Один з ведучих цієї програми — 1989 року народження. Батьки купили його в магазині, бо, як розповідала героїня телемосту Ленінград-Бостон, «сексу у нас немає і ми категорично проти цього». А інший народився 1992 року, за часів незалежної України, тому — у звичайний, природний спосіб.

Насправді ж відому фразу, яка стала мемом, вирвано з контексту. У відповіді учасниці телемосту йшлося про зловживання жіночою  сексуальністю в рекламі. І секс, звісно ж, у Радянському Союзі був. Але яким він був? Чи багато про нього знали? Звідки радянські підлітки отримували інформацію про це? Чи займався хтось секс-освітою? Обговорюємо з сімейним психотерапевтом Олександром Котенком і лікарем-гінекологом Сергієм Бакшеєвим. 

Згадуємо радянську політику українізації — на лютий припадає 101-ша річниця від її початку.

Говоримо про зміни ставлення до другої світової війни за період незалежності України та основні міфи, пов’язані з участю СРСР у цій війні.

Гість студії — військовий історик, головний спеціаліст відділу аналізу Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ Василь Павлов.

Згадуємо репресії радянської влади проти греків — “грецьку операцію” НКВС 1937-1938 років і депортації греків у 40-ві роки. Гості студії — голова Еллінського товариства «Енотіта» Ніна Плечак-Паскал та докторка історичних наук Лариса Якубова.

Розмова про радянські вибори. Чому літні люди досі голосують першими та як виглядали виборчі дільниці в СРСР, розповідають історики Юрій Шаповал і Мирослав Борисенко. 

Побіжний аналіз історії ромів за радянських часів показує багато спільного з історією українців того періоду, починаючи від 1920-х і до розпаду СРСР. Колективізація, коренізація, індустріалізація, ліквідація неписьменності, Голодомор, чистки — обидва етноси разом пройшли через усе це. Гості студії — науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий і співголова Асоціації «Романіпен» Валерій Сухомлинів.

"Конституція" Пилипа Орлика не була Конституцією в сучасному значенні слова, а Степан Бандера - надто суперечлива фігура, щоб називати на його честь вулицю. У програмі "Антикульт" говоримо з істориком Георгієм Касьяновим. З розмови дізнаєтеся, що таке історичний міф, як він перешкоджає або сприяє науковому дослідженню, які історичні міфи можна виділити в українській пострадянській історії 

У подкасті «Антикульт» говоримо про особливості польської декомунізації. Чому російська влада обурюється, коли поляки зносять пам’ятники воякам Червоної армії? Чому Володимир Путін нині намагається покласти на Польщу відповідальність за початок Другої світової війни?

Цієї весни в Празі сталися дві події, які розлютили російську владу. У районі Прага-6 знесли пам'ятник маршалу Конєву, а в іншому районі встановили пам'ятний знак на честь Російської визвольної армії. Обидва епізоди і реакція на них стала для ведучих програми "Антикульт" приводом поговорити про декомунізацію у Чехії. У студії — директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик, на skype-зв'язку - історики Віталій Бака (Україна) і Штепан Черноушек (Чехія). 

У новому випуску подкасту "Антикульт" продовжуємо аналізувати образи Леніна і Сталіна в радянському кінематографі. Гості ефіру, кінознавці В'ячеслав Шмиров і Євген Женін, розбирають фільми "Падіння Берліну", "Клятва", за допомогою яких формувалися міфи, а також стрічки "Комедія суворого режиму", "І чорт з нами", які дали старт пародіюванню образів.