35 років незалежності України. Ювілейна дата. Проте ця цифра вже коштувала нам тисяч життів, зруйнованих міст і мільйонів зламаних доль. Чи варта незалежність такої ціни? Що важливіше — повернути всі території чи зберегти життя людей? Чи можна любити Україну, але не бути готовим за неї помирати?

Ця жорстока війна наштовхнула на такі думки майже кожного українця.

Про ціну, яку ми платимо за власну державу, і про те, якою буде Україна після війни, говоримо з почесним єпископом Української Церкви Християн Віри Євангельської Михайлом Паночком

«Я більше не вірю в Бога. Він дратує мене Своїм мовчанням і байдужістю. Чому Він допускає цю війну? Чому гинуть невинні люди, якщо Він добрий?»

Ці запитання війна поставила сьогодні перед кожним українцем.

Сьогодні на них відповідає пастор церкви InTouch і капелан Дмитро Костирко — людина, яка регулярно буває серед українських військових і говорить з тими, хто пережив найстрашніше.

Чому люди знову і знову повертаються до алкоголю або наркотиків, а інші звільняються назавжди? Чи приречені діти залежних повторити долю своїх батьків? Чи існують родові духи алкоголізму або наркоманії? Що робити військовому в окопах, де алкоголь - це майже єдиний спосіб заглушити пережите? І чи прийме Бог людину, яка щиро вірила в Нього, але все життя боролася із залежністю й померла від передозування?

На ці та інші непрості запитання відповідає єпископ Максим Мамакін — керівник служіння християнських реабілітаційних центрів та голова Ради Релігійного управління «Асоціація місіонерських церков євангельських християн України».

Цього року маємо десятий Національний день молитви за Україну на тлі нещадних обстрілів нашої країни з боку ворога майже щоночі. Чи не став він простою релігійною формальністю? Чому Бог не відповідає на такі молитви? Чи може бути таке, що Всевишній і сам не знає, коли закінчиться ця війна і за яких умов?

На ці питання відповідає меценат, легендарний євангеліст і засновник Національного дня молитви за Україну Девід Хасавей, який свого часу пройшов тюрми КДБ за контрабанду Біблій в СРСР.

Хто більший грішник: Оля Полякова в образі Христа у своєму кліпі чи вірянин, який проклинає її у коментарях під цим відео? Чи маємо ми взагалі право засуджувати когось, коли самі живемо далеко не святим життям? І чи можемо ми часом ображати Христа у своєму житті, навіть не усвідомлюючи цього?

Запитаємо в отця Максиміана, протоієрея УПЦ, який сміливо виступив на захист віри в дискусії з українською попзіркою Олею Поляковою.

Що сказати військовому, якого відправляють на завдання, з якого він скоріше за все не повернеться? Чи здатна сама лише психологія допомогти солдату не зламатися в окопах під обстрілами? І як знайти слова підтримки для воїна, який сповідує іншу релігію?

Ці складні питання ми поставимо нашим гостям, які подолали понад 8 тисяч кілометрів прямісінько зі США, аби поділитися унікальним досвідом капеланського служіння у найгарячіших точках світу:

Джим Спайві — капелан Сухопутних військ США, та Джим Браунінг — капелан Військово-повітряних сил США.

Чому слова «Трійця» немає в Біблії, якщо на цьому понятті базується взагалі вся християнська віра? Чому Ісус, який є одним цілим із Отцем, не знав дати власного другого приходу?

Як реагувати на падіння, катання на підлогах, гучний сміх та молитву на невідомих мовах під час богослужінь? Невже Дух Святий дійсно може так проявлятися в людях?

Відповідає Віталій Вознюк, пастор церкви «Еммануїл» у м. Київ.

Як побудувати церкву на 4500 місць без інвестицій із-за кордону? В чому секрет масштабів обʼєднання "Спасіння"? Чи намагалися політики «купити» голоси парафіян? Якою буде Україна після війни?

Відповідає Пилип Савочка, почесний єпископ обʼєднаних церков «Спасіння».

У поминальну неділю українці принесуть освячені продукти на могили своїх рідних, “посидять” із померлим, вип'ють по чарці. Ми віримо: якщо все зробити правильно, душа померлого не буде турбувати нас упродовж року. Але чи чують нас мертві? Чи можуть вони образитися на нас або якось вплинути на наше життя?

Відповідає Олег Богомаз, пастор церкви "Екклесія", м. Київ.

Ми святкуємо Великдень. Українці масово несуть кошики до храмів: паска, крашанки, ковбаса і… пляшечка горілки. А після освячення — сімейне застілля з почуттям виконаного обов’язку перед Всевишнім.

Але чи потребує Бог такої «жертви»? Чи впливає вміст кошика на спасіння душі? І чи не ображаємо ми Христа, згадуючи про Нього лише раз на рік — на Великдень?

На ці та інші непрості запитання відповідає владика Єфрем (Хом’як) — єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії ПЦУ.