Слухай трек на інших платформах:

fanlink.tv/keeroo-dijsno

іноді мене бісить якась музика

в неї немає дійсно ніякого сенсу

є форма, присутність чиєїсь сутності

але все це безглуздо, як речення політика Венса

або якогось інакшого, що пристосувався

ти чуєш сповідь літа, що минає?

звук поглинається морем, не огортає

цвітіння стисле, лиш плоди залишає

іноді музика, як заповідь часу

те, що руйнується тут і зараз

я бачу навкруги, все і одразу

це як колір червоний, кіно про екстази

позбутися звичок, що звуться легіон

жити в кредит, останній вагон

потягу, що захований десь на Пер-Лашез

зачиняють кладовище, лягаю я десь

працевлаштування у системі координат, що гниє

само собою тихо вбиває та все псує

безперечно закатовує тих, що не з ним

та, звісно, назавжди буде тільки брудним

мене особисто й кисень, час від часу бісить

аж надто, якщо це приспів, затюнений в соплі висер

не мій прикол, скажу стило, свиням кидати бісер

якось життя зависло. просиджую, тупо, крісло

іноді здається різко, що рухатись немає змісту

руки помити й поїсти, просто звалити з міста?

чи глянути муві сісти, з улюбленим протагоністом?

святкую водою, не Cristal. такий загадковий містер

в моїй голові тісно. усі прийомі їжі — тісто

палю забагато, звісно, не впишуся в адвентисти

звук стане корисним, коли світ тазом накрився

з іншого боку — убивця. під жарти про тракториста

моїх гріхів намисто, розірветься з гучним тріском

індульгенцію, бистро, жени мені, дядя єпископ!

а потім, тим же писком, із помиями в миску

під політичним тиском, провалюватись навмисно

трек записав, крутим став. найми собі юриста

по документах — 300 боргу, каже судовий пристав

ліпше швидко здрисну. не пишу з-під палки пісню

музло без сенсів і “смислів”, лайном буває, дійсно