Це НЕвигадана історія. Про двох українців, які пішли на завдання, не знаючи, скільки ворогів попереду. Про страх, який не паралізує, а штовхає вперед. Про гранату в бліндаж і фразу, яка стала символом: "Свої сидять вдома".
Позивний "Манікен" — стрілець 79-ї десантно-штурмової бригади. Разом із побратимом "Джином" вони зайшли в посадку, де ховались окупанти. І вдвох — узяли в полон чотирнадцять. Так, чотирнадцять. Без бронетехніки. Без переваги. Тільки рішучість, граната і голос, який не тремтить.
А потім — тиждень оборони. Тиждень під землею, у бліндажі, набитому ворожою зброєю. Тиждень, коли кожен день — це вибухи, атаки, смерть поруч. Але вони вистояли. І довели: українська армія — це не цифри, це люди. І ці люди — незламні.