Коли досліджуєш історію ХХ століття, то тебе охоплює жах від тих звірств, які чинилися за волею великих диктаторів: Йосипа Сталіна, Адольфа Гітлера, Мао Цзедуна та ін. Але ці великі злочини чинилися руками звичайнісіньких людей, які досить вдало вписувалися б у образ добропорядних громадян.

Як таке могло статися, що нормальні люди робили такі жахливі речі, страчуючи євреїв, здаючи сусідів, підтримуючи диктаторів? Політолог Микола Харламенков відповідає на це питання, пояснюючи ідею банальності, запропоновану Ганною Арендт.