Передумови “Козацької революції” 1648 р. Пошуки свого місця у Речі Посполитій та вихід за рамки польського державного утворення. Виникнення держави “Військо Запорізькое”. Військова та дипломатична діяльність козацтва.

Гість – Віктор Горобець, доктор історичних наук.

Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії через внесення козацької шляхти до стану дворянства. Розкол української еліти. Обмеження шляхетських прав української старшини. Стирання головної відмінності між Україною та Росією. Гість – Алфьоров Олександр, кандидат історичних наук.

Радянська влада наполегливо витворювала

Обставини проголошення Донецько-Криворізької республіки 1918 р. Яку територю вона охоплювала? Чому її не було визнано Радянською Росією? Коли республіка припинила існування? Який слід залишила республіка в ідеологічній риториці і історичній пам’яті? Гість – Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук.

Якою територіально була Київська митрополія напередодні Першої світової війни? Перша світова війна і військове духовенство. Революція 1917 р. і проблема стосунків держава-церква. Центральна рада: Всеукраїнський собор, вбивство Київського митрополита. Гетьманат і проблема автокефалії церкви. Церковне життя за Директорії. Гість: Тетяна Євсєєва – кандидат історичних наук.

Тотальна писемність населення Гетьманщини: міф чи реалії? Де і як можна було здобути вищу освіту? Що складало тогочасну систему освіти? Місце освіти у тогочасному житті. Гість - Максим Яременко – доктор історичних наук, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Феномен народних співців присутній у культурі багатьох країн світу; в Україні він представлений кобзарями/бандуристами/лірниками. Як відбувалася трансформація явища кобзарства від становлення до сьогодення через міф про кобзаря/бандуриста? (на прикладі тематичної виставки Національного музею Тараса Шевченка, яка триватиме з 20 лютого до 18 березня 2018 р.) Гість Вікторія Антоненко – кандидат історичних наук, завідувач сектору культурно-масових заходів Національного музею Тараса Шевченка.

Як відбувалося становлення і розвиток української дипломатичної служби і зовнішніх відносин за роки Української революції? Які існували проекти у цій сфері і які з них вдалося реалізувати? Як відбувалося визнання УНР іншими державами? Гість – Ірина Матяш, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики України Інституту історії НАН України, дійсний член УВАН у Канаді, голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, член Національної спілки журналістів України.

Якими були наслідки депортацій ряду національностей з Криму? Яким був внесок УРСР у відродження півострова? Як кримські татари боролися за повернення на батьківщину? Як депортації змінили обличчя півострова і його долю у 2014 р.? (Продовження програми від 19.09 2017 р.). Гість – Олег Бажан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України, доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Що означало бути студентом у 1920-1930-ті рр.? Як держава свідомо пролетаризувала вищу школу? Мова як віддзеркалення суспільних процесів у вищій школі. Формування студентської культури. Чи не є сучасний занепад вищої школи в Україні відголоском тодішніх реформаторських процесів ВНЗ? Гість – Ольга Рябченко, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії і культурології Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова.