
Sign up to save your podcasts
Or


В новом выпуске «Латгальской студии» мы поднимаем болезненную, но крайне важную тему — отношение человека к бездомным животным. В Лудзе, где ещё недавно почти в каждом дворе многоэтажек обитали колонии бродячих кошек, ситуация постепенно меняется. Благодаря инициативе местных жителей и поддержке самоуправления всё больше бездомных котов проходят стерилизацию, что помогает сократить их численность и улучшить условия жизни в городе.
Одна из героинь программы — лудзенка Лолита Лазновска, которая уже 15 лет спасает бездомных кошек: лечит, стерилизует и находит им ответственных хозяев. Через её дом прошли около ста животных, каждому из которых был дан шанс на новую жизнь. Мы также побывали в приюте для животных в Резекне, куда попадают кошки и собаки после отлова или изъятия у недобросовестных владельцев, и поговорили с его сотрудниками о реалиях их ежедневной работы.
В преддверии Рождества и Нового года мы напоминаем: помощь приютам и волонтёрам — это возможность сделать по-настоящему доброе дело и подарить шанс тем, кто сам о себе позаботиться не может.
Авторская музыкальная программа Илоны Яхимович, объединяющая музыку самых разных стран, эпох и стилей. Отличный саундтрек для уютного вечера, который так хорошо провести в компании с друзьями или любимым человеком.
1. Начнем со смачного чувственного саксофона, открывающего занавес, словно приглашая на медленный танец. В этой непривычной для себя меланхоличной роли, группа Cherry Poppin Daddies.
2. Не меняя ритма и тональности, следующий медленный танец. Две яркие вокалистки – американская гитаристка, певица и лидер группы The Pretenders Крисси Хайдн и канадская знаменитость, обладательница четырёх премий Грэмми, KDLang. Итак, одна из песен с нового альбома Крисси Хайдн, который вышел в октябре - «Chrissie Hynde & Pals – Duets Special». Только дуэты и та самая гитара Крисси осталась неизменной. Мы послушаем песню Билли Пола «Я и миссис Джонс».
3. К нашему слегка притомившемуся трек-листу, к этому спокойствию и джазовым ритмам отлично подойдет следующая песня. Кстати, тоже призывающая к танцу – это песня «Давай станцуем». Группа Билли Новика Billy’s Band, его выразительный контрабас и сорванный грубоватый голос, который, будем откровенны, часто поет нам о безнадеге, все-таки, дарит надежду хотя бы на то, что этот танец, даже будь он последним, будет лучшим в жизни.
4. А теперь музыкант из Шотландии – Кейт КТ Танстолл – композитор, гитаристка и певица. Несмотря на серьезные награды – Грэмми, Ivor Novello, Brit Award, приз Mercury, мы довольно редко слышим ее песни, а зря.
5. Есть песни, которые с момента своего появления и первого исполнения продолжают жить и звучать отдельно от своего творца. Эти золотые хиты жаждут использовать все – дома на кухне, в клубе и ресторане и, конечно, на больших и разных сценах и в кино. Лана Дель Рэй сегодня в роли Дивы сцены с песней „Dot’t Let Me be Missunderstood”. Это как раз одна из таких композиций, которая с 1964 года не перстает очаровывать и исполнителей и публику. Ее написали Бенни Бенджамин, Глория Кэлдвелл и Сол Маркус для певицы и пианистки Нины Симон. Я лично впервые услышала эту песню в исполнении группы Animals, а позже в версии Джо Кокера, потом - Santa Esmeralda, насыщенной элементами фламенко и сальсы. А в 2015 году Лана Дель Рэй записала этот трек, и он вышел в альбоме Honeymoon.
6. Послушаем сегодня исландско-китайскую певицу Лэйвей. У нее интересная жизненная география – Рейкьявик, Вашингтон, Пекин, Беркли, и, наконец, Лос-Анжелес, где Лэйвей живет сейчас.
7. Тем временем я подобрала еще один медленный танец. Прекрасный музыкант, лицедей Дмитрий Хоронько с песней Псоя Короленко «Аля Улю». Несерьезно о серьезном – они так умеют.
8. Что ж, к нашей рубрике, где звучат произведения великих классиков. Но звучат они так, как того хотят современные музыканты разных жанров. Сохраняя чувство юмора текстов Псоя Короленко и музыкальных аранжировок Хоронько-оркестра, обратимся к юмористам-классикам. Антонин Дворжак в 1894 году завершил работу над своим музыкальным сборником с рабочим названием «Новые шотландские танцы». Однако, в историю эти мелодии вошли как Юморески. Наиболее известной является юмореска № 7. По мнению музыкального критика Дэвида Гурвица, «седьмая юмореска <…> является самой известной небольшой фортепианной пьесой, когда-либо написанной после бетховенской «К Элизе». Джо Венути, Джордж Барнс, Бобби Гиббонс, Джейк Ханна и Херб Микман – этот ансамбль наполнен юмором и блистает мастерством исполнения.
9. А теперь классика французской музыки – песня, которая в свое время стала визитной карточкой Эдит Пиаф, - La Vie en rose. Тоже, наверняка, чемпион по популярности у певцов и слушателей. И снова дуэт. Это Майкл Бубле и Сесиль Маклорин Сальван. Сесиль настоящая звезда джаза в Америке – в 2010 году она получила первый приз на Международном конкурсе Телониуса Монка, потом помледовала и премия Грэмми за ее альбом WomanChild. Ну, а Майкл – всемирно известный крунер. Знает все хиты, элегантен и чудно звучит в дуэтах.
10. А следующий наш участник – Тэм Уайт считается «крёстным отцом британского блюза». Сам он из Шотландии, кстати. Именно Тэм Уайт является основателем группы The Boston Dexters. Ну, а помимо музыки, он снимался в кинои на телевидении. Например, сыграл МакГрегора в фильме «Храброе сердце». Давайте оценим его глубокий, мощный вокал.
11. Время инструментальной музыки из Латвии. Знакомьтесь с группой Tramplīni, основанной в 1997 году в Лиепае. Гитара Яниса Барло. Пусть группа и осталась в истории, но у нас в фонотеке кое-что осталось, ведь они успели выпустить четыре альбома.
12. И еще один обладатель главных наград для артистов – Грэмми, Оскар, Золотой глобус, Тони, Эмми – все это богатство, не говоря о любви публики, имеется у Джона Ледженда. Да, и премии, связанные с киноиндустрией – это логично – ведь музыка Джона Ледженда звучит в кино.
13. И еще одна мелодия для Нежного вечера. Португальские музыканты, называющие себя 1-UIK Project. Записи, рожденные в начале 2000-х. Хоао Барбоса и Калаф. И настроение для изысканного вечера. А если о тексте, то там поется что-то вроде «позвони мне, позвони».
14. И завершим сегодня в латино-американских ритмах вместе с южноафриканским трубачём, флюгергорнистом, кларнетистом, певцом и композитором Хью Масекела. А я прощаюсь с вами в ритме танца, до новых встреч!
«Абсолютно неожиданные истории» - сборник повестей Роальда Даля, автора, не очень известного у нас, зато глубоко почитаемого на родине в Великобритании. Ведь именно он когда-то создал кровожадных зубастиков и колоритного Чарли - владельца шоколадной фабрики. Даль и сам очень колоритная личность. Его творчество невозможно описать в нескольких словах. В этой программе прозвучит рассказ «Кожа».
Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.
Inese: Labrīt, dārgie klausītāji!
Jeļena: Esiet sveicināti!
Inese: Pirms nedēļas mēs runājām par laiku ziemā. Interesanti, kad gaidāms sniegs?
Jeļena: надеюсь, что на Рождество – ceru, ka Ziemassvētkos.
Inese: cerams, ka Ziemassvētkos. Cerams – можно надеяться.
Jeļena: а сегодня – выражения в латышском.
Inese: jā, tās ir tā saucamās idiomas.
Jeļena: много ли в русском и латышском схожих выражений?
Inese: да, поэтому я выбрала те, которые отличаются. В частности, с глаголом видеть – redzēt.
Jeļena: как, например, видеть лицом к лицу?
Inese: jā, redzēt vaigā. Redzēt tuvumā, saskarties klātienē. Лицезреть, видеть вживую. Es neesmu redzējusi premjerministri vaigā, bet tie, kas strādā radio, ir redzējuši gan prezidentu, gan premjerministri vaigu vaigā.
Jeļena: Es neesmu redzējusi premjerministri vaigā – Я не лицезрела премьера.
Inese: ir teiciens skatīt / redzēt nāvi vaigu vaigā -
Jeļena: встретиться лицом к лицу со смертью. Как по-латышски тет-а-тет? С глазу на глаз?
Inese: zem četrām acīm. Man vajag ar tevi aprunāties zem četrām acīm. Redzēt velnu - побывать в переделке, быть в неприятностях.
Jeļena: опытный человек бывал в переделках. Про такого говорят – тертый калач.
Inese: rūdīts vilks, rūdīts zellis. Тертый калач, стреляный воробей.
Jeļena: Rūdīts – это ведь закаленный? Rūdīt - закалять.
Inese: да, закаленный, отъявленный. В прямом переводе rūdīts vilks – закаленный волк, rūdīts zellis – отъявленный молодчик. Rūdīts zellis ir redzējis velnu.
Jeļena: тертый калач бывал в переделке.
Inese: ne acu galā negribēt redzēt, ne acu galā neieredzēt – ненавидеть, не переносить кого-то.
Jeļena: ne acu galā negribēt redzēt – в буквальном переводе – и краем глаза не хотеть увидеть.
Inese: ne acu galā neieredzēt kādu. Tas cilvēks ir kā dadzis acī. - это человек как
Jeļena: как сказать - смотреть недобро?
Inese: skatīties ar kaulainu aci. Kaulains – костяной, костлявый.
Jeļena: смотреть костяным глазом – прямо Баба-Яга вспомнилась. Ragana skatās ar kaulainu aci.
Inese: tas pats: skatīties ar baltām acīm, skatīties ar greizu aci – skatīties dusmīgi, ar skaudību.
Jeļena: смотреть злым, дурным глазом. Greiza acs – кривой глаз. Выходит – косо смотреть. Смотреть косо, неодобрительно - skatīties ar greizu aci.
Inese: skatīties ar garām acīm – pavadīt ar bēdīgu, neapmierinātu skatienu. Skatīties neapmierināti, bēdīgi.
Jeļena: skatīties ar garām acīm – смотреть печально, недовольно. Кстати, acumirklis – момент. Это слово – мановение / мгновение ока?
Inese: да, и в латышском – ‘mirklis’ и ‘mirkšķināt’ – моргать – однокоренные слова, как и в русском.
Jeļena: а как будет - смотреть сквозь пальцы?
Inese: skatīties caur pirkstiem, piemiegt acis uz kaut ko, pievērt acis. Toties ‘skatīties (kādam) uz pirkstiem’ nozīmē uzmanīgi sekot tam, ko dara.
Jeļena: Skatīties uz pirkstiem – внимательно следить за чьими-то действиями. А как будет – смотреть в оба (очень внимательно)?
Inese: ņemt acis pirkstos. Ņem acis pirkstos un pārbaudi tekstu! - Смотри внимательно и проверь текст!
Jeļena: неожиданно. Что-то это мне напоминает ...
Inese: ņemt kājas pār pleciem? Бежать?
Jeļena: точно! Ņemt kājas pār pleciem – skriet. Ну, и напоследок – как говорят про невнимательного человека?
Inese: Vai viņam acis ir pakausī? Ja kāds ir nevērīgs, neredz kaut ko.
Jeļena: у него что, глаза на затылке? Кстати, в русском это значит ровно противоположное. Это об умении замечать все. Аcis ir pakausī.
Inese: Vai jums, klausītāji, arī bija daudz jaunu teicienu?
Jeļena: Jā, varbūt šī tēma ir jāturpina.
Inese: Taču mūsu raidījums ir galā. Uz redzēšanos, mīļie klausītāji!
Inese: Uz redzēšanos! Visu labu!
Новости и актуальные темы дня в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.
В програмі «Ми з України» - Мистецька лабораторія, Український молодіжний театр у Ризі «Крок» підготував різдвяну виставу . Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» запрошує до «Кінозалу»
Після вимушеного переїзду багато українських дітей і підлітків втратили не лише школу чи друзів — вони втратили свою творчу домівку. І тоді в Ризі з’явилося місце, де можна говорити українською, грати українські ролі та створювати українське мистецтво. Є речі, які народжуються не зі сценаріїв, а з потреби серця. Саме так з’явилася Мистецька лабораторія - Український молодіжний театр у Ризі «Крок».
Мистецька лабораторія, Український молодіжний театр у Ризі «Крок» став простором, де кожен знайшов щось своє: одні - сцену, інші - друзів, хтось - упевненість, а хтось - відчуття свого коріння. Керівниця театру, режисерка Олена Сіриченко каже, що це справжня « лабораторія», бо саме тут творчість народжується в експериментах і спільній роботі.
Цього року їхнім головним творчим проєктом стала постановка «Ніч перед Різдвом», музичної комедії-феєрії за мотивами Миколи Гоголя. Вистава, яка об’єднала понад тридцять дітей і дорослих, стала для колективу не лише черговою роботою, а важливою подією, що згуртувала різні покоління українців у Ризі та показала, як поєднується сила традиції й сучасний погляд молоді.
Лондон замість Петербурга та колядки замість пафосу
Усі, хто вперше чує про виставу, дивуються: чому в цій версії Гоголя Вакула летить не до імперської столиці, а… до Лондона?
На це акторка Ганна Лущик усміхається:
Сценічні рішення театру сміливі: сучасність вплетена в класику обережно, з любов’ю, не руйнуючи першоджерела. Глядача чекають колядки, танці, яскраві костюми та персонажі, яких знає кожен українець ще з дитинства.
Це театр, де магія живе не в декораціях, а в руках і голосах дітей, які співають так щиро, ніби хочуть зігріти весь світ.
«Хочу показати, що Вакула теж може бути сучасним хлопцем»
Головну роль виконує Богдан Персицький. Для нього це вже друга велика робота, але відповідальність від цього лише більша.
Він каже:
Його слова - точне відчуття всього театру: тут стара історія звучить новими голосами, але зі збереженням українського характеру, гумору та тепла.
Коли театр стає родиною
Під час грудневого закритого показу глядачі сміялися, плакали, обіймали дітей після вистави. Олена пригадує один момент:
Навіть латвійці, які не говорять українською, виходили із сяючими очима. «Ваші емоції, ваш виступ - це щось чудове, ми все розуміли», — сказав один із них після вистави.
І це легко зрозуміти: мова театру - універсальна, коли грають щиро.
«Ми знайдемо роль для кожного»
У Мистецькій лабораторії існує одне правило: якщо дитина прийшла, для неї буде місце.
Навіть якщо доведеться написати нову роль. Навіть якщо хтось ніколи не стояв на сцені. Це - театр, який зцілює прийняттям.
Ганна Лущик зізнається: «Для мене важливо, що діти зростають у середовищі, де українська мова і культура - це їхня сила. Вони тут не гості, а творці».
Січневий показ — головна подія сезону
Після успішного закритого прем’єрного показу тепер готується велика зустріч із широкою аудиторією.
17 січня о 17:00 український театр «Крок» чекає глядачів у елегантній залі Rīgas Latviešu Biedrības Nams.
Це буде вечір, у якому традиції оживуть, а різдвяна історія наповниться українським голосом - теплим, світлим і рідним.
Олена Сіриченко каже: «Ми хочемо подарувати людям українське Різдво. Тут, у Ризі, але з тим самим теплом, яке ми пам’ятаємо з дому».
Ви вже можете забронювати найкращі місця за благодійні внески на рахунок Мистецької лабораторії.
Реквізити для внеску:
LV81UNLA0055003774948
Новинна хата Олега Кудріна
Сьогодні незвичайний випуск «Новинної хати». Олег Кудрін запрошує вас до однієї з кімнат «Хати». Цього разу це буде справжня «Кінозала» – військового та історичного кіно
До вашої уваги розповідь про українського оскароносця Мстислава Чернова, який може отримати і другого Оскара – з видатною картиною про нинішню війну – «2000 метрів до Андріївки».
Другий гість «Кінозали Олега Кудріна» – режисер Олесь Санін, історичний фільм якого «Довбуш» цьогоріч отримав Шевченківську премію. І ця кінокартина також має тісний зв’язок з нинішньою війною.
Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.
Сегодня в выпуске:
Сегодня стартует благотворительный марафон Dod pieci!
Рижская дума заявила о планах продать Rīgas namu pārvaldnieks. Ратниекс приостановил это решение.
У большинства партий в ноябре упал рейтинг; растет число неопределившихся избирателей.
Министерство образование передало на согласование график зарплат учителей.
Приближаются праздники. Как количество выходных влияет на бизнес?
Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.
Этот час настал! К нам едет ревизор... то есть, судья. И не просто судья, а Арбитр с большой буквы. Фигура Андриса Трейманиса известна и уважаема не только в Латвии, но и далеко за её пределами. А как иначе, если он судил такие футбольные матчи, как Бенфика-Интер (Лига чемпионов), Лион-Франкфурт (Лига Европы), Исландия-Бельгия (Лига Наций), а недавно отработал матч Азербайджан-Франция (квалификация к ЧМ). У него за плечами несколько сотен игр в разных турнирах и чемпионатах. Это невероятный опыт и невероятные досье. Думаем, что мнение такого человека, который поднимает вопрос о недопустимости агрессии в латвийском чемпионате, имеет свой вес и аргументацию. Недавние события в латвийском футболе и фантастическая карьера арбитра Андриса Трейманиса – в центре внимания очередного выпуска «Пятой дорожки».