Слухай трек на інших платформах:

fanlink.tv/keeroo-dotla

Деколи просто стає сумно і якось так важко

Не розумно. Якби бухав, то випив би цілу пляшку

Навколо все дратує. Їбуче буденне шапіто

Біт noteaf’a візьму. Однаково, не помітить ніхто

Падаю стрімко в якусь безодню. Тунелями темними

Потуги, бажання здаються даремними…

Навіть не хочеться писати букви ці і зміст шукати в них

А пальці далі друкують потік думок сумних

Сісти би на ліжко, чи випити теплого чаю

Натомість, картотеку депресивну в голові гортаю

І як на зло, чим далі, тим папки веселіші

На кожній дата і привід. Провалююсь все нижче

Руки опускаються. І кольори втрачають зміст

Привіт тобі, братішка. Ти, я бачу, оптиміст?

Чи скоро цей туман розійдеться? Не можу знати

Та й надто пізно вже. До завтра. Я лягаю спати

Тихо. Світло зникає. В мене все ще душа є

Віднайду, заховаю два крила

Нехай мені насниться паперова в’язниця

Я запалю сірник і — палай дотла

Палай дотла

Та нічо, нормально все. Просто день — такоє

Як і кожен інший — вкритий пеленою

І вчора теж “таке”. І завтра, напевне

Та хоч живий-здоровий! Нарікаю даремно

Тільки б ніхто не питав — як справи, братан?

А ти вже чув? Помер цей, ну, як його там…

Одна втрамбована тропа через район осінній

Такий собі трамвай, без водія в кабіні

Солодкий чай, якийсь не такий вже й солодкий

У тілі не залишилось цілої проводки

Всі нерви вигоріли, ніби то так по-дефолту

Я покладу свої слова туди, на верхню полку

Якщо знайдеш колись, то відкоркуй, послухай

Там схований хороший стаф і для твого вуха

А я, тим часом, потрапляю в летаргічний сон

Уявними крильми махну і перетну кордон

Тихо. Світло зникає. В мене все ще душа є

Віднайду, заховаю два крила

Нехай мені насниться паперова в’язниця

Я запалю сірник і — палай дотла

Палай дотла

Палай дотла