8 марта в Латвии прошел марш в поддержку феминистского движения. Вместе с активистами организации "Феминизм для всех" его организовала гостья программы АС - преподаватель Латвийского университета Виктория Ткаченко. Поговорим с ней сегодня сегодня о феминизме, квир-теории, согласии и сексуальном здоровье.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Esiet sveicināti, mīļie klausītāji!

Natālija: Labrīt visiem!

Inese: Iepriekšējā raidījumā mēs runājām par pavasari un Lielo talku.

Natālija: Inese, вы участвовали в Большой толоке?

Inese:  nē, es pati nepiedalījos, netalkoju. Vai jūs talkojāt?

Natālija:  Talkot – участвовать в толоке, в субботнике. Nē, diemžēl es arī netalkoju.

Inese:  Jā, par talku saruna neraisās. - Беседа о толоке зашла в тупик. Tad parunāsim par maija svētkiem.

Natālija:  майские праздники!

Inese: 1. maijs ir brīvdiena. С праздниками удобно вспоминать страдательный залог. Svētki tiek svinēti. 1. maijā tiek atzīmēti Darba svētki, tiek atzīmēta starptautiskā strādnieku diena. Tie ir svētki visiem strādājošajiem cilvēkiem.

Natālija: 1. мая отмечается День труда, праздник всех трудящихся.

Inese: Bet tas nav viss! 1. maijs ir Latvijas Republikas Satversmes sapulces sasaukšanas diena.

Natālija: 1. мая - это и День созыва Учредительного собрания Латвийской Республики.

Inese:   Kopš 2004. gada 1. maijā tiek atzīmēta arī Latvijas uzņemšana ES.

Natālija: С 1 мая 2004 года в этот день также отмечается вступление Латвии в ЕС.

Inese:   ir daudz ieganstu doties demonstrācijā. Iegansts – повод, предлог выйти на демонстрацию

Natālija:  но люди, как мне кажется, используют этот выходной иначе.

Inese:  protams! Es domāju, ka daudzi strādā dārzā. Вспомним здесь сослагательный залог – это vēlējuma izteiksme. Он обычно используется с союзом “Lai” или “Ja”- Piemēram, cilvēki izmanto šo dienu, nevis lai cīnītos par darbinieku tiesībām, bet atpūstos, dotos pie dabas. У нас все глаголы возвратные – бороться, отправляться, оканчиваются в латышском на ties – cīnīties, atpūsties, doties. Обычным глаголам вместо окончания добавляется -tu, а этим вместо возвратного окончания добавляется окончаниe tos.

Natālija: Ja cilvēki būtu neapmierināti, viņi dotos demonstrācijā. - Если бы люди были недовольны, они бы вышли на демонстрацию.

Inese: Toties 4. maijs Latvijā ir īpaša diena – Latvijas Republikas Neatkarības atjaunošanas diena.

Natālija: День восстановления независимости в 1990. году.

Inese: 4. maijā tika pieņemta Deklarācija par Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanu.

Natālija: atjaunot neatkarību - восстановить независимость.

Inese: 4. maija svētkus sauc arī par Baltā galdauta svētkiem.

Natālija: Baltā galdauta svētki – праздник белой скатерти?

Inese: jā.  Cilvēki pulcējas pie balti klātiem galdiem, atveras notikumus 1990. gada maijā.

Natālija: И как празднуют этот день?

Inese: Tiek rīkoti koncerti, svētku pasākumi, pacelti Latvijas karogi. Tā ir valsts svētku diena.

Natālija: rīkot koncertu – организовать концерт, pacelt karogu – поднять флаг.

Inese:  Tad 8. maijā ir Nacisma sagrāves diena un Otrā pasaules kara upuru piemiņas diena, 9. maijā ir Eiropas diena, 11. maijā - Mātes diena (māmiņdiena).

Natālija: Ja šie visi svētki būtu brīvdienas! Вот бы все праздники были выходными!

Inese: Un tagad – apskatīsim dažus teikumus no grupas “Opus Pro” dziesmas  – “Brīvību Baltijai!”.

Brīvību Baltijai, lai liktens to lemj-

Natālija: свободу Балтии, пусть судьба решает.

Inese: Cerībā tautas trīs vienojās -

Natālija: В надежде три страны объединились.

Inese: Brīvībā atplauksiet –

Natālija: раскроетесь, расцветете в свободе! Очень поэтично, как цветы.

Inese: Priecīgus svētkus, mīļie klausītāji!

Natālija: Спасибо! С праздниками, дорогие слушатели!

Inese:  Uz tikšanos nākamajā reizē!

Natālija: Uz redzēšanos! Visu labu!

В програмі «Ми з України» - інтерв’ю з українськими художницями, які представили свої картини та художні вироби на виставці «Крила. Квітень» в Українському домі у Ризі. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

В Українському домі експонується виставка «Крила. Квітень», де представлені роботи чотирьох талановитих українських художниць: Катерини Баранової, Катерини Рибакової, Тетяни Апелене та Галини Андрійко. Ця виставка стала не лише візуальним святом, а й можливістю для українських митців представити себе за кордоном, продемонструвати свою творчість і емоції, що переповнюють їхні роботи.

Олександра Петльована, одна із організаторок виставки, розказала: «Ця ідея виникла ще в Світлани Петльованої. Мистецтво - це те, що надихає нас навіть у важкі часи. Воно дає нам крила та підштовхує до дії. Ми прагнули створити платформу для українських художниць, які бажають проявити себе». Вона зазначила, що виставка має на меті підтримати колаборацію між українськими та латвійськими митцями.

Галина Андрійко, знана своєю абстрактною імпровізацією, розповіла про свій творчий шлях: «Все моє життя пов'язане з малюванням. Я почала з дизайну одягу, але з часом захотіла спробувати щось нове. Моя творчість — це терапія, спосіб виразити свої емоції». Вона додала: «Кожен колір несе в собі певну емоцію, і коли я починаю малювати, я вибираю кольори, відштовхуючись від свого внутрішнього стану».

Катерина Баранова поділилася своїм досвідом створення мистецтва, що поєднує українську міфологію з народними мотивами: «Я працюю в манері наївного мистецтва. У дитинстві я завжди була оточена мистецтвом завдяки батькові, мультиплікатору. Коли я переїхала в Полтаву, відкрила свою творчу студію, де почала малювати українське народне мистецтво». Вона вважає, що її роботи втілюють емоції та символи, які переплітаються, як пазли.

Тетяна Апелене, художниця та майстриня з виготовлення гобеленів, також розповіла про своє натхнення: «Коли я приїхала до Риги, намагалася знайти середовище для спілкування з іншими майстрами, але не вдалося. Тож я почала працювати над власними творами. Наразі мене надихають природа та квіти». Тетяна підкреслила, що її гобелени зберігають українські мотиви, в той же час поєднуючи їх із латвійськими традиціями.

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1484" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

Назва виставки «Крила. Квітень» символізує нові починання та відродження. Олександра Петльована пояснила: «Ми хотіли, щоб виставка дарувала натхнення та нове життя. Крила злітають, і наші майстрині показують свою творчість тут, у Латвії». Кожна робота, представлена на виставці, є емоційно зарядженою, дозволяючи глядачам побачити свої власні історії в картинах.

Роботи Галини Андрійко, за її словами, — це не просто картини, а емоційні мандрівки: «Кожна людина може побачити свою історію, коли дивиться на них». Катерина Баранова також підкреслює значення емоцій у своїх творах: «Я намагаюся передати відчуття та символіку, які виникають у моїй свідомості».

Ця виставка стала яскравим прикладом того, як мистецтво може стати мостом між культурами та емоціями, допомагаючи людям виявити свої переживання і знайти підтримку у важкі часи. Виставка «Крила. Квітень» не лише демонструє талант українських художниць, а й нагадує про силу мистецтва, яке може об’єднувати людей, незалежно від обставин.

*У світі обговорюють 100 днів перебування на посаді очільника самої могутньої країни у світі Дональда Трампа. Ми поговорили з відомим українським політологом, експертом Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Дмитром Левусем про те, якими очікуються наступні 100 днів, в першу чергу для нашої держави. Аналітик вважає, що США не вийдуть з переговорного процесу. Хоча погрожуватимуть цим, часом імітуватимуть такий вихід або навіть вийдуть із перемовин, проте невдовзі повернуться. При цьому треба готуватися до того, що на України буде здійснюватися тиск, оскільки Вашингтон має достатньо важелів для цього. Водночас Левусь має надію, що проти Росія, яка і далі підтверджуватиме свою «людожерську» позицію, нарешті буде застосований і батіг з-за океану. Також політолог поділився своїми думками щодо безпекової ситуації Латвії та східного флангу НАТО загалом.

*4 травня Латвія відсвяткує 35-річчя Відновлення Незалежності. Тоді ж, 1990 року, свій шлях до свободи мала і Україна. Але він був більш довгим і звивистим. Сьогодні наша держава проходить важкі випробування за право бути вільною. Є загрози і для Латвії. І все це – від того ж імперського центру. Тому так важливо, що ми – поруч і разом. Вітаємо наших латвійських друзів із цим святом і пам’ятаймо про те, що воно означає.

*Продовжуємо знайомити вас із лавреатами Шевченківської премії цього року. Композитор і піаніст Олександр Шимко здобув цю нагороду за сакральну містерію «Вирій». Це слово в українській міфології має кілька значень: вічнозелена, сонячна країна, розташована десь «за морем» або в небесах, де мешкають боги, душі померлих, зимують птахи; іноді; вирій – синонім раю. В цій дивовижній містерії літургічні християнські тексти, старовинні народні псальми поєднані із сучасністю, авторським поглядом на сутність божественного і людського, життя та смерті… З 2007 року композитор є керівником музичної частини київського Театру імені Лесі Українки. Його драматична, хвилююча музика до вистав завжди стає повноправним учасником дійства. Загалом Шимко працює у багатьох жанрах музики. Та не тільки – займається також і кінематографом. Причому не тільки як композитор, ще – пише сценарії та створює короткометражки. Влітку 2020 року він випустив короткометражну відео-поезію під назвою «Живи!».

Радимо звернути увагу на неї, оскільки вона дуже співзвучна сьогоденню.

Сегодня в роли музыканта недели - латвийский бард Арнис Милтыньш. Песня ведет его по жизни с гитарой, а любознательность и готовность ставить самому себе сложные задачи завет к экстремальным путешествиям. Поговорим о жизни и музыке, преодолении препятствий и поддержке семьи и, конечно, услышим его песни.  

4 мая, в 35-ю годовщину восстановления независимости Латвии, национальный киноцентр организует марафон латвийских фильмов. Все сеансы будут бесплатными и пройдут как в кинотеатре Splendid Palace, так и онлайн. В программе марафона - подборка анимационных фильмов (на сей раз они посвящены котам),  несколько игровых и документальных лент, а также сборники кинохроники за 1990-й год. Зрителям покажут как классику (в том числе, легендарные фильмы Юриса Подниекса "Легко ли быть молодым" и "Крестный путь"), так и свежие работы. Будет и несколько премьер, в том числе документальная лента Дзинтры Геки "Рожденные в Сибири. Мартиньш Вилсонс". Подробнее о программе киномарафона рассказывает ведущая Культурного блога Елена Власова. 

Стас Давыдов - не только попупярный латвийский блогер, уже 15 лет ведущий youtube-канал “This is хорошо”, но и харизхматичный ведущий музыкальных квизов. Квизы - это новый формат индустрии развлечений, когда участники собираются в баре и в непринужденной атмосфере участвуют в интеллектуальной игре. Особо популярными стали музыкальные квизы - подобное развлечение проходит в Риге чуть ли не каждый день. В интервью “Домской площади” Стас рассказывает о феномене этого типа развлечений, а также о публике, популярности, подходе к блогингу и своем отношении к нецензурной лексике в эфире.

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

На что потратить долгие майские выходные? Вряд ли кто-то ответит «на театр», хотя практически все билеты на лучшие спектакли уже раскуплены, а люди театра не прекращают работать даже в праздники. Мы расскажем, как создаются проекты для детей в Латвии и Эстонии, где и когда их увидеть, заглянем за кулисы, узнаем, зачем нужны куклы и волшебные очки, чьим голосом хрюкают поросята и как создается виртуальная реальность. В гостях у программы - актеры и режиссеры Даниил Зандберг и Юрий Лунык, заслуженная художница Украины Ольга Гоноболина и главный латвийский Карлсон - Карлис Рутенталс.

В мужской плеяде латвийских композиторов Луция Гарута – как прекрасный цветок. Хрупкая, нежная, невысокая, она писала произведения исполинской мощи. Такие, как, например, кантата «Dievs, tava zeme deg» / «Господи, твоя земля горит». Впервые она была исполнена  в Риге, в старой церкви Святой Гертруды 15 марта 1944 года. Церковь не могла вместить всех пришедших. Некоторые так и остались на улице, слушали музыку оттуда. Люди плакали. Больше восьмидесяти лет прошло – но если вы станете слушать кантату сейчас, реакция будет такой же...

Кантата «Dievs, tava zeme deg»  включена в Культурный канон Латвии. А в советские годы ее не упоминали вообще, словно и не было, только легенды ходили о ней и о первом исполнении.

Луция Гарута (1902-1977) оставила большое творческое наследие. Как подсчитали специалисты-исследователи, она создала 227 произведений в разных жанрах для разных инструментов, солистов, ансамблей, хоров, оркестров.

«Звездная – так я называю Луцию Гаруту. Ее музыка поднимает вас над землей, уносит к звездам и солнцу», - говорила писательница Зента Мауриня.

В очередном выпуске программы «Культурный код» вы услышите и знаменитую  кантату «Dievs, tava zeme deg», и не только ее, а также узнаете много интересного о жизни композитора Луции Гаруты.