Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Авторская музыкальная программа Илоны Яхимович, объединяющая музыку самых разных стран, эпох и стилей. Отличный саундтрек для уютного вечера, который так хорошо провести в компании с друзьями или любимым человеком.

1. Начать, думаю, нужно в народном стиле. Ведь еще идет 13-й праздник песни и танца школьной молодежи. Завтра состоится грандиозное закрытие – с 9 часов утра и до двух от Памятника Свободы до театра Дайлес торжественно пройдут участники праздника. А заключительный концерт на Большой эстраде Межапарка начнется в 17 часов. Более 38 тысяч участников – потрясающе! Ну, а народная музыка лежит в основе всего это яркого современного фестиваля. Обратимся и мы к латышской мелодии в исполнении ансамбля Svīres.

2. Вспоминая другой фестиваль, а именно, "Ригас ритмы", который прошел в Риге в 25-ый раз, послушаем Шэйну Стил. Великолепная певица исполнила песни Раймонда Паулса на английском языке. Теперь готовится запись альбома и скоро назначат дату следующего концерта в Латвии. Ждем. А пока одна из песен из репертуара американской исполнительницы, покорившей сердце Маэстро.

3. Это была Шейна Стил – большая звезда, которая привыкла выступать с оркестрами и запись музыки Маэстро в ее исполнении мы ждем. Но есть большие музыкальные звезды, которым достаточно одной гитары. И зал всегда будет полон. Это Томми Эммануэль – гитарист-виртуоз, композитор, учитель для многих современных музыкантов и любимец латвийской публики, конечно.

4. Продолжим "Нежный вечер" с бэндом Патрика Уотсона. Канадский музыкант – автор песен, пианист. Их музыка звучит в кино, группа отмечена наградами. Время современной музыки.

5. Пожалуй, пора обратиться к нашей "Нежной битловке". Мы слушаем версии песен "Битлз". Сегодня чудесный трибьют Golden Slumbers  от группы Elbow. Вспомним историю. «Золотые сны или дремота» - это композиция , являющаяся частью кульминационного попурри в альбоме 1969 года Abbey Road.

6. Еще один американский исполнитель у нас в программе – это гитарист, певец и сочинитель Дилан Леблан. Ему 35 лет. Дилан успел выпустить пять альбомов.

7. Обратимся к музыке из Латвии. Хорошо ведь знать и узнавать своих. Элла Зириня и джазовый ансамбль с композицией «Учись, узнавай, смотри». Элла – известная латвийская гитаристка и композитор, которая сейчас живет в Амстердаме. На своем сайте Элла пишет о себе, что начинала она с классического фортепиано, но в 17 лет увлеклась гитарой. Ее вдохновляет самая разная музыка – от Скрябина до Джонни Митчелл, от Лед Зеппелин до Билла Эванса. Смотрите, отличный трек-лист получается.

8. А в дуэтной рубрике у нас сегодня канадцы -  неотразимый Майкл Бубле и прекрасная Нелли Фуртадо. Одна из самых любимых романтичных итальянских песен «Когда, когда, когда». Она была написана в далёком 1964 году. Этот вопрос Quando, заданный на итальянском языке,  понятен любому, во всем мире. Здесь главное, получить ответ.

7. Мы продолжим в латиноамериканских ритмах с великой кубинской певицей Омарой Портунадо. Это наша "Дива вечера". Ей сейчас 94 года. Свою артистическую карьеру Омара Портуондо начала танцовщицей в 1945 году в знаменитом гаванском варьете «Тропикана». Кстати, пять лет назад Омаре вручили награду Герой труда Республики Куба.

8. Любимы латиноамериканские ритмы и группой "Маркшейдер Кунст". Кафе Бабалу.

9. Группа "Пинк Мартини" исполняет песни на разных языках, даже запись на японском имеется. Но в нашем случае будет звучать исключительно вокализ. А главную роль в песне «Охайо» будет играть труба.

10. "Нежный вечер" продолжит композиция на французском языке. Женский квартет Buccal. На их сайте все написано исключительно по-французски, но в разделе «Расписание концертов» выступления в июле указаны почти ежедневно! И недаром, ведь они настоящие мастера многоголосья и пения акапелло.

11. И еще один женский голос. Даже голосок. Это Ванесса Паради – певица и актриса, модель и большая знаменитость.

12. Завершим сегодня с музыкой из кино. Латвийского кино. Был такой фильм, снятый в 1978 году, называлась эта драма режиссера Гунара Пиесиса «Твой сын». В главной роли снялась Вия Артмане. Версия той мелодии сыграна коллективом Plenēra Apvienība.

Я желаю вам достойной музыки и хорошего настроения. До встреч в эфире. С вами была Илона Яхимович.

Сотни добровольцев помогают на Школьном празднике песни и танца. Работы много - одни отвечают на вопросы в инфоцентре, другие проверяют билеты, третьи координируют потоки людей или движение. Кто-то ради этого ушёл в отпуск, кто-то отпрашивается с работы, а кто-то бросил будни пенсионера и переключился на помощь молодёжи. Волонтёры – кто они и почему это делают? Об этом в передаче “Домская площадь” рассказала координатор добровольцев Праздника песни и танца Монта Тигере.

Сегодня у памятника Свободы состоится торжественное шествие школьных духовых оркестров. Среди них будет и оркестр Даугавпилской средней школы возможностей. Об истории и сегодняшнем дне этого коллектива в передаче “Домская площадь” рассказал его дирижер Арнольд Гринбергс.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Andrejs: Esiet sveicināti!

Inese: Labrīt jūlija otrajā sestdienā!

Andrejs: вроде бы в июле нет официальных праздников, но судя по нашей теме, есть другие праздники.

Inese: Jā, vasarā tiek svinēti pilsētu svētki, arī Jūras svētki jeb Zvejnieksvētki.

Andrejs: летом празднуются праздники городов, а также Праздник моря или Праздник рыбаков. Да, это день Нептуна. По латышски его называют и так, и так?

Inese: jā, gan tā, gan tā: Jūras svētki jeb Zvejnieksvētki.

Andrejs: kad šie svētki tiek svinēti?

Inese: Jūras svētki visā Latvijā ir jūlija otrajā sestdienā. Šogad tos svin šodien, 12.jūlijā.

Andrejs: Когда они появились? Kad tie ir radušies?

Inese: Jūras svētki jeb Zvejnieku svētki ir radušies Pāvilostā Latvijas brīvvalsts laikā, 1936. gadā. Tie ir otrie lielākie latviešu vasaras svētki pēc Jāņiem.

Andrejs: Праздник Моря или Праздник рыбаков появился в Павилосте во времена свободной Латвии в 1936 году. Это второй по величине летний праздник после Янова дня.

Inese: Latviešiem, kuru zeme atrodas pie jūras, šie svētki ir nozīmīgi un iecienīti. Agrāk gan jūrā gāja / devās vairāk zvejnieku. Reņģes bija lētas, ne velti nabadzīgus latviešus iesauca – reņģu ēdāji – едоки салаки.

Andrejs: Салака была едой бедняков? Поэтому им дали такое прозвище?

Inese:  Jā, un zvejnieks bija daudzu cilvēku amats, profesija.

Andrejs: nozīmīgi un iecienīti svētki – важный и популярный праздник. Iet jūrā zvejot, doties jūrā – идти в море рыбачить. Kā svin šos svētkus?

Inese: Šajos svētkos notiek motorlaivu sacensības, koncerti un zivju degustācija.

Andrejs: На празднике проводятся гонки на моторных лодках - motorlaivu sacensības, концерты и дегустации рыбы.

Inese: Agrāk šajos svētkos tika iesvētīti jaunie zvejnieki.  

Andrejs: “tika iesvētīti” – посвящались, в данном случае – в ремесло.

Inese: Svētkos tiek godināti dabas spēki un cilvēki, kuru darbs ir saistīts ar jūru.

Andrejs: tiek godināti dabas spēki - чествуются силы природы. Cilvēki, kuru darbs ir saistīts ar jūru - люди, чья деятельность связана с морем.

Man ir jautājums – Skaidrs, kāpēc vajag godināt zvejniekus, bet kāpēc - dabas spēkus?

Inese: Tāpēc, ka cilvēks ir dabas daļa, viņa labklājība un dzīvība ir atkarīga no dabas.

Andrejs: jā, es tam piekrītu, mēs esam atkarīgi no dabas – мы зависим от природы, как бы ни хотели себя обезопасить. Вот, например, запасы рыбы в Балтийском море уменьшаются.

Inese: zivju krājumi Baltijas jūrā samazinās. Kāds tam ir iemesls? - Какова причина этого?

Andrejs: отлов рыбы, а может и загрязнение моря. Tātad arī daba ir atkarīga no cilvēkiem.

Inese: отлов рыбы – nozveja, загрязнение моря - jūras piesārņojums. Valstīm jūra ir kopīga, te viss ir saistīts. Tāpēc vietā ir sakāmvārds – Viens nav cīnītājs.

Andrejs: один в поле не воин. А пока в море есть рыба, можем гоговорить о традиционных блюдах. Kādi ir tradicionālie Jūras svētku ēdieni?

Inese: Svinētāji vāra un ēd zivju zupu, kūpinātas zivis.

Andrejs: Vai jums garšo zivju zupa? - Вам нравится рыбный суп? Kūpinātas zivis – копченая рыба. Есть еще вяленая рыба.

Inese: vītinātas zivis.

Andrejs: ko vēl dara Jūras svētkos?

Inese: Sagaida Jūras valdnieku jūras krastā un rīko teatralizētu svētku gājienu.

Andrejs: Jūras valdnieks – властелин моря, Нептун. Svētku gājiens – праздничное шествие.

Inese: varbūt tagad dosim dažus teicienus par jūru?

Andrejs: labi, aiziet!

Inese: Arī jūra nav bez dibena.

Andrejs: И море не без дна. Ни радости вечной, ни печали бесконечной.

Inese: Kad jāslīkst, tad jūrā, bet ne nolādētā peļķē.

Andrejs: Коли тонуть, то в море, а не в проклятой луже. Как по-русски: Лучше умирать в поле, чем в бабьем подоле.

Inese: Lielai jūrai lieli viļņi.

Andrejs: у большого моря и волны большие.

Inese: Nevienu jūru neizsmelsi.

Andrejs: море не исчепаешь.

Inese: varbūt šis raidījums ir kā piliens jūrā, bet lai jums noder.

Andrejs:  kā piliens jūrā – как капля в море. Piekrītu, lai jums noder – пусть вам пригодится.

Inese: Baudiet vasaras svētkus! Uz tikšanos pēc nedēļas!

Andrejs: Uz redzēšanos, mīļie klausītāji!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Праздничную студию Латвийского радио в Верманском саду посетили гости из Болдерайской школы музыки и искусств - руководитель школьного оркестра Иева Нимане, виолончелистка и педагог Ирина Вылегжанина, юная виолончелистка Елизавета Черкес и флейтистка Агнесе Фришенфелде.

В праздничной студии Латвийского радио в Верманском парке побывал духовой оркестр Даугавпилсской музыкальной средней школы имени Станислава Брока и его дирижер Роман Сайковский.

В програмі «Ми з України»:  нтерв'ю з Оксаною Січко та Тетяною Васечко про нагородження відзнакою «Орден Святого Пантелеймона» латвійців, які підтримують Україну під час війни. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.

В Україні існує Орден Святого Пантелеймона, який щорічно відзначає видатних медичних працівників за їхній внесок у лікування та відновлення здоров'я людей. Минулого року лауреаткою стала Сарміта Цируле - військовий медик, чий самовідданий внесок у допомогу Україні під час війни став символом сили та відваги. Цього року на отримання нагороди претендують інші видатні кандидати, серед яких засновниця й керівниця Фонду «Дитяча лікарня» та Ресурсного центру для дітей і підлітків Лієне Дамбиня, а також Рух латвійського народу «Twitter Convoy» («Twitterkonvojs»), що діє під егідою фонду «AGENDUM». Україна цінує тих, хто підтримує її в цей важкий час, і Орден Святого Пантелеймона є яскравим прикладом визнання тих, хто допомагає  країні у важкий для неї час.

Програма «Ми з України» поговорила  з Оксаною Січко - керівником Закордонної ради Ордену Святого Пантелеймона в Латвії та головою  організації «Січ». Вона підкреслила, що назва «Січ» символізує силу та єдність, що допомагає подолати труднощі. «Ця назва  є даниною пам’яті моїх батьків, які боролися за свободу України», - зазначила Оксана.

Оксана  також керує Товариством українських лікарів в Латвії.  Це нова організація, яка активно формується та розвивається після початку повномасштабного вторгнення. Вона покликана об'єднати українських медиків, щоб створити потужну спільноту. Оксана зазначила, що їхня організація відкриває двері не лише для лікарів, але й для медсестер і інших медичних працівників. Це важливо, адже в Латвії з'явилося багато нових лікарів, які підтвердили свої спеціальності. Наприклад, є офтальмологи, кардіологи та інші фахівці. Оксана також наголосила на важливості обміну досвідом та підтримки між членами організації, щоб разом працювати над спільними планами.

В інтерв'ю йшлося про значення Ордену Святого Пантелеймона, який відзначає медичних працівників за їхній внесок. Оксана пояснила, що нагорода була заснована у 2009 році і з 2017 року отримала новий статус - вона стала відома як «Медичний Оскар України». Щороку Латвійська закордонна рада висуває номінантів, які отримують визнання за свій внесок.

У розмові також брала участь Тетяна Васечко, член ради та організації «Січ». Вона розповіла про свою дружбу з Оксаною та про те, як її донька, також медик, залучена до діяльності ради. Тетяна підкреслила, що організація активно працює над підтримкою українських медиків, особливо в умовах повномасштабного вторгнення.

Оксана і Тетяна обговорили важливість нагородження відзнакою «Орден  Святого Пантелеймона»  військового медика з Латвії Сарміти Цируле. Вона отримала нагороду за свій внесок у боротьбу за свободу України. «Сарміте є прикладом безстрашного служіння та самовідданості», - зазначила Оксана, підкреслюючи захоплення членів ради її подвигами.

Важливим аспектом розмови стало обговорення  кандидатури Лиєне Дамбені - голови фонду «Дитяча лікарня», що вже 16 років забезпечує психологічну підтримку українським дітям. Лиєне має особисту історію, пов'язану з Україною: її дідусь у дитинстві був висланий до Сибіру, де йому допомогли вижити українські родини - також заслані до Сибіру. «Допомога українським дітям, постраждалим від нинішньої повномасштабної війни – це, свого роду, подяка  за допомогу, яку отримала її родина», - зазначила Оксана. Фонд «Дитяча лікарня» організовує табори для українських дітей і надає допомогу не лише їм, а й їхнім батькам, адже щасливі матері позитивно впливають на дітей.

Оксана також повідомила про результати голосування: « Латвійські домінанти - Лиєне Дамбиня та «Twitter Convoy»  отримали  під час голосування Почесної ради Ордена Святого Пантелеймона 39 балів, що свідчить про сильну підтримку». Вона зазначила, що номінанти заслуговують на визнання, адже їхня праця має величезне значення для України.

Оксана і Тетяна висловили намір продовжувати підтримувати українців через надання гуманітарної допомоги та організацію заходів. «Ми готові долати всі труднощі, щоб забезпечити необхідну підтримку для тих, хто цього потребує», - підкреслила Тетяна.

Вони активно займаються доставкою медичних засобів і автомобілів на фронт, незважаючи на всі труднощі, і не вагаються сідати за кермо, долаючи тисячі кілометрів для доставки вантажів. « Ми не просто відправляємо будь-які медичні засоби, ми намагаємося надавати найефективніші і надійні», — зазначила Тетяна.

Організація «Січ» співпрацює з 50-м полком Національної гвардії України, який виконує завдання на передовій. Оксана і Тетяна підкреслили, що роботи багато, але фінансів завжди бракує. «Тому ми залучаємо кошти самостійно», — розповіла Тетяна.

«Кожен внесок - це частина великої допомоги Україні», - додала вона, підкреслюючи важливість продовження своєї діяльності. Оксана, як лікар, відчуває обов'язок допомагати, адже її діти народилися в Латвії, але вона завжди підтримувала зв'язок з рідною Україною.

Оксана і Тетяна висловили вдячність латвійському народу за підтримку, яку отримує Україна, і підкреслили, що навіть маленькі зусилля можуть мати великий вплив. «Я вкладаю душу в цю роботу, вважаючи це частиною своєї місії», -сказала Оксана.

Вони продовжують працювати над збором коштів і організацією доставок, щоб забезпечити українських воїнів необхідним. Незважаючи на труднощі, їхня рішучість і бажання допомагати залишаються незмінними. За словами Тетяни, «Ми не зупиняємося і будемо продовжувати нашу справу, поки це потрібно».

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*В Римі проходить щорічна IV Конференція з питань відновлення України (URC2025, 10-11 липня). Цьогоріч вона концентрується на конкретних проєктах у нашій державі, навіть під обстрілами агресора: будівництво житла для переміщених осіб, відновлення інфраструктури (водопостачання, транспорт, медицина) тощо; все – з підписанням фінансових угод на місці. Мета – продемонструвати, що навіть під час війни можна втілювати проєкти, залучати інвесторів, інтегрувати реформи та безпеку.

*Конференція з відновлення відбувається на тлі посилення повітряних атак на українські міста, включаючи столицю. Тому символічною є одна річниця: 8 липня 2024-го росіяни поцілили крилатою ракетою Х-101 в «Охматдит». Це був показовий перехід на нову якість терористичного характеру атак на цивільне населення. Причому удар по дитячій лікарні був нанесений саме тоді, коли в Москві перебував з візитом прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Кремль хотів якомога більше замазати його в українській крові, зробити співучасником злочинів. Відтак індійський лідер скоротив програму російського візиту і за півтора місяці прибув до Києва з першим в історії офіційним візитом.

*Спілкування з кремлівським диктатором на тлі посилання обстрілів України, що допомагає відкрити очі на путінську природу. І образитись на Путіна… Щось подібне сталося і з Дональдом Трампом, який щодалі більше критикує московського правителя. Паралельно відновлено постачання зброї Україні. Можливо, такий розвиток подій відкриє Україні більше «вікно можливостей» щодо протистояння російській агресії.

*В середу Європейський суд з прав людини у Страсбурзі визнав Росію відповідальною за численні порушення цих прав у справі «Україна та Нідерланди проти Росії». Це рішення не призведе до швидкого притягнення до відповідальності організаторів війни, починаючи ще зі збиття нідерландського рейсу МН-17. Але важливим є накопичення юридичних засад і прецедентів проти країни-агресора – для її ізоляції та покарання.

*Знайомимо слухачів з Українською національною кінопремією «Золота дзиґа». Вона існує лише з 2017 року, але вже встигла стати визнаною та авторитетною. У травні-червні проходило голосування членів української кіноакадемії. Тому переможці вже визначені, але ще не оприлюднені. Можливо це станеться у вересні, як було попередні роки після початку великою війни. Рекордну кількість номінацій зібрав фільм «Будинок „Слово“: Нескінчений роман» Тараса Томенка – 16 у 19 існуючих (в «Найкращій чоловічій ролі» – дві номінації). Це історична драма з елементами детективу, яка розповідає про трагедію «Будинку „Слово“», зведеного в першій столиці Української РСР Харкові. В ній ми побачимо український класиків Хвильового, Йогансена, Курбаса, інших ще живими. 11 номінацій отримав фільм «БожеВільні» Дениса Тарасова. Під час творчого вечора в Ризі сценаристка Ксенія Заставська трошки розповідала, з чого починався задум цього сюжету про каральну психіатрію в СРСР. І сім номінацій виборола українсько-шведська психологічна драма «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової – про дорослішання 16-річної Кіри на тлі бурхливих 90-х років.