В настоящем Париже, на реально существующей улице Брока рядом с самыми обычными людьми живут колдуньи и феи и происходят удивительные истории, которые рассказывает французский писатель-сказочник Пьер Грипари. Слушаем сказку "Фея из водопроводного крана". 

В январе этого года общественная организация «New East» в Даугавпилсе организовала охоту на дезинформацию. Речь идёт о компьютерной игре “Dezinformācijas medības”, разработанной в Литве, задача которой развитие критического мышления у школьников. Школьники с энтузиазмом восприняли свежий подход в освоении нового материала.

«После игры я поняла, что в повседневности я сталкиваюсь с дезинформацией намного чаще, чем мне казалось. Я об этом не особо задумывалась. Понимала, что сталкиваюсь с этим, знала, что этого много в социальных медиа, но не задумывалась как этого много вокруг меня», - признает 11-классница Лайне.

Общественная организация теперь проводит сессии со школьниками по всей Латвии.

Сложно или легко распознать пропаганду, какие выводы для себя сделали школьники и какие соцсети использует молодёжь в разных частях Латвии рассказываем в программе «Латгальская студия».

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Добрый Нежный вечер, друзья и подруги! Летняя музыка со всего мира, в самых разных жанрах и ритмах – это моя подборка на ближайший час.

1. Начнем с замечательной традиции перепевать известные песни. Вот у Брайана Эдамса в репертуаре тоже можно найти песни других авторов. Например, Sunny.

2. Согласитесь, всё-таки приятно послушать и оригинал. Тем более, такой группы, как The Stranglers. Песня Golden Brown воистину их визитная карточка. Надо сказать, что у этой песни, рожденной в семидесятых, богатое киношное прошлое – она звучала и в филье Гая Ричи Snatch или «Большой куш», во втором сезоне «Академии «Амбрелла», а также в других кинолентах.

3. Продолжим с шведским джазом. Софи Хеллборг – саксофонистка, композитор и певица, которую можно послушать на фестивалях и в джазовых клубах Швеции. В августе, например, она выступит на Мальмофестивале. Обратите внимание, как гармонично в этой композиции  The Light саксофон Софи Хеллборг будет сочетаться с трубой.

4. Продолжим с легендой гитарной музыки – Эрлом Клу. Его лучшая подруга - акустическая гитара, его лучшая награда – Грэмми. Он издал множество альбомов в дуэтах, трио и со своим составом. Среди этих пластинок три – это музыка для кино. И действительно, его мелодии очень кинематографичны.

5. Пора обратиться к музыке из Латвии. Одна из самых ярких наших  джазовых вокалисток – Кристина Праулиня собрала свою группу The Soulful Crew, пишет и записывает песни. Эта называется Take Me.

6. Гитар сегодня много в нашей программе. Но стили игры и тембры очень разные. Вот и гитара Земфиры будет к месту. Песня «Если бы».

7. Настала очередь нашей дуэтной рубрики. Здесь встречаются такие разные судьбы и голоса! Но сегодня проект Тони Беннетта, который приглашал к совместному творчеству самых разных современных исполнителей, дает возможность им в дуэтном проекте спеть соло. Певица KDLang безупречна в исполнении старых эстрадных композиций. И снова гитара. На этот раз ретро – одна из первых электрических гитар эпохи рок-н-ролла.

8. Старые песни о главном? Да, продолжим к этом ключе. Песенка Максима Леонидова в своё время звучала из каждого утюга, порой даже перенасыщая собой эфир. Однако, проходит время, и можно подарить песне  вторую жизнь, например, превратив ее в драматичный блюз в исполнении "Машины времени". Что ж, привет, новая версия.

9. "Нежный вечер" продолжается. Сегодня он насыщен гитарным звуком. Джош Роус родился в Америке, где начал свою карьеру, но позже переехал в Испанию, где стал знаменитым и даже получил награду Goya Film Award. То есть, мы опять обращаемся к кинематографичной музыке. И снова гитара.

10. Время французского языка. Это вовсе не означает музыку из Франции. Кэрол Террьен из Канады. Сам французский язык настолько музыкален, что порой не требует от вокалиста особого мастерства. Но у Кэрол и ее музыкантов отличный уровень.

11. Сегодня в "Нежном вечере" вместо "Битловки" состоится премьера рубрики "Пинкфлойдовка", если так можно сказать)). Попробуем воспринять одну из главных песен – серьезных, монументальных, классических, как если бы она была рождена в стиле рокабилли. Именно так ее исполнят рижане группа The Swamp Shakers.

12. И снова рэтро. Романтика и наивность старых песен вдохновляет, а исполнение порой может многому научить. Группа «Молодцы» - привет из прошлого, и даже, вполне возможно, из Рождества. Но почему, собственно, мы слушаем песни о добре, вере, путеводной звезде, только зимой? Песня «Над миром ночь тиха».

13. К новой музыке и новым именам. Американский музыкант Роберто Карлос Ланге известен под псевдонимом Helado Negro.  В 2019 году он был удостоен стипендии United States Artists Fellow in Music, а также получил премию Grants to Artists 2019 в области музыки от Фонда современного искусства. И действительно, в его треках мелодичность и современные технологии уместны и гармоничны.

14. Время классического джаза в нашем "Нежном вечере". Проникновенно, экспрессивно, тихо, крича – искренне и виртуозно он поет о любви. Рональд Дуглас и его свинг.

15. А завершим в ритмах медленного танца. Анита Бэйкер сегодня в роли "Дивы сцены".   Американская соул- и джазовая певица, автор-исполнитель, лауреат 8 премий «Грэмми», обладательница 4 платиновых альбомов. Воистину Дива!  

Надеюсь, в сегодняшнем моем трек-листе были открытия. До новых музыкальных встреч! Отличных праздников.

Однажды человек может захотеть освободиться от обыденности, бытовой рутины и опостылевших чувств. Этот бунт может быть едва заметен для окружающих, но именно о нём Камю написал рассказ «Неверная жена».

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Andrejs: Labrīt, dārgie klausītāji!

Inese: Esiet sveicināti raidījumā par latviešu valodu!

Andrejs: в предыдущем выпуске мы приводили фразы и выражения на тему удачи и успехов.

Inese: Andrej, kā tu domā, katrs ir pats savas laimes kalējs vai ir cilvēki, kas piedzima zem laimīgās zvaigznes?

Andrejs: es domāju - gan viens, gan otrs. И то, и другое. Каждый и сам кузнец своего счастья - pats savas laimes kalējs, и удачу надо поймать за хвост – vajag noķert laimi aiz astes.

Inese: Andrej, tuvojas kādi svētki. Visi gatavojas tos svinēt. Gatavošanās rit pilnā sparā.

Andrejs: Jāņi. Ko nozīmē “rit pilnā sparā”?

Inese: идет полным ходом, в полном разгаре. Так обычно говорят про работу – “darbs rit pilnā sparā” –

Andrejs: работа идет полным ходом. Inese, bet pirms Jāņiem ir Līgo? Vari pastāstīt vairāk?

Inese: Jāņi ir latviešu gadskārtas svētki, vasaras saulgrieži (летнее солнцестояние), kad ir visīsākā nakts un visgarākā diena. Dienu pirms Jāņiem sauc par Zāļu dienu jeb Līgo dienu, un nākamā diena ir paši Jāņi, 24. jūnijā.

Andrejs:  Zāļu diena – день трав. А слово “līgo” что-то значит в латышском?

Inese: līgoties – это качаться, колыхаться. Все травы достигают пика роста в этот период и колышатся вместе с ветром.

Andrejs:  поэтому у праздничных песен на Янов день припев “Līgo, līgo!”?

Inese:  jā, cilvēki līgo kopā ar dabu: priecājas, dejo un dzied dziesmas. Jāņos godina sauli, auglību, dabas spēkus un dzīvi.

Andrejs: godina sauli – чествуют солнце. Kādas ir Jāņu tradīcijas?

Inese: Pirmkārt – vainagu pīšana – плетение венков. Sievietes pin ziedu vainagus, vīrieši – ozollapu vainagus. Tie simbolizē dzīvības spēku un aizsardzību no ļaunuma.

Andrejs: un kas vēl notiek Jāņu naktī?

Inese: Noteikti – līgošana! Dzied Jāņu dziesmas, kur bieži atkārtojas vārds “līgo”.

Andrejs: нужна пояснительная бригада. Что делает Янис?

Inese: sit vara bungas. Varš – медь, bungas – барабаны.

Andrejs: бьет в медные барабаны?

Inese: да! Vārtu stabs – столб ворот, Vārtu staba galiņā – На самой верхушке ворот.

Andrejs: Un, protams, ugunskurs?

Inese: Jā! Jāņu nakts ugunskurs ir ļoti svarīgs simbols. Cilvēki lec pāri ugunskuram, lai gūtu spēku un veiksmi. Tas attīra, aizsargā, silda.

Andrejs: lec pāri ugunskuram – прыгают через костер. А как насчет цветка папоротника - papardes zieds?

Inese: Jā, papardes zieds ir apvīts ar maģiju (окутан магией). Jāņu naktī notiek visādi brīnumi un varbūt arī paparde zied? Un tas, kurš atrod papardes ziedu, dabūs laimi, labklājību, kā arī gaišredzību.

Andrejs:  labklājību – благополучие, а gaišredzību?

Inese: ясновидение.

Andrejs: а, все понятно. Никто за ночь не может стать счастливым, обрести благополучие и ясновидение.

Inese: jā, tas ir mīts, kas liek mums saprast, ka laime nav mērķis, bet dzīve, process. Kā rāda aptaujas, Jāņos cilvēkiem patīk baudīt dabu un kopābūšanu. Un tieši tas arī jādara! Cerams, ka nelīs kā pa Jāņiem. Līst kā pa Jāņiem – идет сильный дождь, льет как из ведра.

Andrejs:  наслаждаться природой и компанией -  baudīt dabu un kopābūšanu. Я на Янов день наслаждаюсь и шашлыком!

Inese: Protams, ir tracionālie ēdieni un dzērieni – Jāņu siers ar ķimenēm un alus. Jāņa dienu dzēra alu un ēda Jāņu sieru, lai nākamajā vasarā augtu mieži un govis dotu vairāk piena. Arī kaimiņus pacienāja gan ar sieru, gan ar alu.

Andrejs: ну, что, готовимся празновать Лиго и Янов день!

Inese: negulēsim visu nakti! Pēc pusnakts jāmazgājas rasā, ezerā vai upē.

Andrejs: visu nakti – всю ночь. Līgo, līgo! Priecīgus Jāņus!

Inese:  Priecīgus Jāņus! Uz tikšanos nākamajā raidījumā!

Andrejs: Visu labu!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»:  розмовляємо з організаторами заходу  «Профорієнтація: Твоя Кар'єра, Твої Правила» Людмилою Білавою та Марією Фурман про важливість підтримки  молодих українців в Латвії у виборі кар'єрного шляху, що враховує їхні індивідуальні потреби та сильні сторони.  Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

В Латвійській Національній бібліотеці 20 і 21  червня відбудеться захід «Профорієнтація: Твоя Кар'єра, Твої Правила», покликаний допомогти молодим людям визначити, яку професію обрати після закінчення школи. Напередодні цієї ініціативи програма «Ми з України» зустрілася з організаторами  Людмилою Білавою, засновницею бізнес-клубу Jaguar Business Club, та Марією Фурман, адміністративним директором Центру бізнес-освіти Інституту психології і підприємництва.

Людмила Білава наголосила, що молодь часто має страх перед вибором професії. «Багато молодих людей кажуть: «Ні, продажі не моє»,  але потім виявляється, що вони можуть стати успішними івент-менеджерами». На її думку, важливо знайти підходящу платформу для розвитку талантів молоді.

Марія Фурман розповіла про інструменти, які вони використовують, щоб допомогти дітям усвідомити свої сильні сторони. «Ми розробили проективне тестування, яке дозволяє дітям пройти творчі завдання та виявити свої здібності. Це тестування буду проводити я, оскільки маю більше 10 років досвіду в кар'єрному консультуванні».

Експерти також обговорили мовний бар'єр, з яким стикаються українські діти в Латвії. Людмила зазначила: «Важливо, щоб матеріал подавали на мові, яку діти добре розуміють. Це особливо стосується тих, хто має англійську та українську як основні мови».  Наразі Марія Фурман підкреслила, що їхній інститут відкритий до співпраці з латвійськими вищими навчальними закладами для надання можливості отримати подвійний диплом.

Марія акцентувала на індивідуальному підході:

Ми прагнемо допомогти дітям знайти свій шлях, слухаючи їхні бажання та інтереси. Наша мета - допомогти їм усвідомити, що у кожного є свої сильні сторони».

Вона додала, що під час заходу проводитимуть анкетування для виявлення нахилів молоді.

Людмила також згадала про плани бізнес-клубу: «Ми активно ведемо переговори з різними підприємствами, аби створити кар'єрні можливості для молоді. Це не лише навчання, але й можливість знайти стажування чи роботу».

Особливу увагу було приділено прикладам успіху студентів. «Наприклад, у нас є студентка, яка спочатку сумнівалася в собі, а тепер проводить великі конференції як івент-менеджер» , - розповіла Марія Фурман. Це демонструє, як важливо дати молоді можливість реалізувати свої таланти.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="404615" layoutid="0" layout="" static=""}

Спікери підкреслили, що важливо підтримувати молодь у їхньому розвитку, особливо у важкі часи. «Наш захід має на меті зняти напругу у випускників, які часто не знають, куди рухатися далі», - наголосила Людмила Білава.

Людмила також звернула увагу на те, що батьки грають важливу роль у виборі професії своїх дітей. «Я, як мама випускника, хвилююсь, аби мій син не витратив роки на навчання, яке не відповідає його інтересам», - поділилася вона. Це питання стосується багатьох батьків, які прагнуть, щоб їхні діти знайшли своє місце у світі.

Марія Фурман поділилася важливими спостереженнями про труднощі, з якими стикаються українські діти, які знають, що таке війна, коли їх запитують про мрії. Сучасні  українські діти іноді втрачають здатність мріяти через обставини або тиск с боку оточення. «Коли ти запитуєш дитину: «Про що ти мрієш?» це викликає великий стрес»,  - зазначила вона, підкреслюючи, що багато молодих людей відчувають тиск і невпевненість у своїх бажаннях. Тому, важлива підтримка молоді в процесі виявлення та реалізації своїх мрій

На думку експертів, важливо допомагати дітям усвідомлювати свої можливості.

Ми прагнемо показати, що, незважаючи на труднощі, у них є шанс на реалізацію своїх мрій. Це відкриває нові горизонти для молоді та дає можливість мріяти»

Людмила Білава також звернула увагу на важливість індивідуального підходу до кожної дитини. «Важливо працювати з кожною дитиною, щоб допомогти їй відкрити свої мрії та цілі», - сказала вона, наголошуючи на необхідності підтримки та мотивації в процесі самовизначення.

Завдяки таким ініціативам, як цей захід, молоді українці в Латвії отримують цінну підтримку у виборі кар'єрного шляху, що враховує їхні індивідуальні потреби та сильні сторони.

*Кроком в один тиждень відбуваються два заходи, надзвичайно важливі для України, а також безпеки Європи та всього світу. По-перше, це саміт G7 у Канаді, який нещодавно закінчився. Президент Трамп передчасно вилетів звідти, скасувавши низку зустрічей, в тому числі з Володимиром Зеленським. Також він відзначився дивною заявою, що Путін розпочав велику війну, образившись на «несправедливе» виключення з «великої вісімки». Відтак можна дійти до висновку, що тепер за Трампа цей формат існує у вигляді G6+1. І важливо, аби те «+1» не перетворилося на «-1».

*Не менш важливим є щорічний саміт НАТО, що відбудеться у вівторок-середу у нідерландській Гаазі. Його загальний настрій приблизно такий же, як на саміті G7. Організатори роблять все, щоб Україна була представлена тут найбільш широко, та отримала підтримку. Але так, щоб це не викликало спротив Білого дому. Найбільше очікується обговорення трампівської пропозиції підійняти військовий бюджет країн членів до 5%. Важливим також є посилення Східного флангу Альянсу. Родзинка цієї події полягає в тому, що Гаага – рідне місто нинішнього генсеку Альянсу Марка Рютте. Це має допомогти йому створити там атмосферу «домашнього саміту» та налагодити позитивні стосунки з усіма учасниками.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="387859" layoutid="0" layout="" static=""}

*Тим часом, Канада заявила про нові санкції проти Росії. Наступного тижня очікується і затвердження 18-го пакету санкцій Євросоюзу. Але того замало. Проте Білий дім у цьому питанні пасе задніх. Москва ж сприймає зволікання як слабкість і тестує свої межі агресивності. Чим менше дипломатичного тиску на Росію, тим більше її тиску проти України – як на фронті, так і в терорі проти мирного населення. Про що свідчать обстріли останніх днів і ночей. Цього разу американська дипломатія не промовчала, в тому числі – і через загибель у Києві 62-річного громадянина США. Принагідно відзначимо, що нещодавня посол Штатів в Україні Бріджит Брінк балотуватиметься до Конгресу США у рідному Мічигані. До «проміжних виборів» залишилося трохи більше року. Це дає деяку надію на зміну політичного ландшафту США, але, з огляду на дії чинної адміністрації, також несе загрози турбулентності.

*За кілька днів відбудеться улюблене свято латвійців – Ліго, Янів день. Українцям воно теж припало до душі. Тому запрошуємо разом подумати над тим, що спільного і чим відрізняються латиське Ліго та українське свято Івана Купала, чому два Різдва – Іоанна Предтечи та Ісуса, хрещеного ним, – одне від одного рівно на відстані у півроку. А також – яку роль могли зіграти у ставленні українців до цих двох свят могли зіграти повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом» і «Вечір проти Івана Купала». Глибше зрозуміти щось у цій темі нам допоможуть латиські пісні про Ліго та українська «На Івана на Купала».

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Латвия призывает Еврокомиссию оценить вылов рыбы России, угрожающий запасам Балтийского моря

В Цесисе начался фестиваль разговоров Lampa

В Риге осенью может на 22% вырасти плата за теплоэнергию

16 миллиардов паролей Apple, Facebook и Google утекли в сеть

В Даугавпилсе обсуждают "бюджет соучастия" - жители предложили 10 проектов

Безопасность во время празднования Лиго