День эрготерапевта. Принудительная аренда земли. Борьба со слизнями. Меняем шины! И другие события и темы нового дня. 

В этом году в Даугавпилсе с большим успехом прошли премьеры танцевальных спектаклей местного коллектива Efera Dance studio, который в 2021 году основала Елена Орбидане.

Первый спектакль - постановку "Зажги свой свет", учитывая интерес зрителей, показали в феврале в культурном пространстве V13 пять раз, и все билеты на них были проданы. Кроме того, позже спектакль получил Гран-при Театрального фестиваля в Риге.

Премьера второй постановки под названием "Поверь в себя" прошла 16 и 17 октября при увеличенном количестве зрительских мест в зале, а теперь её планируют показать и в декабре.

Оба спектакля - истории взросления девочек, рассказанные языком танца. И рассказанные так, что мало кто в зале мог оставаться равнодушным - публика реагировала эмоционально, некоторые плакали. По окончании спектаклей - длительные аплодисменты, слова благодарности, море цветов и эмоций.

Руководительница коллектива Елена Орбидане говорит, что секрет успеха в красоте танца.

"Танец - это красиво в любом своём проявлении. Это костюмы, это свет, ты приходишь сюда, чтобы насладиться. А если за этим ещё стоит какой-то смысл, о котором можно задуматься, который вызывает эмоции, и можно посмеяться или поплакать, то это прекрасно".

Она вспоминает, что танец сопровождал её с самого раннего детства. Елена - рижанка, и мама отвела её в хореографическую студию "Классика", руководителей которой - Владимира и Светлану Кардановых, своих первых педагогов, Елена и сегодня вспоминает с большим теплом.

"Там я начала свою танцевальную карьеру, и отдала этому коллективу 15 лет своей жизни. И с этим коллективом мы объездили всю Европу по всевозможным фестивалям", - рассказывает она.

Затем было сотрудничество с режиссёром и педагогом Виктором Янсоном, который убедил девушку продолжать развиваться именно в творческой сфере. Потом - учёба в Латвийской академии культуры, у "несравненной", как говорит Елена, Ольги Житлухиной. Был курс обучения в Ницце по программе Erasmus, учёба и работа в Америке, куда Елена попала, когда после окончания академии преподавала в танцевальной школе Агриса Данилевича "Дзирнас".

Она могла остаться за границей, могла продолжать работу в Риге. Но жизнь сделала кардинальный поворот: любовь привела её в Даугавпилс, куда она поехала вслед за мужем в 2014 году.

Сегодня в её студии занимаются около 60 человек - от 4 до 40 лет. Елена говорит, что растит из них "не танцоров, а людей", но происходит это через занятия танцами, которые требуют дисциплины, пунктуальности и большого труда и самоотдачи. И здесь тоже есть любовь. "Я их люблю, и они это чувствуют и доверяют мне", - говорит педагог.

При этом Елена - многодетная мама, и каждую свободную минуту она посвящает своим детям, которых также бесконечно любит. "Семья для меня - это всё, это самое главное", - говорит она.

На вопрос, как это всё совместить и успеть, Елена отвечает: "Я не могу сидеть на месте. Я начинаю себя плохо чувствовать, и все вокруг от этого страдают. Мне нужно выплёскивать энергию, и лучше мне делать это вне дома. Я поняла это, ещё когда пришлось посидеть в декрете с первыми детьми, поэтому, родив двойняшек, на второй день после выписки из роддома я побежала в зал, чтобы хотя бы просто подпитаться энергией, увидеть детей, поздороваться, обняться, потому что это - неотъемлемая часть моей жизни. Это дети, которые очень много забирают, но и очень много отдают".

Увеличение акцизного налога на алкоголь изменило поток «алкотуристов» на северной границе Латвии. Если раньше эстонцы приезжали за более дешёвым спиртным в магазины Валки, то теперь, наоборот, жители Валки стали ездить за крепкими напитками в Валгу. Таким наблюдением в эфире «Александр-студии» на Латвийском радио 4 поделился публицист Юрис Пайдерс.

Огромного алкомаркета в Валке нет.  Закрыли! Бывало, переезжаешь границу, спиртное ящиками грузили эстонцы и финны. Всё!

Могу фотографии показать – закрыли. Если хочешь, бери в аренду», - эмоционально рассказывает Пайдерс.

Также на латвийско-эстонской границе заметны и последствия ограничения времени продажи алкогольных напитков. «У нас алкоголь продают с 10-ти, а после восьми [отделы со спиртным] закрываются. В воскресенье – до шести. Значит, туристические автобусы больше не могут отовариваться. И эстонцы перенесли свой алкомагазин из Латвии на противоположную сторону границы», -  отмечает публицист. Он поделился наблюдением местных жителей, что как только наступает шесть часов вечера, с латвийской стороны начинается поток желающих купить алкоголь в соседней стране.

Как говорит Пайдерс, теперь жители северной части Латвии стали платить часть своих налогов на потребление в Эстонии.

Евросоюз – это свободное перемещение и людей, и товаров. И если в какой-то стране тупое правительство «дёрнет» налоги, то всё – до свидания!

И мы едем за алкоголем в Эстонию, а за бензином – в Литву».

Публицист раскритиковал позицию чиновников минфина, которые, по его мнению, при изменении налогов руководствуются лишь цифрами в эксцелловских таблицах. «У нас в бюджете дыра. Надо чем-то заполнять. Что делать? Надо поднимать налоги. Берут таблицу и смотрят – а, вот – алкоголь! Поднимаем! Всё сосчитали, и живут припеваючи до тех пор, пока не начнут поступать налоги. Как я считаю: если подняли налог на 10 процентов, то и поступления должны увеличиться на 10 процентов. Но поступления – ниже», отмечает гость «Александр-студии».

Полную версию разговора слушайте в аудиозаписи.  

- От журналистики решил отойти. Вижу себя в литературе, кино и продюсерстве,- говорит Александр Геронян. 

Вот об этом и говорим с гостем сегодняшней "Александр-студии". 

В програмі «Ми з України»: У Ризі вручили Орден Святого Пантелеймона латвійським друзям України . Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень

На знак визнання видатного внеску у підтримку України під час повномасштабної війни, розв’язаної Росією, престижну українську громадську нагороду  Орден Святого Пантелеймона вручено керівниці Фонду дитячої лікарні Лієне Дамбині та руху «Twitter-konvojs».

День вшанування та нагородження лауреатів «Ордену Св. Пантелеймона» в Ризі розпочався в каплиці при церкві Страждальної Божої Матері з молебню до св.Пантелеймона. Молитву провів настоятель парафії о. Роман Сапужак

Наразі  нагородження латвійських активістів відбулося в будівлі Саейму Латвії. Заступниця голови Сейму Латвії Занда Калниня-Лукашевіца наголосила на важливості міжнародної солідарності та віри в незламність українського народу:

«Росія здавалася непереможною, і лише небагато хто насмілювався вірити в незламну волю, мужність і силу українського народу. Але ті, хто повірив і побачив, як українці без вагань повстали проти переважаючої сили й увійшли в історію XXI століття золотими літерами, - ті простягли один одному руки. Підтримуючи одне одного, багато людей у Латвії та по всьому світу знайшли спосіб допомогти й підсилити український народ».

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1503" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

Голова Ради Ордена Святого Пантелеймона, колишній міністр охорони здоров’я України Василь Князевич, вручаючи нагороди латвійським активістам, висловив щиру подяку за підтримку та солідарність Латвії з українським народом:

«Латвійці - одні з перших, хто нас зрозумів і одразу почав допомагати всім, чим міг. Ви прихистили наших дітей, жінок, лікували поранених військових, збирали кошти, щоб підтримати й урятувати. А деякі - одягли амуніцію й пішли разом з нами боронити Україну. Під час молебню я попросив священика помолитися за ваш народ і вашу землю - щоб у вас ніколи не було того, що довелося пережити нам. І якщо ми вистоїмо - у вас точно не буде цієї біди».

Орден Святого Пантелеймона — українська громадська нагорода, заснована з ініціативи Міністерства охорони здоров’я України у 2009 році для вшанування видатних досягнень у сфері медицини.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416951" layoutid="0" layout="" static=""}

З 2017 року нагороду також почали вручати громадським активістам, з 2022 року - військовим медикам, а з 2024 року - іноземним громадянам за підтримку України.

Вже другий рік поспіль Орден Святого Пентелеймона  отримують представники Латвії. Минулого року лауреатами стали військова медикиня Сарміте Цируле та організація «Tavi draugi».

Сарміте Цируле, чий самовідданий внесок у допомогу Україні став символом сили й відваги, спеціально приїхала з передової до Риги, щоб особисто привітати нових лауреатів/

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416952" layoutid="0" layout="" static=""}

«Дякую Лієне Дамбінє за те, що вона продовжує працювати з дітьми, адже діти - це наше майбутнє. Я бачу, що відбувається в Україні і запитую себе: що ж буде далі? Фізичні, емоційні й сексуальні травми, які переживають діти - це рани, що залишаються на все життя. Також хочу подякувати агентству AGENDUM за надані автомобілі. На фронті вони життєво важливі. Якщо ти поранений і знаходишся в зоні евакуації, але немає транспорту -трагедія. Це не теорія, це моя реальність. Я була поранена саме тому, що поряд не виявилося відповідного авто».

 Сарміта Цируле розповіла, що перебуваючи в Україні, вона вчить українську мову.

Робота з дітьми, які постраждали від війни, - одне з найскладніших, але й найважливіших напрямів гуманітарної допомоги. Лієне Дамбиня, засновниця та керівниця Фонду дитячої лікарні, присвятила себе саме цьому.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416959" layoutid="0" layout="" static=""}

Завдяки її зусиллям були організовані спеціалізовані реабілітаційні табори, у яких вже сотні українських дітей, які пережили втрати, обстріли й евакуації, отримали необхідну допомогу.

«Таких дітей дуже багато. За майже чотири роки наші табори відвідали 310 дітей, і кожному з них була потрібна підтримка. Досвід останніх змін показує: до нас приїжджають діти, які втратили одного з батьків. Були й ті, хто втратив всю родину. Такі історії особливо запам’ятовуються - і ти розумієш, наскільки важко цій дитині. Саме це дає нам величезну мотивацію продовжувати, шукати фінансування, щоб знову й знову проводити ці табори. Наразі ми вже провели 16 таборів, 17-й відбудеться в грудні», - говорить Лієне Дамбінє.

Поки Лієне Дамбіня піклується про найвразливіше - дітей, - рух «Twitter konvojs», що діє під егідою фонду AGENDUM, направляє допомогу на фронт.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ініціатива надає всебічну гуманітарну та технічну підтримку українській армії та цивільному населенню.

Було доставлено понад 1 000 автомобілів, медичне обладнання, генератори, медикаменти та інші життєво необхідні ресурси.

Один із волонтерів «Twitter konvojs», Імантс Шкерстенс, наразі перебуває в Україні. У своєму аудіозверненні до присутніх він сказав:

«Як і відомі рок-гурти, цей проєкт теж починався в гаражі одного з приватних будинків. Ми на власні кошти купували автомобілі через оголошення у соцмережах, а потім за фотографіями намагалися зробити їх схожими на військові. Переобладнували машини так, щоб можна було евакуювати людей. Ми — не держава з великим бюджетом, не фонд з мільйонами — ми організація, яка об’єднує волонтерів. І ми своїми силами не зможемо зупинити цю криваву м’ясорубку в Україні. Але за ці роки наша команда подвоїлася, і коли багато хто з вас у вихідні буде відпочивати — ми будемо в гаражах, готуючи машини для України. Бо нам не байдуже. Якщо матимете вільний час - поїдьте в Київ і подивіться на Майдан Незалежності, всіяний прапорами в пам’ять про загиблих. І в цей момент ви зрозумієте - такого не повинно бути в XXI столітті».

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416960" layoutid="0" layout="" static=""}

Тимчасовий Повірений України в Латвії Юрій Захарчук  наголосив, що такі події сприяють ще більшому порозуміння та розвитку зв’язків між Латвією та Україною. «Такі події сприяють ще глибшому порозумінню та розвитку зв’язків між нашими народами. Ми вдячні латвійцям за те, що вони не лише підтримують Україну словами, а й діями — щодня, без пафосу, але з великою любов’ю і вірою в нашу спільну перемогу».

Оксана Січко - керівник Закордонної ради Ордену Святого Пантелеймона в Латвії та голова  організації «Січ» зазначила програмі «Ми з України»: «Для нас велика честь, що вже другий рік поспіль Орден Святого Пантелеймона вручається саме тут, у Латвії - країні, яка з перших днів війни стала справжнім другом України. Ми бачимо, як латвійське суспільство не втомлюється допомагати - від медичних проєктів і підтримки дітей до доставки автомобілів на передову. Ця нагорода — це не лише символ вдячності, а й визнання того, що добро не має кордонів. Кожен латвійський волонтер, кожен громадянин, який не залишився осторонь, робить свій внесок у нашу спільну перемогу над злом..Закордонна рада Ордену в Латвії працює вже не перший рік, і ми бачимо, наскільки щирим є це партнерство. Українці та латвійці сьогодні стоять пліч-о-пліч - і це справжнє свідчення єдності сердець та християнської любові до ближнього

Під час заходу були яскраві концертні номери. Найбільше виступав Хор хлопчиків 1-ї Ризької музичної школи ім Язепа Мединя. Марта Корнелюс виконала a cappella «Ave Maria». Співачка та бандуристка Дар’я Лелеко заспівала улюблену багатьма пісню «Чорнобривці».

*Адміністрація Білого дому нарешті запровадила санкції проти РФ, під них потрапили дві найбільші нафтові компанії, що годують воєнну машину агресора – «Роснєфть» і «Лукойл» та їхні дочірні фірми. Своєю чергою Євросоюз прийняв 19-й пакет санкцій, досить вагомий щодо нафтогазового сектору Росію. І вже до кінця року, «під ялинку», почнеться обговорення 20-го пакету.

 *На такому тлі особливо важливою є дипломатична активність українського президента на європейському трекові. Це – візити Володимира Зеленського нонстоп – у Норвегію, Швецію, на саміт Євросоюзу в Брюссель та на п’ятничне засідання Коаліції охочих у Лондоні.

 *Росія цілеспрямовано б’є по цивільній, перш за все енергетичній українській інфраструктурі. Аби максимально ускладнити життя населення, і в умовах зими призвести до гуманітарного колапсу. Варто нагадати світові, що це підпадає під визначення геноциду. Водночас дитячий омбудсмен РФ Марія Львова-Бєлова, на яку МКС у Гаазі вже виписав ордер на затримання, днями розповіла, як особисто «перевиховувала» українського підлітка, котрий щиро любив Україну. Це – теж підпадає під визначення геноциду!

 *Напередодні в Ризі відбулася видатна подія – вручення відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» латвійським лауреатам. Цьогоріч орден отримали – у будинку Сейму Латвії – засновниця Фонду «Дитяча лікарня» та Ресурсного центру для дітей і підлітків Лієне Дамбиня, а також волонтерський рух Twitter Konvojs Фонду «Aģendum».

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416965" layoutid="0" layout="" static=""}

Засновник і голова Поважної ради «Ордену» Василь Князевич, який прибув у Латвію спеціально на цю подію, розповів нам про діяльність цієї громадської ініціативи, заснованої 2009 року. Як на неї вплинув початок повномасштабного вторгнення, бо «війна потребує взагалі іншої філософії»? Як і чому виникла ідея створення закордонних рад «Орден Святого Пантелеймона»? Так як пан Князевич оцінює роботу Закордонної ради в Латвії.

 *Екс-мер Риги, а нині євродепутат Мартіньш Стакіс записав відеоролик, в якому закликав усіх готуватися до можливих надзвичайних ситуацій: «Пожежа, повінь, вибух газу. Але це може бути і удар дрону. Діють одні правила. У цей час ти маєш сам подбати про себе, родину та сусідів». Далі він показав, як збирати «тривожний рюкзак», в якому має бути все необхідне щонайменше на 72 години – їжа, ліки, power-bank, засоби зв’язку тощо.

 *15-19 жовтня відбувся найбільший у світі книжковий ярмарок – Франкфуртський. Експерти відзначили, як якісно була представлена на ньому Україна – наші видавництва, автори. Зокрема, на заході презентували переклади Андрія Любки, Олександра Ірванця, Максима Еріставі, книгу-комікс «Коротка історія довгої війни» Маріам Найєм, вірші Ярини Чорногуз та загиблого Максима Кривцова, книги загиблої Вікторії Амеліної. Письменниця Таня Малярчук представила перші два томи перекладів української класики, видані німецьким Wallstein Verlag. В культурологічно-політичних дискусіях брали участь Юрій Андрухович, Андрій Курков, інші. Це все – теж війна, не тільки за ідентичність, але й адекватне розуміння України партнерами.

Госинспекция данных оштрафовала предприятие ZZ Dats за утечку данных самоуправлений.

Минздрав предлагает перейти к трем уровням больниц и ввести систему финансирования на основе качества.

В Сейме продвигают более строгие требования к получателям видов на жительство.

Ограничение на ароматы для электронных курительных устройств признано соответствующим Сатверсме.

Для адаптации к изменению климата в Даугавпилсе за 3,5 миллиона евро укрепят и благоустроят берега Стропского озера.

Марафон Dod pieci! призывает помогать тем, кто борется за возможность двигаться.

Обо всем этом говорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» в пятницу, 24 октября. 

25 октября в латвийских замках и усадьбах пройдёт традиционная «Ночь легенд». Девиз этого года – «Пиршество» – обращает внимание на 25-ятилетие Латвийской ассоциации замков и поместий. О том, как рождаются современные легенды, и тех, кто даёт историческим зданиям новую жизнь, в утренней программе «Домская площадь» на Латвийском радио 4 рассказал глава ассоциации Роберт Гринбергс.

 Семь застолий разных эпох в старом доме управляющего Турайдского замка, бал с устрицами в Лиелвирцаве, пивная пирушка в Валмиермуйже, маскарад в Падуре, королевская гулянка в Бланкенфелде… Более полусотни мероприятий на разный вкус  и возраст. Вот только попасть на многие из них гурманам уже не удастся – билеты распроданы, места зарезервированы ещё задолго до мероприятия.

«Если в начале 2000-х только появлялись первые мысли о том, что в исторических зданиях можно разместить гостиницу или ресторан, то за эти 25 лет мы  принимаем это как само собой разумеющееся», отмечает Гринбергс. 

Больше всего проблем возникает с замками и усадьбами, где находились школы, но которые пришлось закрыть.

Их собственники исторической недвижимости поставлены перед вопросом – что дальше делать с пустыми обветшавшими зданиями?

В Рижском школьном музее открылась выставка "Семья в букварях народов мира".

- Первые латышские азбуки были изданы в конце XVII века немецкими священниками. Они были составлены по образцу немецких алфавитов, не в полной мере учитывая фонетические и графические особенности латышского языка, - рассказывает в передаче "Живая история" на Латвийском радио 4 директор музея Язепс Имантс Викшерс. 

В 1941 году в библиотеке Тартусского университета был найден букварь на латышском языке в виде неразрезанного печатного листа, изданный около 1863 года. Это издание украшено изображением гордого петуха как символа утреннего света, зачинателя знаний. С тех пор именно петушки красуются на обложках азбук, изданных на латышском языке.

По словам историка,

с начала книгопечатания на латышском языке, то есть примерно за 330 лет, было издано в общей сложности более версий 200 букварей.

Полностью рассказ слушайте в аудиозаписи.