Направду, найбільше що тепер може лякати - тиша. Тиша спустошеного міста. Тиша після обстрілу. Тиша. Така різна. І така грізна для вуха, що нині звикло до гуркоту війни. І все ж… Дуже хочеться почути цю тишу після війни. Певно вона буде якоюсь особливою. Інакшою.

•••

десять хвилин по війні

і триває тиша

вітер торкається трав й очерет колише

все огортає собою

кадр нескінченний

фарби притлумлені

світ укриває попелом

ось і обличчя у ньому

і шия і руки

ось я лежу

і не можу здобути ні звуку

десять хвилин по війні

це багато чи мало

хто тепер визначить скільки вона тривала

хто тепер визнає те що вона була

як тепер жити

як тиша трива і трива

попіл складає пелюстки свої на землі

сірими квітами вкрито все по війні

09.11.2019