Російська пропаганда розповідає, що немає такого поняття як "українська нація". Але історія нам показує, що українці вже давно усвідомлюють себе як окремий народ. Просто цей народ протягом тривалого часу знаходився об'єктом загарбницьких прагнень різних імперіалістичних проєктів. Про історію становлення модерної нації говорили з українським істориком Олександром Палієм.

У цій лекції від українського філософа, історика, релігієзнавця, письменника та публіциста Петра Кралюка ми поговорили про історичні міфи. Учасники мали змогу познайомитися з деякими популярними міфами в історії України, зокрема тими, що нав'язані нам нашими сусідами, та які впливають на наше бачення світу та ідентичності. Дослідження історії є важливою вправою на шляху нашого націєтворення, аби звільнитися від руйнівних стереотипів та формувати адекватне бачення нашого минулого, теперішнього і майбутнього.

В історії України багато важливих періодів та важливих подій. Одним з таких періодів, про який точаться палкі дискусії, є період Київської Русі. Адже саме від нього Україна рахує свою державність, і саме на цю спадщину зазіхає Москва. Тому дуже важливо мати розуміння про ключові події цього періоду, адже на цьому, зокрема, також будується наша етнічна, державна та навіть у чомусь і релігійна ідентичність. Лекцію читає Олександр Палій, український історик, експерт-політолог, політичний консультант.

Розуміння специфіки релігійної ситуації в Україні важливе не лише для релігієзнавців, але для питань практичного служіння, побудови міжконфесійного діалогу, а також розвитку відповідної державної політики у цій царині. При цьому варто враховувати, що російська агресія внесла значні зміни у релігійну мапу України. Основні тенденції та особливості цього питання під час Форуму Християнської Відкритої Академії представила Катерина Якуніна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри філософії та культурного менеджменту Національного університету «Острозька академія».

Якою є ідентичність українців? Якими є сильні та слабкі риси цієї ідентичності? Що можна зробити, щоб і далі будувати Україну та її ідентичність, враховуючи різні переваги та недоліки? Процес національного становлення неможливий без належного рівня осмисленості. Саме тому сьогодні важливі голоси мислителів, які намагалися уявити образ України ще тоді, коли її не було на політичній мапі світу. Аналіз та поради українського громадського діяча, дисидента, політв'язня радянського режима, правозахисника Мирослава Мариновича є чудовим підґрунтям для подальших роздумів на тему формування української ідентичності України.

Досвід війни підіймає на поверхню багато екзистенційних питань. Люди ставлять багато питань, зокрема щодо добра і зла, щодо страждання та щодо Бога і справедливості. Християнські мотиви не є новим явищем для української літератури, але цікаво поглянути, як бачення Бога та віри в Нього виражається через мистецтво слова в умовах війни, зокрема у працях світських письменників. В межах Форуму Християнської Відкритої Академії в Острозі говорили на цю тему зі Світланою Филипчук, кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри богослов'я Таврійського християнського інституту.

Як йшлося в одному відомому творі Толкіна, ми не обираємо часи, у які живемо, але обираємо, як нам жити у часи, що вибрали нас. Дуже важливо серед сьогоднішніх непростих обставин нам знайти джерела для надії, яка дає силу для руху вперед та продовження боротьби зі злом та темрявою. У цій промові засновник та керівник ХВА Ярослав Лукасік пропонує кілька думок, які допоможуть побачити, де нам брати надію у непрості часи.

Учні Христа покликані бути сіллю для землі. Таке проголошення Христа про Церкву означало, що вона буде активно взаємодіяти з суспільством. Тож важливо, щоб сіль висипалася із сільнички і при цьому мала силу (бо чим її зробити солоною, якщо вона втратила свою силу). У контексті цих міркувань Ярослав Лукасік, керівник Християнської Відкритої Академії, пропонує огляд трьох теологій, які породжують три типи церков: церкву компромісу, церкву ізоляції та церкву впливу.

Говорячи про вплив, спікер пропонує кілька практичних напрямків роботи, які реалізує наше служіння «Східноєвропейська Реформація»:

Християнська думка вплинула на методологію освіти, яка формувала мислення, сфокусоване на пошуку істини, а не просто вивчені певної інформації. Історія європейських університетів — джерело для натхнення не лише для тих, хто цікавиться давниною, але й для тих, хто шукає моделі для відновлення та відбудови України. Лекцію читає Брюс Андерсон, доктор філософії, засновник та керівник Міжнародної теологічної освітньої мережі (ITEN).

Цей вебінар став початком розмови про вплив цифрових технологій та нашої реакції на виклики віртуального світу. Експерти круглого столу представили різні перспективи щодо погляду на цю сферу, ділилися практичними порадами щодо того, яким чином відповідати на різні виклики на особистому рівні та рівні спільнот.

👤Експерти круглого столу:

📱 Долучайтеся до спеціально створеного чату для обговорення теми цифрових технологій та поширення додаткових матеріалів за посиланням: https://chat.whatsapp.com/K6GodBLeKhI...