После того, как Латвия провела четыре матча - проиграла Канаде и Швеции, выиграла у Франции и Словении, она находится на 5-м месте. У сборной было два выходных дня: сборная восстанавливала силы и  привыкала к новому игроку - к нашей команде присоединился форвард Родриго Аболс. Сегодня наша сборная выйдет на лед в матче против Финляндии.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Natālija: Labrīt, dārgie klausītāji!

Inese: Esiet sveicināti! Kāda bija mūsu iepriekšējā tēma?

Natālija: Nakts, pils, Cēsis. Мы беседовали о Ночи музеев и этих словах 6. склонения.

Inese: Natālija, ko jūs apmeklēsiet Muzeju naktī?

Natālija: Muzeju naktī es strādāju, es neko neapmeklēšu. Un jūs, Inese?

Inese: Es gribu apmeklēt Rīgas pili, Rīgas pils muzeju. Pils muzejs – здесь слово ‘pils’ в родительном падеже, и, как мы видим, оно не меняется.

Natālija: очень удобно! Pils muzejs – музей замка, pils tornis – башня замка, pils vēsture – история замка.

Inese: pils apmeklētāji – посетители замка. Bet šodien mums ir jauna tēma.

Natālija: да, у нас был выпуск о кошках, а выпуска о собаках не было. Мы это решили исправить, поэтому сегодня расскажем на латышском о наших четвероногих друзьях – собаках.

Inese: Jā, šodien parunāsim par suņiem. Man nav suņa. Natālija, vai jums ir suns?

Natālija: ... , bet manai draudzenei ir. Как их описать? Kādi ir suņi?

Inese: Lieli un mazi, garspalvaini un bezspalvaini - длинношерстные и безволосые, pinkaini – лохматые, ar strupu asti - с куцым, коротким хвостом, ar garu asti.

Natālija:  а мопсы? У них везде складки.

Inese:  mopšiem un šarpejiem ir krunkas. Krunka – морщина, складка кожи. Viņi ir krunkaini suņi.

Natālija: У кого есть собака, знает её повадки.

Inese: Кстати, вы помните, как сказать по-латышски – повадки собаки?

Natālija:  suņa … paradumi, suņa ieražas. Что делают собаки, когда радуются?

Inese: Kad suņi ir priecīgi, tie luncina asti, rej un lēkā.

Natālija: Luncina asti – виляют хвостом, rej – лают, lēkā – подпрыгивают. А если злые?

Inese: Tad viņi dusmīgi rūc vai kož.

Natālija: Rūc – рычат, kož – кусают.

Inese: Vēl suņi smilkst un sprauslā.

Natālija: Sprauslā – это фыркают. А smilkst?

Inese: скулят. Suņi smilkst, kad ir viņi ir bēdīgi (печальны), satraucas (волнуются), grib uzmanību.

Natālija: что еще делают собаки? Ko vēl dara suņi?

Inese: Lien uz vēdera – ползают на животе.

Natālija: skraida – бегают. Rikšo?

Inese: Rikšo – ātri skrien apļiem.

Natālija: Понятно, носятся кругами, когда играются.

Inese: vēl suņi osta un kaut ko atrok.

Natālija: Osta – нюхают. Atrok – откапывают.

Inese: grauž kaulus - грызут кости. Vārtās sniegā - валяются в снегу.

Natālija: А что собаки делают, когда им грустно и одиноко?

Inese: Viņi gaudo, kauc.

Natālija: Воют. А есть фразеологизмы про собак?

Inese: Protams! Frazeoloģismam “kā suns” ir daudz nozīmju:

noskrējies, noguris, piekusis kā suns – устал как пес

Inese: Vēl saka – rej kā suns mēnesī skatīdamies. Tas nozīmē – nepatiesi otru aizķer vai nolamā.

Natālija: брешет как собака на луну, клевечет, задевает других, поносит.

Inese:  Pazīt kā raibu suni —

Natālija: знать как свои пять пальцев, хорошо знать.

Inese:  sarunvalodā saka: “Jau kapsētas suņi rej (kādam)” – ja kāds ir pie miršanas.

Natālija:  если кто-то скоро умрет – по нему кладбищенские собаки лают.

Inese:  ir teiciens ‘Turēt suņa kārtā’ — slikti izturēties (pret kādu).

Natālija:  относиться как к собаке, т.е. плохо.

Inese: Lai gan suņi ir draudzīgi un uzticīgi saimniekam. Kur tas suns aprakts?

Natālija: и это несмотря на дружелюбность собак и преданность своим хозяевам. Где же собака зарыта?

Inese: suņi sargā saimnieku un savu sētu.

Natālija: собаки защищают хозяина и свой дом, двор.

Inese: bet tagad sakāmvārdi. Suns (vilks) met spalvu, bet ne tikumu (dabu).

Natālija: собачьего нрава не изменишь

Inese: suns zina, ko ēdis.

Natālija: знает кошка, чье мясо съела.

Inese: kā suns uz siena kaudzes (ne pats ēd, ne otram dod)

Natālija: как собака на сене. Забавно, что там, где в русских пословицах кошка, в латышских – собака.

Natālija: Что ж, давайте будем добры к нашим собакам – они этого заслуживают.

Inese: Es tam pilnīgi piekrītu! Bet mēs atvadāmies līdz nākamajai reizei.

Natālija: Uz redzēšanos, mīļie klausītāji!

Inese: Uz redzēšanos un jauku jums dienu!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України» українська дизайнера Галина Шуневич,  яка здобула популярність завдяки створенню традиційних вишиванок, розкаже про свою місію - пропагувати українське за кордоном через унікальні витвори мистецтва. Галина вірить, що вишиванка може стати справжнім культурним послом, об'єднуючи людей та сприяючи взаєморозумінню між націями. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

Вишиванка — це не просто елемент одягу, а символ національної ідентичності, традицій і душі українського народу. Галина Шуневич, українська дизайнерка, яка здобула популярність завдяки створенню унікальних вишиванок, глибоко розуміє це значення. Її роботи поєднують традиційні елементи з сучасними тенденціями, відображаючи багатогранність української культури.

«Вишиванка — це моя духовна комунікація з усім світом. Це можливість говорити без слів», - говорить Галина.

Вона підкреслює, що вишиванка не лише ідентифікує, але й передає глибокі емоції та переживання народу.

Галина розповіла про свій шлях до дизайну вишиванок: «Я почала вишивати з дитинства, навчена мамою. У 2013 році я придбала машинку для вишивання, і це стало поштовхом для моєї кар'єри». Вона не зупинилася на досягнутому, а почала розробляти унікальні дизайни, виходячи за рамки традиційних орнаментів.

Однією з унікальних ініціатив Галини є дарування вишиванок світовим лідерам. «Я вже подарувала 16 вишиванок, зокрема колишньому прем'єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону та президентам Литви, Польщі і Естонії. Нещодавно я передала вишиванку прем'єр-міністру Ірландії» — поділилася вона. Ці подарунки мають не лише символічне значення, а й покликані нагадати світу про українську культуру.

Галина пояснила, чому біла вишиванка стала її вибором для подарунку президентам: «Білий колір символізує чистоту моїх намірів і можливість нової історії України. Це - чисте полотно, на якому ми можемо написати свою нову історію»

Галина також відзначила, як війна в Україні вплинула на популярність вишиванки за кордоном: «Є більший попит на наші вишиванки через війну. Люди хочуть підтримати Україну, і це спонукає їх купувати та носити нашу символіку». Вона вірить, що вишиванка стала не тільки елементом одягу, а й свідченням гордості українців.

«Вишиванка — це не лише одяг, це символ єдності та сили нашого народу», - робить підсумок Галина.

Її роботи є яскравим прикладом того, як традиції можуть адаптуватися до сучасності, зберігаючи глибоке значення і духовну цінність.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="400996" layoutid="0" layout="" static=""}

Галина Шуневич стає голосом сучасної України, пропагуючи вишиванку як культурний код, який об'єднує людей, незалежно від їхнього походження. Її творчість - це свідчення того, що вишиванка продовжує жити, змінюватися і відкривати нові горизонти для української культури у світі.

*Habemus Papam – «У нас є Папа»! Підбиваємо підсумки першого тижня нового понтифіка Лева XIV. Показовим було телефонне спілкування з Володимиром Зеленським та готовність до особистої зустрічі. Інтронізація Папи відбудеться цієї неділі. Президент України планує там бути. Важливо, що Лев XIV говорить про підтримку України більш визначено та чітко, ніж його попередник.

*Сюжетом тижня здавалися переговори у Стамбулі та Анкарі. 

Українська дипломатія вдало перекинула інформаційну гранату на російський бік, запросивши на перемовини самого Путіна. 

Готовність приїхати висловив і Трамп… Кремль обіцяв щось типу «дощику в четвер», коли ж стало відомо, що російську делегацію очолить усе той же обер-історик Мединський, ми побачили – це все ті ж манівці. Москва знову імітує та затягує процес, аби тільки не дратувати Трампа.

*Відтак на цей четвер в українців залишилися вічні цінності – Всесвітній день вишиванки. Поки воєнна та дипломатична боротьба триває, пам’ятатимемо про це. Надягаємо свої вишиванки, і не тільки у цей день.

*Днями в Латвійському університеті відбулася лекція «Україна та Латвія у Другій світовій війні», яку читали історик Латвійського військового музею Яніс Томашевскіс та доктор історичних наук із КНУ Андрій Руккас. З останнім ми поговорили про «побєдобєсіє». 

Зрозуміло, що культ перемоги, в країні-агресорі знаходиться в центрі світоглядно-пропагандистського забезпечення війни. Там є своєрідний п'ятирічний ювілейний цикл.

9 травня та дні навколо нього – це календарний пік культу перемоги, який багато що показує на майбутнє. Пан Руккас розповів про зміни в сприйнятті дати 8-9 травня. Зокрема про заявку на привласнення Дня Перемоги від президента США Дональда Трампа. А також про те, що головним на святкуваннях у Москві цього разу виглядав не Путін, а глава КНР Сі Цзіньпін.

*Цього тижня в п’яти містах Латвії виступав з концертами славетний колектив – Національна капела бандуристів імені Г.Майбороди, яка не була у Балтії 35 років. 

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1486" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

Ми поспілкувалися з керівником колективу, народним артистом України Юрієм Курачем. Він розповів про історію та сучасність Капели, про те, що 12 учасників колективу зараз на фронті. З ними спілкуються кожен день і звісно, збирають кошти на допомогу – як своїм хлопцям, так іноді і підрозділам, що знаходяться поблизу. Попри війну і ризик повітряних атак, капела гастролює по Україні. Також – регулярно виїжджають з концертами за кордон. При цьому не просять бюджетних коштів, а все організовують власноруч, спираючись серед іншого на допомогу діаспори. Важлива задача при цьому – показати світові силу української пісні та можливості українського національного інструменту – бандури.

7 июня в Латвии пройдут муниципальные выборы. Программа “Подробности” продолжает серию интервью с лидерами 10 рижских списков в соответствии с рейтингами SKDS. Каждому из них было предложено ответить на 10 одинаковых вопросов и дано на это ровно 10 минут. Сегодняшнее интервью - с лидером списка N2 по Риге Saskaņa Региной Лочмеле.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Украина и Россия провели переговоры в Стамбуле

Tautumeitas прошли в финал «Евровидения»

Обсуждается вопрос о компенсациях для коммерческих пассажиров, которым полагаются скидки

"Поток" на большом экране и "Оскар" в музее Ротко: чего ждать от Ночи музеев в Даугавпилсе

Блиц-интервью с лидерами списков в Риге. Регина Лочмеле. "Saskaņa" sociāldemokrātiskā partija

Как всегда, по пятницам подводим итоги недели. Обсудим встречу украинской и российской делегаций в Стамбуле, поездку Трампа по странам Персидского (или уже Аравийского) залива и скандал вокруг выставки в музее в Огре, а также узнаем у нашего гостя из Германии, как там понимают интеграцию русскоязычных и что для этого делают.

Гости программы - главный редактор еженедельника “МК-Латвия” Маргита Спранцмане и общественный активист из Гамбурга, бывший рижанин Владимир Папков.

Сегодня в рубрике "Музыкант недели" - рижская певица Елена Богданова. В этом году исполняется десять лет группе Funky Muff, лицом и голосом которой она является. Группу отличают мощный вокал Елены, умение импровизировать и аранжировки известных хитов, сделанные с музыкальным юмором.