Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Andrejs: Esiet sveicināti, dārgie klausītāji!

Inese:  Labrīt maija pēdējā dienā!

Andrejs: rīt sākas vasara!

Inese:  mans mīļākais gadalaiks! Un par to mēs šodien parunāsim. Taču vispirms atskatīsimies uz iepriekšējā raidījuma tēmu – вернемся к теме предыдущей передачи – kā runāt par panākumiem?

Andrejs: да, мы говорили о том, что многое можно сказать иначе. Но есть ли разница между vinnēt и uzvarēt? Vinnēt ir tas pats, kas uzvarēt?

Inese: Ja ir pretinieks, tad gan. Pretinieku var pārspēt, pieveikt, uzvarēt, vinnēt. A выиграть в лотерею – это обычно ‘vinnēt loterijā’. Vēl ir teiciens: “Kas neriskē, tas nevinnē.”

Andrejs: pārspēt, pieveikt pretinieku - победить, одолеть противника. Скажите, а pieveikt, veiksme, veikls – это слова с одним корнем?

Inese: Jā, ir gan! Veikt – производить, а в более древнем значении – энергично двигаться. Отсюда “Veikls ir veiksmīgs” – ловкий, проворный удачлив.

Andrejs: ну а sekmes – это тоже успехи?

Inese:  да, только от глагола “sekt” – следить, выслеживать; sekot; dzīt pēdas.

Andrejs: выследил и поймал зверя – значит охота удачная?

Inese:  jā, tātad medībām vai citai darbībai ir kāds rezultāts.

Andrejs: про один результат можно сказать – sekme? Tā bija mana sekme.

Inese:  nē, sekmes ir tikai daudzskaitlī. Skolēnam ir labas sekmes mācībās. Mēs guvām labas sekmes darbā.

Andrejs:  gūt labas sekmes - добиться хороших результатов. Итак, veiksme, sekmes, izdošanās – это синонимы?

Inese:  jā. Ja man kaut kas izdodas, es priecājos par izdošanos.

Andrejs:  Если мне что-то удается, я радуюсь удаче. Ну, а если что-то удалось на славу, это ведь результат, о котором следует рассказать в сложном времени?

Inese:  конечно, если мы подводим итоги какого-то процесса! Piemēram, uzņēmumam ir izdevies paplašināt darbību.

Andrejs:  предприятию удалось расширить деятельность.

Inese:  man ir paveicies – es paguvu ‘noķert’ pēdējo autobusu.

Andrejs:  мне повезло – я успел поймать последний автобус. На этих примерах заметно, что izdevies – это результат труда, не только удачи, а paveicies – скорее удача.

Inese: jā, tā arī ir! Citiem es vēlu veiksmi, sekmes un izdošanos. - Lai veicas! Labu veiksmi! Lai sokas! Lai izdodas!

Andrejs: и это все – пожелания успеха! А теперь об устойчивых выражениях и фразеологизмах. Мне улыбнулась удача –  

Inese: Veiksme man uzsmaidīja. Man palaimējās.

Andrejs: история успеха -

Inese: Veiksmes stāsts.

Andrejs: и поговорки

Inese:  Labam darbam labas sekmes.    

Andrejs: Как ты к работе, так и работа к тебе.

Inese: liela brēka, maza vilna.

Andrejs: много шуму, мало толку. Vilna – это шерсть?

Inese: Jā, aita skaļi brēc, bet vilnas no tās maz. Tas ir par neizdošanos.

Andrejs: neizdošanās – neveiksme, неудача. Skairs!

Inese: Tagad gan mums ir laiks atvadīties. Uz tikšanos nākamajā raidījumā!

Andrejs: Uz redzēšanos! Visu labu!

Teicieni par veiksmi    

Inese: Labrīt, mīļie klausītāji!

Andrejs: Esiet sveicināti!

Inese: pirms nedēļas mēs runājām par panākumiem.

Andrejs: jā, grūtākie vārdi bija izdošanās un neizdošanās. Удача и неудача. Izdoties – удаваться.

Inese: Šodien mūsu raidījumā runāsim par frazeoloģismiem. Taču vispirms – par notikumiem. Ko atzīmē 1. jūnijā?

Andrejs: tā ir Bērnu aizsardzības diena.

Inese: Pareizi! Un 8. jūnijā?

Andrejs: to es nezinu.

Inese: 8. jūnijā Latvijā ir Vasarsvētki.

Andrejs: to es nezinu. Kas ir Vasarsvētki?

Inese: Vasarsvētki ir kristiešu svētki, kas tiek svinēti piecdesmit dienas pēc Lieldienām. Krieviski – праздник Троицы.

Andrejs:  kāda ir šo svētku nozīme? Что означает этот праздник? Почему его отмечают?

Inese: Latviski Vasarsvētkus sauc arī par Svētā Gara izliešanas svētkiem. Izliet – не только излить, пролить в прямом, но и в переносном смысле.

Andrejs:  в этот день пролился Святой дух. На кого?

Inese:  šī diena atzīmē brīdi, kad Svētais Gars nāca / nolaidās pār apustuļiem, Jēzus mācekļiem.  Viņi “sāka runāt svešās mēlēs, kā Gars viņiem deva izrunāt”.

Andrejs:  nāca/ nolaidās pār apustuļiem – сошел на апостолов, svešās mēlēs – svešās valodās, на чужих языках. Я помню, что после Троицы начинался купальный сезон.

Inese: jā, peldēties un sēdēt uz kailas zemes senāk drīkstēja tikai pēc Vasarsvētkiem.

Andrejs:  будем надяется, что лето выдастся теплее мая. А сейчас о теме нашей передачи – фразы и выражения об удаче и успехе.

Inese:  protams! Dzīvot zaļi – жить беззаботно, прожигать жизнь. Zaļa dzīve, zelta dzīve - не жизнь, а малина. Tikt uz zaļa zara - выбиться в люди. Baudīt sava darba augļus – пожинать плоды своего труда. “Dzīvot kā dieva ausī, kā dieva azotē” –

Andrejs: жить как у Христа за пазухой, спокойно, без забот. Dzīvot mierīgi, bez rūpēm, raizēm, ļoti labos apstākļos. А как будет “жить припеваючи”?

Inese: Dzīvot kā pa kāzām, dzīvot vieglas dienas – dzīvot ļoti labi, pārticīgi. Viņš dzīvo cepuri kuldams – он живет припеваючи.

Andrejs: А если для успешной жизни пришлось пробить себе дорогу?

Inese: izlauzt sev ceļu dzīvē. Viņš ir izlauzis sev ceļu dzīvē.

Andrejs: оправдать надежды?

Inese: attaisnot cerības. Cerība – надежда, а cerētais – ожидания. Pārspēt visu cerēto -

Andrejs: превзойти все ожидания. Да, так обычно желают удачи – Lai viss cerētais izdodas!

Inese: Pareizāk sakot: “Lai viss iecerētais izdodas!” - iecerētais – задуманное. Задуманное хочется реализовать, поэтому - Lai viss iecerētais tiek īstenots / tiek realizēts. Parasti saka tā – Lai viss, ko vēlies, piepildās! Lai viss, ko dari, izdodas!

Andrejs: хорошее пожелание! Labs novēlējums.

Inese: Laimes bērns ir laimīgs cilvēks, bet tas, kam viss iecerētais izdodas, ir dzimis laimes krekliņā  - viņam vienmēr veicas,

Andrejs: родился в рубашке.

Inese: Kam ir laime, tam dienas ir baltas. Baltas dienas - laimīgas dienas; laimīgs mūža posms. Tāpēc dzimšanas dienā dzied: “Daudz baltu dieniņu, Laimiņa dodi...”

Andrejs: Baltas dienas – счастливые дни. Дай, Лайма, много  счастливых дней!

Inese: Kāds ir laimes bērns, bet visiem pārējiem ir kā šajā teicienā: “Ar gudru prātu var panākt visu.”

Andrejs: умом всего добьешься. Ну, и терпенье и труд все перетрут!

Inese: Darbs dara meistaru.

Andrejs: На этом можем заканчивать выпуск! И пусть нам сопутствует удача!

Inese: Lai veicas! Uz redzēšanos, dārgie klausītāji!

Andrejs: Paldies par uzmanību! Visu labu!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»:  Напередодні Дня захисту дітей та останнього дзвоника розмовляємо з директоркою освітнього центру «ВОЛЯ» Людмилою Вакало, вчителькою біології  Оленою Бордюговою та вчителькою історії Наталею Лавренко. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

У столиці Латвії, Ризі, вже майже рік успішно функціонує освітній центр «ВОЛЯ», який став справжнім домом для українських дітей, що залишили свою країну через військові дії на Батьківщині. Це не просто навчальний заклад – це простір для збереження української ідентичності, розвитку талантів і адаптації в новому середовищі.

На початку свого існування – у листопаді 2024 року -  центр «ВОЛЯ» прийняв лише кілька десятків учнів. Однак наразі їхня кількість перевищує двісті. Директорка Людмила Вакало зазначає: «Діти дають наснагу і бажання працювати. Коли у тебе є команда, готова підтримати, навчання стає ще продуктивнішим». Вчителі не лише навчають дітей основним предметам, а також допомагають зберігати їхню культурну спадщину.

Центр працює за українськими освітніми стандартами, впроваджуючи сучасні методики, такі як STEM і інтегроване навчання. «Ми намагаємося не лише надати освіту, а й дати дітям відчуття дому», - додає Людмила. Завдяки співпраці з Міжнародною українською школою, учні отримують документи про освіту державного зразка України, що відкриває їм можливості для подальшого навчання в Україні та Латвії. А викладачі Латвійського університету викладають в центра латиську мову. Це важливий аспект, оскільки знання латиської мови відкриває більше можливостей для інтеграції в суспільство та навчання в латвійських університетах..

Цього року центр готується до святкування останнього дзвоника, яке відбудеться 2 червня. Це свято стане особливим для маленьких першокласників, які не мали можливості святкувати 1 вересня. «Ми хочемо, щоб кожна дитина відчула значимість цього моменту», - підкреслює Наталія Лавренко. Вона запевняє, що програма свята буде насиченою: «Діти готують вальси, вчителі підготували сюрпризи, а атмосфера буде святковою».

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="402532" layoutid="0" layout="" static=""}

Випускники 11-го класу також переживають важкі часи. «Це складний період для них, - говорить Олена Бордюгова, вчителька біології. - Вони готуються до НМТ (Національний мультипредметний тест) і стикаються з багатьма питаннями про своє майбутнє». Діти, які планують вступити до латвійських університетів, можуть отримати атестат без здачі екзаменів в українській школі. «Це дозволяє їм адаптуватися без зайвих стресів", — додає Олена.

Психологічна підтримка також є важливим аспектом роботи центру. «Ми намагаємося допомогти дітям знайти свій шлях у світі, який став для них новим і незнайомим», — зазначає Наталія Лавренко, вчителька історії. Важливо, щоб діти мали можливість обирати між навчанням в Україні та Латвії, адже «вибір має залишатися за ними».

Крім того, вчителі в "Волі" працюють над тим, щоб стимулювати дітей до читання українських книжок, що також є частиною їхньої педагогічної стратегії. Вона акцентує увагу на тому, що освіта має бути не лише про знання, але й про  Це створює атмосферу підтримки та допомоги, де учні можуть вільно виражати свої таланти та мрії, навіть у складний час.

Освітній центр «ВОЛЯ» став не лише місцем навчання, а й справжнім осередком української культури та спільноти. «Ми святкуємо як українські, так і латвійські свята, що допомагає інтегрувати дітей у нове середовище, не втрачаючи при цьому своєї ідентичності», — резюмує Людмила Вакало.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="402530" layoutid="0" layout="" static=""}

Вона наголошує, що «наше завдання — навчити дітей вчитися. важливо не лише передавати знання, але й формувати в учнів уміння самостійно здобувати інформацію та адаптуватися до змін у світі. Це особливо актуально для дітей, які переживають складні часи, адже навчання стає основою для їхнього майбутнього. Людмила  вважає, що вміння вчитися — це ключ до успіху, особливо в умовах, коли їм потрібно робити вибір між навчанням в Україні чи Латвії.

Цей рік був наповнений викликами, але колектив центру «ВОЛЯ» справляється з ними завдяки згуртованій команді вчителів та підтримці батьків. Освітній центр продовжує розвиватися, відкриваючи нові можливості для своїх учнів, і, як зазначає Людмила Вакало: « Ми будемо працювати над створенням комфортного середовища для навчання, щоб кожна дитина могла відчути себе частиною нашої спільноти».

*Продуктивним був візит високої української делегації до Німеччини. Досягнуті домовленості, що ФРН підключається – фінансами та промисловістю – до виробництва далекобійної зброї в самій Україні. І жодних обмежень щодо дальності, що вже розлютило Кремль. Також Бундестаг схвалив допомогу нам на 5 млрд. євро, включаючи ППО, дещо надійде до ЗСУ вже за кілька тижнів. Важливим було встановлення дружніх стосунків між Фрідріхом Мерцом і Володимиром Зеленським, про що свідчила невимушена атмосфера на прес-конференції.

*Стався масштабний витік надсекретної інформації – понад 2 млн. документів – щодо облаштування російських ядерних баз. Дані про їх модернізацію проходили по лінії держзакупівель РФ і тепер стали відомі демократичному світові.

*В північно-європейському регіоні тривають великі спільні навчання «Swift Response / Швидка відповідь». Вони проходять на території п’яти країн – Швеції, Фінляндії, Норвегії, Латвії та Литви. Цього тижня черга дійшла до стратегічно важливого шведського острова Готланд, де пройшло навчальне розгортання американських морпіхів і стрільби з HIMARS.

*В середу у Ризі відбувся перший міжнародний саміт коаліції дронів. На ньому було заявлено про виділення 2,75 млрд євро допомоги Україні. Про намір приєднатися до «коаліції дронів» заявили Туреччина та Бельгія. Також під час Drone Summit відбулася виставка EXPO, на якій підприємці з 16 країн, включаючи Україну, показали найновіші технології та свої інновації у сфері БПЛА.

*Цього тижня Рада Євросоюзу затвердила створення оборонного фонду Security Action for Europe (SAFE) обсягом у 150 млрд євро. Він фінансуватиме інвестиції в європейську оборону, а також дозволить продовжити допомогу Україні. Передбачена співпраця з третіми країнами, зокрема Великою Британією.

*2 червня у Вільнюсі відбудеться Саміт держав східного і північного флангів НАТО. До Литви прибудуть представники «Бухарестської дев'ятки» та п’ятірки північноєвропейських краї. Також приїде генсек Альянсу Марк Рютте. Під час зустрічі розглянуть зміцнення безпеки східного флангу, подальшу підтримки України та підготовку до скорого Саміту НАТО в Гаазі.

*До Міжнародного дня захисту дітей ми поговорили з перекладачкою Ліною Мельник, яка зробила доступними для українських дітей і підлітків цілу низку латиських книг. Вона розповіла про її переклади, які вийшли чи виходять друком у 2024-25 рр. «Кіоск» Анете Мелеце; «Мікова книжка» Лауріса Ґундарса. «Сім днів у Королівстві Мілтині» Маріса Мічеревскіса, «Хлопчик, який бачив у темряві» Раси Буґавічуте-Пеце, «Мене звуть Календар» Андріса Калнозолса. Також Ліна Мельник порекомендовала читачам кілька подкастів про літературу з тих, що сама слухає. Це цикл розмов з істориком культури, автором книги «Бунт проти імперії» Радомиром Мокриком; подкаст літературознавців Віри Агєєвої та Ростислава Семківа «Шалені авторки», а також серія лекцій Богдани Романцової про Нобелівську премію з літератури.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Даугавпилс празднует свое 750-летие.

Латвийским банкам хотят запретить использовать русский язык в цифровой среде.

У Банка Латвии - свои предложения по снижению цен на продукты питания.

Стартует кампания "Посетим замки и усадьбы Латвии 2025".

Добеле накануне выборов: беда с работой и транспортом.

Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.

У Латвии стало на одного чемпиона мира больше. Это Мария Скулович в киокушине - дисциплине, в которой не щадят ни соперника, ни себя. Именно Мария на татами в Лейпциге стала сильнейшей в своей категории. Как всегда, у нас множество вопросов к чемпионке и её тренеру Эдгару Айзпуриетису. Ответы на них мы получим на «Пятой дорожке» в 15.10.

В день празднования 750-летия Даугавпилса редакция Латвийского радио 4 взяла интервью у мэра города Андрея Элксниньша. Он рассказал о том, каким видит развитие региона, что этому мешает, и как праздники города влияют на количество туристов.

Иногда кажется: не так интересен музейный экспонат, как рассказ о нем. Именно этим заманивает посетителей Музей пишущих машинок. Ушло в прошлое такое понятие, как машбюро. А ведь раньше любая большая газета имела штат машинисток. Они соревновались в скорости печатания, знали все особенности и марки своего инструмента и мечтали о зарубежных экзеплярах, у которых мягкая клавиатура и тихий ход. Теперь все эти машинки собраны в музее. Но нему нас проведет  Александр Смирнов. 

1 июля вступает в силу новое обязательное требование для всех владельцев электрических самокатов - они должны иметь полис страхования ОСТА. Как это скажется на количестве этих транспортных средств и на безопасности движения - об этом в студии “Домской площади” рассказывает руководитель IT-отдела Латвийского бюро страховщиков транспортных средств Агрис Дауксте.