Хоча б один раз у житті ми всi, перш ніж прочитати книгу повністю, заглядали на її останню сторінку, щоб дізнатися, як закінчується історія. Ми просто не вміємо чекати! Ми обов’язково повинні знати — чи все буде добре?

Прагнення до свободи починається з колиски. Здається, нам від народження властиво протистояти тому, що встає на шляху наших бажань. Глибоко в серці кожного з нас живе бажання до незалежності...

Людській природі властиво мститися, якщо раптом ми виявляємо, що з нами погано обійшлися. Ми намагаємося боротися з «забороненими» емоціями, адже коли вони перемагають, залишаються картання і почуття провини. А що ж робити? Піти геть від кривдника?

Ісус помер не від удару списа римського солдата. Він помер не від ран, залишених цвяхами в Його руках і ногах. Він помер не через страшну агонію хреста, призначеного для повільного катування. Ісус помер від розділення з Отцем, що сталося через нейм

Боже прощення не може бути отримане, якщо життя буде надалі наповнене образами і злістю. Людині, яка хоче бути прощеною Богом, потрібно спершу пробачити своїх кривдників. А це нелегкий крок, що подарує душі справжній мир.

Мудрість, як спосіб життя, і розум, який допомагає розрізняти добро і зло, не успадковуються генетично, але здобувається, коли живеш, діючи розсудливо.

... Я підійшов до її ліжка і сказав: «У мене є для вас хороша новина. Прощення зцілює. Злопам'ятство вбиває. Якщо ви не вручите своє життя Богу і не попросите у Нього здатності прощати, ви не видужаєте»...

Легко любити людей, у яких немає проблем зі здоров'ям, чи не так? Здається, що красиві та привабливі заслуговують більше кохання! Лише Бог не дивиться на обличчя. Для Нього кожен з нас є надзвичайно цінним.

Як розуміти слова апостола Петра: «А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом» (1 Петра 3:3-4)?

Сумно бачити, як багато людей прагнуть оволодіти скороминущим. Бог хоче, щоб ми були щасливими і не захоплювалися тим, що скоро минає і не є вічним.