут автопрокатчиков оборудовать все такие автомобили устройствами, которые будут проверять перед посадкой реакцию садящегося за руль человека. Ожидается, что новая норма вступит в силу весной следующего года. Но уже сейчас – на этапе обсуждения – инициатива вызвала неоднозначную реакцию. Подробности в сюжете Людмилы Пилип.

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

У Латвії розпочався проект «Українські Перлинки в Латвії: від серця до серця», ініційований громадською організацією «Українсько-латвійські перлинки».

За словами Анни Єлгаличової, керівника Освітнього центру «Перлинка», мета цього проекту - забезпечити українським дітям, які перебувають у Латвії, безпечне та підтримуюче середовище, яке допоможе їм адаптуватися, інтегруватися в місцеву спільноту та ознайомитися з латвійською культурою.

В рамках проекту  заплановано різноманітні активності – культурно-орієнтаційні заняття, міжкультурні заходи, творчі майстерні та формати коворкінгу, де діти та підлітки віком від 6 до 17 років можуть практично ознайомитися з латвійською культурою, мовою та середовищем. Особлива увага буде приділена зміцненню почуття приналежності, формуванню дружніх зв'язків між ровесниками та психоемоційній підтримці.

Культурно-орієнтаційні курси включатимуть теми: історія Латвії, культура та цінності, державне управління та правосуддя, латвійська мова в школі та повсякденному житті, працевлаштування в Латвії, а також інші теми, що відповідають віку та інтересам учасників.

Заняття відбуватимуться в групах до 15 учасників. Кожна група в рамках проекту вивчить культурно-орієнтаційний курс з 30 занять. До цього також входять шість тематичних занять, які реалізуватиме партнер проекту – Ризький музей історії та мореплавства, де діти в інтерактивній формі ознайомляться з латвійською культурою, побутом та історичним контекстом, використовуючи експозиції, майстерні та ігри. Реалізація програми відбуватиметься з 06.08 до 14.09.

В рамках коворкінгу та міжкультурної комунікації буде реалізована широка програма заходів. Відбудеться дев’ять тематичних культурно-освітніх заходів у співпраці з Ризьким музеєм історії та мореплавства. Діти матимуть можливість брати участь в інтерактивних заняттях, майстер-класах та іграх, під час яких ознайомляться з історією, культурою та цінностями Латвії. Для дітей також заплановані дві зустрічі з авторами латвійських дитячих книжок у співпраці з Національною бібліотекою Латвії.

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1493" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

В рамках активностей в приміщеннях організації двічі на тиждень заплановані творчі майстерні, під час яких учасники ознайомляться з елементами латвійської культури через прикладні мистецькі активності, створюватимуть свої роботи та розвиватимуть творчий потенціал. Також будуть організовані екскурсії до значущих культурних і історичних місць Латвії. В рамках коворкінгу також відбудуться заняття з латвійського народного танцю з хореографом, де діти освоюватимуть основи танцю, відчуття ритму та співпрацю в русі. Для сприяння неформальній комунікації, зниження стресу та зміцнення здоров'я в проекті заплановані відвідування басейну та спільні інтеграційні заходи — караоке, вікторини, спортивні ігри та тематичні дні. Реалізація програми відбуватиметься з 06.08 до 14.09.

В рамках проекту також будуть організовані три п’ятиденні табори для українських та латвійських дітей.

Мета - створити безпечне і дружнє середовище, де діти зможуть спілкуватися, знайомитися, вчитися співпрацювати та краще розуміти одне одного.

Під час таборів будуть організовані активності для розвитку розмовних навичок латвійською мовою через різноманітні творчі заняття. Також заплановані пізнавально-розважальні екскурсії, які допоможуть дітям відпочити, знизити психологічну напругу та зміцнити взаємини в неформальній обстановці. Заплановані напрямки: природний парк Тервете; екскурсія до Ризького зоологічного саду; водоспад у Кулдізі, печери Рieżupe, ферма страусів. Виконавець проекту зазначає, що табір буде місцем, де діти зможуть використовувати латвійську мову в природному середовищі, відчувати себе прийнятими і частиною спільного простору, що зміцнює почуття приналежності та довіри.

Для поглиблення міжкультурного діалогу та сприяння сталому підтриманню підлітків з України в проекті буде реалізовано ініціативу, в рамках якої українські та латвійські підлітки (13–17 років) об’єднаються за інтересами в парах або малих групах, щоб в неформальному середовищі знайомитися, спілкуватися та брати участь у спільних культурних та освітніх активностях. Латвійські школярі допоможуть українським ровесникам адаптуватися в новому середовищі, пояснять особливості шкільного та міського життя, а також поділяться своїми захопленнями. Спільно вони братимуть участь у майстер-класах, іграх, проектах та заходах, навчатимуться співпрацювати, дискутуватимуть про культурні відмінності та шукатимуть спільні цінності. Формат «менторських пар» створить стабільну основу для міжособистісних зв'язків і сприятиме довгостроковій інтеграції українських дітей у середовище латвійської молоді. Програма буде розпочата 21 липня.

Сімейні вечори - це крок до інтеграції через довіру та участь. В рамках проекту буде організовано 10 вечірніх заходів, на яких українські та латвійські родини зустрічатимуться неформально, у теплій атмосфері. Спільні творчі майстерні, тематичні вечори, ігри та формати для спілкування стануть платформою для діалогу, взаємної підтримки та зближення культур. Важливо, що латвійські учасники не лише братимуть участь, але й візьмуть на себе ініціативу — організують окремі заходи, поділяться досвідом та традиціями. Такий підхід зміцнює почуття відповідальності, формує довіру і допомагає українським родинам відчувати себе прийнятими та належати до місцевої спільноти.

Розмовний  клуб «Говоримо разом» - в рамках програми заходів - це цикл з 10 тематичних зустрічей, на яких дорослі українські цивільні особи в неформальному та підтримуючому середовищі зможуть розвивати розмовні навички латиською мовою, ознайомитися з аспектами латвійської культури та суспільства, а також ділитися досвідом з іншими.

Медіаграмотність для дітей - ця активність буде спрямована на розвиток цифрових навичок у дітей, сприяння безпечному та усвідомленому використанню цифрових ресурсів, а також знайомство з доступними в Латвії електронними платформами, які є важливими в освіті, охороні здоров'я та повсякденному житті. Програма буде адаптована до вікових груп. Реалізація програми відбуватиметься з 06.08 до 14.09.

Психоемоційна підтримка — в рамках проекту буде доступна психоемоційна підтримка для українських дітей, їхніх членів сімей, а також латвійських дітей, які беруть участь у заходах проекту.

У рамках активностей за допомогою спеціаліста буде забезпечено можливість відновлення психічного здоров'я та покращення якості життя, що дозволить дітям інтегруватися в нове середовище, побачити нові ресурси для продовження життя.

Активності проекту відбуватимуться в рамках програми «Культурно-орієнтаційні курси та інтеграційні заходи для цивільних осіб з України (2025)».

Проект фінансово підтримує Фонд громадської інтеграції з виділених коштів державного бюджету Латвії. Повідомлення підготовлено за фінансової підтримки Фонду громадської інтеграції з коштів державного бюджету Латвії.

Проект триватиме до 15 вересня цього року, і наразі є можливість записатися на безкоштовні заходи проекту: телефон +371 24869480, електронна пошта: [email protected].

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

* Окружной суд признал противоправным решение NEPLP об аннулировании лицензии телеканала "Дождь"

* Визит всемирно известного стримера IShowSpeed в Ригу обернулся скандалом

* Новый налог запустил цены на продукты в Эстонии в космос

* За неполные семь месяцев отменено более 700 региональных автобусных рейсов

C 1 января будушего года Латвийское радио 4 больше не будет звучать в диапазоне FM: русское содержание уходит в интернет. Это стало частью новой стратегии, представленной правлением Латвийского Общественного СМИ (LSM). По словам главы правления Байбы Зузены, главная цель этой стратегии - единое информационное пространство и, как следствие, более сплоченное общество. Хотя она признает, что на пути к этой цели возможны некоторые потери.

Г-жа Зузена призналась, что решение о закрытии линейного вещания на русском языке эмоционально далось ей нелегко, потому что это целый комплекс вопросов, связанных с персоналом, с конкретными людьми.

Глава правления LSM уверяет, что никакого политического давления - ни прямого, ни косвенного, - она не ощущала и что предложенная стратегия отражает мнение всего правления.

Зузена признала, что в результате нововведений часть аудитории, которая привыкла слушать радио на русском языке, может быть потеряна. “Да, возможно, что в краткосрочной перспективе какую-то часть наших слушателей мы потеряем. Этого мы исключать не можем. Но тут я хочу напомнить данные исследования, показывающие, что примерно 15% жителей Латвии, относящихся к национальным меньшинстваам, вообще не пользуются общественным СМИ. Эти люди не читают и не видят, что мы рассказываем о них, об их жизни, об их проблемах и вызовах”.

Зузена считает, что новый подход к управлению языками поможет лучше отражать разнообразие Латвии. “Мы действительно верим в то, что наша сила - в разнообразии. Разнообразии различных сообществ, групп интересов, регионов и т.д.”.

Зузена призывает не стоит списывать со счетов возрастную аудиторию, которая, как принято считать, не пользуется цифровыми продуктами. “Я бы не хотела, чтобы мы относились к нашей возрастной аудитории с неким предубеждением, потому что все больше и больше людей в возрасте начинают пользоваться цифровыми продуктами. Благо, в Латвии фактически на 95% территории доступен быстрый интернет, за что мы должны поблагодарить наши технологические компании. На фоне других европейских стран мы в этом смысле выглядим очень хорошо”.

Сейчас важен единый подход к содержанию, который не делит пользователей по языковому принципу - только так, по мнению правления LSM, можно будет создать единое информационное пространство.

“Да, это займёт время, но это правильный шаг. Конечно, всегда будет часть аудитории, которая не хочет идти в направлении интеграции. Но я уверена в том, что у большей части аудитории, которая в повседневной жизни использует русский язык, есть желание, чтобы у нас была действительно единая, сильная страна, в которой мы все живем дружно”,  - отмечает глава правления.

Комментируя пример Эстонии, где по-прежнему существует круглосуточное радиовещание на русском языке, Зузена сказала следующее: “Я бы не хотела проводить никаких параллелей… При формировании стратегии мы консультировались с нашими международными коллегами - из Европейской вещательной ассоциации, из BBC. Мы также консультировались с общественным СМИ Грузии, где языковой вопрос тоже актуален. Иными словами, мы действительно познакомились с опытом в других странах”.

Зузена отметила, что реализация концепции будет связана с пристальным изучением рейтингов и прочих данных, свидетельствующих о настоениях аудитории. Также будут сделаны шаги для увеличения индекса доверия к общественному СМИ, хотя на первоначальном этапе он, по ее прогнозам, может слегка упасть.

Дело Романенко. Стоит ли бояться российским оппозиционерам высылки из страны?

Участники программы - Дмитрий Саввин, руководитель Ассоциации развития русского гражданского общества и поддержки российских эмигрантов, Максим Якушин, представитель общественного центра "Maiznīca" и Илья Шаблинский, российский ученый-правовед, доктор юридических наук.