В сказках Пьера Грипари все происходит «наоборот». Прекрасная фея из водопроводного крана случайно наказывает добрую девушку и одаривает сварливую, а Галлию завоевывает не Гай Юлий Цезарь, а папаша Люстюкрю из старинной французской песенки. Поэтому «Сказки улицы Брока» - самый настоящий учебник фантазии. А сам рассказчик, мсье Пьер, однажды чуть не погиб, приобретя за копейки дом, в чулане которого живет колдунья. Слушаем сказку "Колдунья из чулана с метлами".

Решение уйти из большого спорта, о котором Анастасия Григорьева сообщила в мае этого года, далось ей очень непросто, хотя она думала об этом ещё с конца 2024 года. Но обещание взять медаль на Олимпиаде, данное спортсменкой прежде всего самой себе, заставляло её оттягивать этот момент.

"Я с уверенность могу сказать, что, взяв медаль на Олимпийских играх, я в ту же секунду сняла бы борцовки (обувь для единоборств). Но чувство того, что ты не выполнил обещания, и вера в то, что весь мой труд обязательно выльется в олимпийскую медаль, держали меня на протяжении многих лет в спорте", - говорит Анастасия.

Даже когда в 2024 году Настя не квалифицировалась на Олимпийские игры, она всё ещё думала о продолжении спортивной карьеры.

"Я дала себе время понять, хочу ли я возвращаться в спорт, могу ли я, в первую очередь. Но в конце 2024 года я уже понимала, что, скорее всего, уже нет", - рассказывает спортсменка. Но потребовалось время, чтобы она решилась заявить о своём уходе публично.

"Морально было сложно произнести это вслух. Это решение далось мне ой, как нелегко.

Говорят, что спортсмен умирает дважды, и в первый раз это происходит, когда он завершает свою карьеру", - говорит Анастасия Григорьева.

Даугавпилчанка Анастасия Григорьева более 20 лет жила вольной борьбой. Бесконечные тренировки, сборы, соревнования - всё своё время и силы она отдавала спорту.

Результат впечатляет - Настя стала многократной чемпионкой Европы, призёром чемпионатов мира, победительницей Европейских игр. Ещё в её спортивной карьере - три Олимпиады: Лондон в 2012 году (9 место), Рио-де-Жанейро в 2016 году (8 место) и 5 место на Олимпиаде в Токио в 2021 году. Но всё это уже позади.

Главная ценность жизни Насти сегодня - её двое детей - семилетний сын Алан и двухлетняя дочка Миа. "Мои детки — это мои главные достижения, моя опора, моё счастье и любовь, и то, без чего я вообще не представляю свою жизнь", - говорит Анастасия.

Чем на самом деле приходится жертвовать нашим чемпионкам, как непросто начать новую жизнь, получают ли латвийские спортсмены, завершившие свою карьеру, необходимую поддержку от страны и родного города, и что, по мнению Анастасии Григорьевой, является главным условием для развития спорта в стране и основой оздоровления нации в целом, узнаете из этого интервью.

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Два писателя из разных частей света в одно время пишут на одну тему.«Неверная жена» - рассказ Альбера Камю о женщине, внезапно в поездке по Северной Африке осознавшей бессмысленность, однообразность, абсурдность своей жизни. Напротив, рассказ Кэтрин Притчард «Встреча» - о том, что можно быть счастливым в Австралии, довольствуясь тем, что есть.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Labrīt! Jāņi ir nosvinēti. Gandrīz viss pirmais vasaras mēnesis jau ir pagājis.

Andrejs: Labrīt, dārgie klausītāji! ‘Nosvinēti’ - отпразднованы. А почему ‘pagājis’, а не ‘pārgājis’? Pāriet - это ведь ‘пройти ‘?

Inese: sāpes pāriet, bet laiks paiet. ‘Pāriet’ - пройти и закончиться, прекратиться.

Andrejs: beigties.

Inese : jā, beigties!

Andrejs: Svētkos laiks paiet ātrāk. На праздники время проходит быстрее.

Inese : arī tas, ja atpūšas un dzer alkoholu, laiks paiet ātrāk. Diemžēl Latvijā svētki bez alkohola nav iedomājami.

Andrejs: nav iedomājami - невозможно представить, я помню, iedomāties было в одном выпуске. Есть ли еще какие-нибудь слова, в которых можно перепутать pa- и pār?

Inese: pārgalvīgs.

Andrejs: что-то связанное с головой?

Inese: jā. Kā Jāņos lec pāri ugunskuram, te “lec” pāri galvai, prātam. Pārgalvīgs – отчаянный, лихой, безрассудно смелый.

Andrejs: пьяным прыгать через костер – pārgalvīgs lēmums. Как назвать пьяных? Dzēris? Dzērušais?

Inese: Dzērt - пить, piedzerties – напиться допьяна. Cilvēks ir dzēris. Dzēris – пил,  Piedzēries - напился, пьяный. Это причастие меняется по роду и числу.

Sieviete ir piedzērusies. Ļaudis ir piedzērušies.

Sarunvalodā ‘piemesties’ nozīmē piedzerties.

Andrejs: назюзюкаться.

Inese:  slimības arī piemetas. Пристают. Piemēram, kādam piemetās iesnas vai gripa. Vai kādam ir piemetušās iesnas, ir piemetusies gripa. Об этом обычно говорят в прошедшем или сложном времени.

Andrejs: А есть ли глаголы с похожим значением приставки Pie? В смысле - достичь какого-то состояния?

Inese: piekusis - уставший, притомившийся, piekususi - устала. Pierimis - успокоился; nomierinājies, kļuvis kluss.

Pietvīcis - покрасневший, разрумянившийся; sarkans no karstuma, sakarsis.

Andrejs: и после праздников можно устать. Tad cilvēks ir piekusis pēc svētkiem.

Inese: un ja kāds ir piekusis, atkal vajag atvilkt elpu.

Andrejs:   atvilkt elpu?

Inese: передохнуть, atpūsties īsu brīdi, сделать передышку.

Andrejs: а сама приставка at- чаще всего означает движение сюда? Например, atbraukt, atlidot, atnākt.

Inese: jā, tāpēc var ‘atvilkt’ šurpu kādu smagu lietu –

Andrejs: притащить сюда какую-нибудь тяжелую вещь.

Inese: bet tas nav viss. Atvilkt kādu summu no algas -

Andrejs: вычесть некую сумму из зарплаты.

Inese: Atvērt, atvilkt aizkarus -

Andrejs: открыть занавески.

Inese: atgriezt krānu -

Andrejs: открыть кран.

Inese: у приставки ap- обычное значение – об- .Piemēram, apbraukt -

Andrejs: объехать. Apiet – обойти.

Inese: tomēr aptvert parasti lieto nozīmē saprast. Aptvert ar prātu.

Andrejs:  охватить умом. Понять.

Inese: вы наверное слышали – “Tas nav prātam aptverams!”

Andrejs:  невообразимо! Вне понимания! Paldies! Varbūt atkārtosim šī raidījuma vārdus un frāzes?

Inese: jā, atkārtošana ir zināšanu māte. Laiks paiet, bet sāpes pāriet.

Andrejs:  время идет, а боль проходит.

Inese: Piedzēries parasti ir pārgalvīgs.

Andrejs: пьяный часто безрассуден.

Inese: Esi piekusis pēc svētkiem, atvelc elpu!

Andrejs: утомился от праздников, сделай передышку!

Inese:  daudz ir tādu lietu, ko nevar aptvert ar rokām, bet ar prātu gan var.

Andrejs: Есть много вещей, которые нельзя объять руками, но можно постичь умом.

Inese:  Paldies par uzmanību, mīļie klausītāji!

Andrejs:  Līdz nākamai reizei! Uz redzēšanos!

Inese: Visu labu!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»:  інтерв’ю з українською художницею Марією Зеньковою про мистецтво під час війни. Світова Федерація Українських Жіночих Організацій оголосила про проведення конкурсу на стипендію імені Анни Кісіль.  Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

Марія Зенькова, художниця та мистецтвознавеця з Києва, переїхала до Латвії в березні 2022 року, рятуючись від повномасштабної війни. Її шлях до Риги був несподіваним: спочатку планувалося, що вона залишиться всього на місяць, але війна триває вже понад три роки. Сьогодні Марія працює в Українському домі в Ризі та продовжує співпрацювати з Київською державною художньою академією декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука.

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1491" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

У рамках інтерв'ю через Zoom Марія розповіла, як проходять її поїздки до Києва, де вона продовжує викладацьку діяльність, незважаючи на небезпеки. «Кожна поїздка нагадує про важкі втрати та невизначеність. Але я вражена тим, як люди тримаються. Вони після тяжких ночей, повних прильотів, все ще йдуть на роботу і не втрачають свого оптимізму», - ділиться Марія.

«Мистецтво рятує. Воно насправді дає сили пережити все це, що відбувається зараз в Україні», - зізнається Марія. Вона зазначає, що українські художники активно реагують на війни: «Вони продовжують свій творчий шлях і розвиток. Мистецтво, яке створюється зараз, відображає наш біль, але й надію на майбутнє».

Марія поділилася враженнями від нещодавньої виставки в Києві, на якій були представлені роботи сучасних українських художників. «Це були роботи на теми, що відбуваються зараз, створення національних героїв і відображення певних подій», - говорить вона. "Але в той же час я бачу, як мистецтво стає глибшим. За ці три роки воно змінилося, перейшло від відображення гніву до прийняття реальності».

У розмові Марія підкреслює, що сучасні українські художники, незважаючи на тяжкі обставини, продовжують створювати оптимістичні роботи. «Вони великі молодці, які, незважаючи на все, тримаються. Мистецтво стало більш важким, але без криків і болю, які супроводжували перші роки війни,», - зазначає вона.

«Мистецьке життя в Україні не припиняється. Художники продовжують творити, розвиватися і підтримувати одне одного», -  говорить Марія. Вона також нагадує, що багато художників допомагають Збройним Силам України та активно беруть участь у благодійних проектах.

Марія викладає в Київській державній художній академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука вже десять років. Останнім часом вона активно працює над проектом, що має на меті створити в Українському домі в Ризі осередок українського мистецтва. «Ми хочемо показати, що українське мистецтво - це не лише те, що твориться зараз, а й те, що має глибоке коріння в історії», - розповідає вона.

Проект підтримується посольством України в Латвії, українськими студентами та викладачами, які готові долучитися до оформлення українського дому в Ризі. «Ми хочемо, щоб це місце стало затишнішим та цікавішим для всіх, хто цікавиться українською культурою», - зазначає Марія.

Крім викладацької діяльності в Києві, Марія веде «Художню майстерню» в Українському домі , де кожен українець і латвієць може знайти підтримку та натхнення. «Ми проводимо заняття з образотворчого мистецтва, майстер-класи та лекції, щоб люди дізналися більше про українське мистецтво» - додає вона.

Кількість учнів зростає, і для Марії важливо, щоб заняття були індивідуальними. «Мистецтво - це дуже індивідуальна річ, і ми намагаємось працювати з кожним учнем персонально».

Марія активно бере участь у виставках і продовжує представляти своє мистецтво в Україні. «Я намагаюся не залишати Батьківщину в своєму творчому шляху, навіть якщо більшу частину часу проводжу в Латвії», - пояснює вона. Її роботи, створені під час війни, відображають надію на мир і відновлення. «Майбутня виставка в галереї BAZAR`T, де я починала свій творчий шлях у Латвії, стане ще одним кроком до підсилення культурних зв'язків між Україною і Латвією», - запевняє художниця.

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1490" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

«Кожен мій витвір - це частинка надії, мрії про мир. Я вважаю, що мистецтво має силу об'єднувати людей і приносити їм радість"», - підсумовує Марія Зенькова, яка продовжує свій творчий шлях, не зважаючи на всі труднощі.

Очікується, що виставка Марії Зенькової галереї BAZAR`T відкриється 3 липня.

Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) оголосила про проведення конкурсу на стипендію імені Анни Кісіль та безкоштовну участь у ХХ-ій Міжнародній школі україністики МІОКу «Крок до України». Цей проєкт підтримує молодих талановитих українок, які прагнуть розвиватися в сферах освіти, культури та громадської діяльності.

Стипендія має на меті стимулювати навчання та активність серед української молоді за кордоном, а також допомогти зберегти і розвивати українську мову та культуру в діаспорі. Вона надається для участі в літніх онлайн-курсах української мови в рамках ХХ Міжнародної школи україністики «Крок до України», організованої МІОК при Національному університеті «Львівська політехніка». Курс проходитиме з 14 по 25 липня 2025 року.

Хто може податися на стипендію?

Стипендію можуть отримати українки з діаспори у віці від 16 до 35 років.

Як податися?

Для участі у конкурсі необхідно надіслати на електронну адресу [email protected]:

Коротку інформацію про себе.

Також необхідно зареєструватися на курси, заповнивши реєстраційну форму: реєстраційна форма.

Розгляд заявок та визначення стипендіаток відбудеться у червні 2025 року.

Не втрачайте можливості зробити «крок до України» разом із стипендією імені Анни Кісіль, вшановуючи її значний внесок у український жіночий рух та освіту! Для детальнішої інформації про школу, відвідайте сайт: МІОК.

*Саміт НАТО в Гаазі, який пройшов кілька днів тому, дав неочікувано позитивні результати. Це сталося завдяки кільком факторам: весь захід був «заточений» під президента США; сам Трамп прибув у Нідерланди в переможному ореолі після 12-денної війни в Ірані; по тому він ще й різко відгукнувся на слова путінського посіпаки Медведєва, коли той сказав, що ядерну зброю можна просто передати Ірану з рук в руки… Відтак у Гаазі не просто відбулася зустріч президентів США й України, але й ми вперше почули його принципово позитивні слова про нашу державу та її спротив агресору. Особливо добре це проявилося в задушевному спілкуванні Трампа з українською журналісткою Мирославою Пецою, чоловік якої захищає Україну.

*Вагомою подією стало підписання Україною угоди з Радою Європи про створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Так у Страсбурзі був зроблений ще один крок до юридично виваженого засудження агресора.

*В топах продажів українського нонфікшн нині знаходиться книга літературознавця, лауреата Шевченківської премії-2023 Михайла Назаренка «Тілько істинна правда» (саме так у назві – «тілько», не канонічно, а простонародно).

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="405148" layoutid="0" layout="" static=""}

Це – зібрана автором хрестоматія коротких фольклорних сюжетів про різних істот, що живуть поряд з людьми. Звісно, нас зацікавили чародійні сюжети, пов’язані зі святом Купала. Назаренко розповів про скарби та квітку папороті, для яких Іванів день є особливим; про купальську змію, яка стала черепахою і те, як поводяться у цей день і ніч лісовики та відьми.

*Після переходу українських церков на новий календар, українці перший рік святкували Івана Купала у червні, а не в липні, тобто разом з латиським Яновим днем, Ліго. Ліна Мельник, яка переклала українською мовою «Дні кравців у Силмачах» Рудольфа Блауманіса, тепло згадала, як вона та її близькі святкували Івана Купала в Україні раніше та тепер.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Мэром Риги избран Виестурс Клейнбергс.

Медиков собираются лишить страхования здоровья.

Жителей Латвии активно вербуют для перевозки нелегальных мигрантов.

Создателей Straume пригласили стать членами Американской киноакадемии.

В этом году грибной сезон начался уже в конце мая и в начале июня.

Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.

Очередной переход Кристапса Порзиньгиса навел на мысль о том, что НБА очень похожа на знаменитую настольную игру «Монополия». Каждое поле - это игрок, который по-своему котируется, а комплект игроков - это команда. И когда у участников этой монополии на руках все карты, начинаются торги за лучшую комплектацию клуба. В жизни немного странно осознавать, что живой человек превращается в ценный актив, однако подписание контракта - дело добровольное, и если ты согласился на предложенные условия, то будь готов к неожиданным поворотам судьбы. Ясное дело, что это упрощенное видение картины. А вот максимальной ясности о том, как устроен спортивный бизнес за океаном, мы собираемся достичь на сегодняшней «Пятой дорожке».