«Можливо ми […] заміж не підемо, і не станемо ані дружинами, ані матерями, а будемо самі собі, самі по собі розвиватися. […] Для кінця ХІХ століття, погодься, це є якби модель прогресивна. Я не впевнена, що для сьогоднішніх дівчат, яким по 15-16 років, це буде аж таке відкриття, але їм все-таки теж важливо розуміти, наскільки рано в українській культурі прозвучала така ідея».

У цьому епізоді розбираємося із труднощами розуміння «Вальсу меланхолійного» Ольги Кобилянської (1863-1942). Літературознавиця Тетяна Огаркова допомагає Захару зрозуміти, чому цей твір так складно читати, чим він був такий прогресивний для свого часу, і чому ми усі можемо навчитися у трьох молодих дівчат, що уживаються в одній квартирі.

Не менш важливо: пані Огаркова також допомагає зрозуміти Захару, хто тут драма-квін — він, чи героїні новели.

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:

0:00 – Інтро
1:18 – Чому твір так важко читається?
3:27 – Драматично переказуємо сюжет
4:40 – Прискіпливо спойлеримо сюжет
9:09 – Розбираємо стосунки між героїнями
11:59 – Включаємо критичне мислення
15:04 – Трошки про рівність
16:15 – Дівчата цілісно взаємозалежні
17:21 – Чому Марта терпить Ганнусю?
20:48 – Що втілює Софія?
24:38 – До чого тут Шопен?
26:09 – То в чому прикол?