Слухай трек на інших платформах:
fanlink.tv/keeroo-asho
а що, якщо зранку не омлет, а пашот?
а шо, єслі депутати були би чесні?
а що, якщо кофта не худак, а світшот?
а шо, єслі, не пісні, а пєсні?
в останньому рядку є зайве слово
прибери його і отримай нормальний рядок
ламає переписувати все це знову
не хочу я в ті срані чарти, трек і так паталок
дядя, не віриш? в сусіда аж виросли крила
він чув його вже 376 разів
приблизно стільки, йому ж бо пощастило
бути свідком народження цих мудрих слів
мене цікавить таке, наприклад —
коли репери деякі повиймають з ротів хуї?
чи нашо питати, вам пакетик потрібно?
якщо я вже пів року ходжу в магаз зі своїм
в залежності від контексту і вимови
ми відрізняємо емоційне наповнення слова
є велика різниця, між голова і галава
так шо, пильнуй базар, дядя і фільтруй слова
на районах, здебільшого, так буває
замість солі і перцю, випий ліпше чаю
баян, то більше не музичний інструмент
а також, далеко не протермінований мем
емка, то ніхуя не розмір одягу
якщо ти в тємі, то наспівуй собі цю мелодію
але не розмучуйся на брудну абетку цю
бо прийде кумар і йобне больно по лицю
чого ми комунікуємо так погано?
сказано одне, понято інше — сіль на рану
та і самі ми чуємо те, що хочем чути
бо кожному своє, кожен мозок своє мутить
звідки беруться різного роду дегенерати?
нахєр слати, тупо не виходячии з хати
їх так багато, вафлі, просто нема ради
пора міняти стіни цієї палати
а що, якщо за косяк — хедшот?
а шо, єслі не накидався би Преслі?
а що, якщо вимкнути автопілот?
а шо, єслі підійдуть мєсні?
кому потрібні, скажи, пігулки і мазі
на тлі добровільно-примусової евтаназії?
проте, аптек багато, певне рентабельно
притарити приватно можна любе кіно
все життя мене сильно дивувало
як красти лями кешу, при тому, тупо налом
трмати вдома і не прилипнути ні разу
іншим — термін за стафчіка чєк, блять? маразм
певним речам не сказати “до побачення”
надаючи їм якогось сакрального значення
або, оці мої, “маленькі ритуали”
чуть що не так пішло, відразу — все пропало
а як же бути із ностальгії смаком?
вона, ніби, солодка, і виходить на поклон
така, вся, з купою спогадів мішури
от і балансую, між “тепер” і 2к+3
чому час така дивна штука, в цілому?
як зрозуміти, він є, чи його нема?
я зависаю, думаю, а потім обломно
життя тікає в цей момент задарма
такі припущення і питання дурні
в моїй голові, запитую: “поняв, чи ні?”
важливі також є, і після коми — “якщо”
підігрійте, ліпше, ефками, mr. Joe?
а що, якщо співбесідник задрот?
а шо, єслі не навеснІ, а навЕсні?
а що, якщо за 60 в поворот?
а шо, єслі просто дожити до пенсії?
а що, якщо батя за хлібом пішов?
а шо єслі, не в смислі, а в сенсі?
а що, якщо після бухла харашо?
а шо, єслі війни були би словесні?
а що, якщо я тобі свідомо брешу?
а шо, єслі в ліхтар на новенькій Теслі?
а що, якщо капелюх, а не капюшон?
а шо, єслі рогалик, а не біг тейсті?
