С 9 по 25 мая в Швеции и Дании пройдет чемпионат мира по хоккею. На Домской площади установлен огромный экран, на котором будут транслироваться 34 матча. Ну, а наш спортивный обозреватель Роман Антонович будет ежедневно выходить в эфир с новостями чемпионата. Уже сегодня вечером сборная Латвии сыграет с французами. Слушаем, смотрим и болеем за наших! 

Сегодня слушаем рассказы о войне. Сразу несколько проблем поднимает Всеволод Гаршин в рассказе "Очень коротенький роман" - любовь, предательство, чувство долга, смирение, бессмысленность войны.

Русская культура - существует ли она сегодня в Латвии? И если да, то насколько она востребована? Об этом говорим сегодня в программе АС. У меня в гостях - поэтесса, художница, музыкант и фотограф Елена Глазова. 

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Esiet sveicināti, dārgie klausītāji!

Natālija: Labrīt visiem!

Inese: Pirms nedēļas mēs runājām par maija svētkiem, bet šodien pastāstīsim par vieniem no tiem.

Natālija: Tā ir Māmiņdiena, Mātes diena. Это выходной день?

Inese:   Māmiņdiena vienmēr ir brīvdiena, to svin svētdien! Ik gadu to svin maija otrajā svētdienā.

Natālija: Он отмечается ежегодно во второе воскресенье мая. И как его отмечают?

Inese: Bērni sveic savas mammas ar ziediem, apsveikumiem, zīmējumiem.

Natālija:  дети сами готовят подарки мамам?

Inese: Jā, bērni paši gatavo apsveikumus. Te ir vērts atkārtot šos vārdus.

Natālija:  сами – paši,

Inese: bērni paši gatavo apsveikumus.

Natālija: сам - pats,

Inese: Dēls pats gatavo dāvanu mammai.

Natālija: сама – pati.

Inese: meita pati zīmē māmiņai apsveikuma kartīti.

Natālija: un meitas pašas – дочки сами, в женском роде, множ. числе.

Inese: meitas pašas gatavo māmiņai patīkamu pārsteigumu.

Māmiņdiena ir diena, kad mēs pateicamies par rūpēm, mīlestību un pacietību.

Natālija:  mēs pateicamies par rūpēm – мы благодарим за заботу. Rūpes – забота. Pateicamies par pacietību. Pacietība – терпение. Однако не все женщины – матери.

Inese:  но все – дочери. Toties visas ir meitas. Tāpēc būtu jauki atcerēties un apsveikt savu mammu, sagādāt viņai patīkamu pārsteigumu.

Natālija: sagādāt patīkamu pārsteigumu - сделать приятный сюрприз.

Inese:  pat ja kādam no mums attiecības ar vecākie nav tās labākās, vecāki ir un paliek paši tuvākie cilvēki pasaulē.

Natālija: да, родители остаются самыми близкими людьми на земле. Es tam piekrītu.

Inese: un mēs viņiem esam paši labākie un vienīgie bērni.

Natālija: paši labākie - самые хорошие, vienīgie – единственные.

Inese: Kādi notikumi vēl ir maijā?

Natālija: у школьников и детсадовцев в конце мая будут выпускные.

Inese:   выпускной – izlaidums. Skolēniem un bērnudārzu audzēkņiem būs izlaidumi.

Natālija: Izlaidumi ir maija beigās. - Выпускные в конце мая.

Inese:     Taču pēc nedēļas, 17. maijā, būs Muzeju nakts.

Natālija:  Ночь музеев!

Inese: nakts, pils – слова 6. склонения, их надо выучить и употреблять в жеском роде.

Natālija:  наверняка в 6. склонении слов больше. Как запомнить их все?

Inese: постепенно, со временем. Например, эти 2 можно увязать с теми словами женского рода. которые человек уже знает. Diena ir gaiša, nakts ir tumša. Siena ir jauna, pils ir veca.

Natālija:   Labi! Diena ir gaiša, nakts ir tumša. Siena ir jauna, pils ir veca.

Inese:  Теперь в падежах. Lokatīvs un Akuzatīvs.

    Muzeju naktī brīnumi zili

    Cilvēku rinda grib tikt uz pili.

    Pilī no trokšņa pamostas spoks

    Tas nakti negulēs, varens būs joks!

Natālija:  varens būs joks! - славная будет шутка! Какие замки можно будет посетить в Ночь музеев?

Inese: Muzeju naktī varēs apmeklēt vairākas pilis - Rīgas pili, Bauskas pili, Jaunmoku pili. Tā kā Cēsis šogad ir Latvijas kultūras galvaspilsēta, Cēsīs noteikti būs īpaša programma.

Natālija: о, так Цесис в этом году – культурная столица Латвии! Кстати, Цесис – очень непростое название города, сложно его спрягать.

Inese: Cēsis – это тоже слово 6. склонения, как pils, nakts, только во множеств. числе.

Natālija: да, ведь во множественном числе divas naktis, četras pilis.

Natālija: un apmeklējiet Cēsis! А нам пришло время прощаться. Uz redzēšanos, mīļie klausītāji!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»  Лариса Якубова, докторка історичних наук, заввідділом Інституту історії України, авторка першої книги, в якій системно досліджена сучасна ідеологія Кремля «Рашизм: Звір з безодні», розкаже, як Кремль переформатував 9 травня, виліпивши культ перемоги, і як він використовує це у мобілізації населення для війни проти України. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна»  також розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. До вашої уваги – інтерв’ю з Катериною  Весельською - офтальмологом з Бучі, яка через війну в Україні змушена була приїхати до Латвії. Вона одна з небагатьох українських переселенців, якій вдалося влаштуватися  на роботу в Латвії за фахом, спілкується з пацієнтами латиською мовою, наразі  продовжує її вивчати. До вашої уваги  анонс подій до Дня матери.

*Сьогодні, 9 травня, Україна разом із Латвією й іншими партнерами святкує День Європи. А напередодні, 8-го числа, відзначила День пам’яті та перемоги. Росія ж, країна-агресор, нині традиційно святкує не так День Перемоги, як День побєдобесія. Важливо знати, як Кремль переформатував 9 травня, виліпивши культ перемоги, і як він використовує це у мобілізації населення для війни проти України. Наша співрозмовниця – Лариса Якубова, докторка історичних наук, заввідділом Інституту історії України. Авторка першої книги, в якій системно досліджена сучасна ідеологія Кремля «Рашизм: Звір з безодні».

Науковиця розповіла про давні, радянські джерела цього явища. Тоді власне культу Перемоги не було, оскільки головним був культ КПРС та комуністичної ідеї. Але було створено дуже багато наративу про війну. В путінські часи переосмислення 9 травня полягало в перенесенні акценту з того, що країні перед лицем такої навали вдалося вистояти та продовжити комуністичний експеримент, на програмування піднесеного міфу про перемогу. Причому перемогу саме російського народу, а не радянського, як це подавалося раніше. І через це Європа, світ, нібито, у вічному «у боргу» перед «русскіми», що, нібито, дає їм право і на геноцид українців.

Росія при цьому діє, як «універсальний шизофашист», який будучи сам фашистом нав'язує своїй жертві уявлення про не просто меншовартість, а нібито успадковану злочинну природу. Як зазначає Якубова, українці достойно витримують такий тиск, не тільки воєнний, але й ідеологічний, психологічний. І саморозуміння українського суспільства сьогодні набагато більш цивілізоване, правдиве, ніж у росіян, одурманених маною «русского міра».

*Європа в ці дні стривожена наступом право-популістських сил, що продовжується. В першому турі президентських виборів у Румунії переміг, набравши майже 41%, лідер ультраправих Джордж Сіміон. Якщо він переможе у другом туру, це стане поганою новиною для нас, оскільки досі Румунія була важливим прикордонним партнером. А Сіміон створить «тріо» з Фіцо та Орбаном.

18 травня, коли в Румунії буде другий тур президентських виборів, в Польщі відбудеться перший тур. Ця країна партнерськи ще більш важлива для нас. Згідно до опитувань, електоральна ситуація там не виглядає загрозливою. Хоча і фіксуються безпрецедентні спроби втручання у виборчий процес з боку Росії: поширення дезінформації та гібридні атаки на критичну інфраструктуру країни. Сподіватимемось на стійкість польської влади та виборців.

*Днями з Києва прийшла сумна звістка, що пішов з життя письменник-шестидесятник, майстер психологічної, готичної прози; співець українського бароко Валерій Шевчук. Світла пам’ять… Його книги, слова залишаться з нами. Зокрема мовлені в одному з останніх інтерв’ю про те, що любов – це той душевний вогонь, який існує, аби не перемогло в цьому світі зло.

*8 травня, латвійський Фонд Германа Брауна організував у Ризі унікальну подію: виконання у Домському соборі «Воєнного реквієму» Бенджаміна Бріттена – з участю 170 артистів із 6 країн. Серед виконавців – український баритон Віктор Рудь. Організатори окремо зазначили, що вважають цей захід конче необхідним в нинішніх умовах, аби спільно нагадати про небезпеку війни. Прем'єра цього твору відбулася у 1962 році в Ковентрійському соборі на честь його повторного освячення (храм був зруйнований внаслідок бомбардувань під час Другої світової). Автор присвятив твір своїм друзям, які загинули у тій війні.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

В Ватикане избран новый Папа римский. Им стал Роберт Фрэнсис Прево из США, взявший имя Лев XIV.

День Европы: 75 лет декларации Шумана и европейские ценности.

Правоохранительные органы сегодня работают в усиленном режиме. Как обстоит ситуация в Даугавпилсе?

"Путин - военный преступник". На стене Нарвского замка появился новый антивоенный плакат.

Трамп призвал к 30-дневному перемирию между Россией и Украиной и пригрозил санкциями.

Польша ввела санкции против владельцев сети магазинов Mere.

Сегодня начинается Чемпионат мира по хоккею.

Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.

Уже совсем скоро важный Евробаскет, который станет заключительным экзаменом для Луки Банки. Мы наконец-то получим ответы на многие вопросы, в первую очередь – в правильном ли направлении двигалась сборная? Но не только. Например, уже известен преемник итальянца – это испанский тренер Сито Алонсо, пока что тёмная лошадка для латвийского болельщика. Впрочем, не едиными рулевыми сегодня живёт баскетбол. В наших планах также заглянуть в жизнь игрока. Узнаем, каково уезжать за границу и прописываться в новом коллективе в статусе легионера? Или есть ли жизнь после профессиональной карьеры? И смотрят ли баскеболисты хоккей? В гостях у «Пятой дорожке» бывший игрок сборной Латвии Жанис Пейнерс. Новый выпуск сегодня в 15.10.