У новому епізоді подкасту Docudays UA Олександр Будько «Терен», ветеран російсько-української війни та громадський діяч, розповідає про безбар’єрність, інклюзивність і те, як суспільство бачить ветеранів.

Що стоїть за культурою вдячності? Чому героїзація та жалість можуть бути не меншою проблемою, ніж байдужість? Як навчитися бачити у ветерані передусім людину, а не його статус чи інвалідність? І чому справжня безбар’єрність починається не з пандуса, а зі зміни ставлення?

Олександр Будько «Терен» ділиться власним досвідом життя після поранення, говорить про видимі й невидимі травми, комунікацію з людьми з інвалідністю, працевлаштування ветеранів та доступність міського простору. А ще — про право ветеранів бути різними: не завжди сильними, усміхненими й «успішними», а просто собою.Безбар’єрність — це не благодійність і не привілей для окремої групи. Це право і базова умова сучасного суспільства. І починається вона з простого — побачити перед собою людину.

Розмова відбулася у межах правозахисної програми Rights Now під час 23-го кінофестивалю Docudays UA.

Директорка правозахисного департаменту ГО «Докудейз» Анастасія Багаліка. Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.

Підписуйтеся на Youtube-канал фестивалю Docudays UA.

📱 Ми в соцмережах:

Instagram: @docudays_ua

Facebook: @DocudaysUA

TikTok: @docudaysua

У новому епізоді подкасту Docudays UA говоримо із Сергієм Лисенком - режисером і військовослужбовцем. Теми його документальних фільмів — російсько-українська війна, Майдан, громадський рух та екологія. У 2022 році Сергій долучився до лав Збройних сил України. Нині він - офіцер 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Його фільм «Джин у повітрі» - повільне спостереження за роботою трьох пілотів FPV-дронів, яке дає можливість зануритися в атмосферу війни та побачити за нею живих людей. Стрічка брала участь у позаконкурсній програмі «АРХІВ ВІЙНИ/ФРАГМЕНТИ ОПОРУ» 23-го Docudays UA .

Як змінюється погляд на війну та її героїв? Як працювати з воєнними історіями для української та міжнародної аудиторії? Чому військовим важливо бачити власні історії на екрані - і чи може кіно допомогти цивільним краще зрозуміти військових?

Інтерв’юерка — Тетяна Симон, кураторка позаконкурсної програми «АРХІВ ВІЙНИ/ФРАГМЕНТИ ОПОРУ».

Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.

Епізод у відеоформаті можна переглянути на YouTube-каналі Docudays UA.

📱 Ми в соцмережах:

Instagram: @docudays_ua

Facebook: @DocudaysUA

TikTok: @docudaysua

У цьому епізоді подкасту Docudays UA говоримо з режисеркою Ольгою Черних про документальний фільм «Ілюзія тихої ночі», що цьогоріч увійшов до національного конкурсу 23-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

У ніч із 27 на 28 липня 2025 року понад 40 кінооператорів і сотні людей з усієї України одночасно знімали життя в різних куточках країни — від північних лісів до лінії фронту, від прикордонних містечок і сіл до тимчасово окупованих територій. Так народився колективний портрет країни, яка вже четвертий рік живе в умовах великої війни.

У розмові Ольга Черних розповідає:

• як виникла ідея зняти Україну за одну ніч;

• як вдалося об'єднати десятки кінооператорів і сотні людей навколо одного фільму;

• як із понад 270 годин матеріалу народилася цілісна історія на 70 хвилин;

• як знайти баланс між чесною розповіддю про війну та надією.

Інтерв’юер — Максим Щербина

Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.Відео епізоду можна переглянути на Youtube-канал фестивалю Docudays UA.

📱 Ми в соцмережах:

Instagram: @docudays_ua

Facebook: @DocudaysUA

TikTok: @docudaysua

Чи може мистецтво допомогти пережити втрату? І що насправді стоїть за створенням документального фільму про війну?

У новому епізоді подкасту Docudays UA кураторка позаконкурсної програми АРХІВ ВІЙНИ/ФРАГМЕНТИ ОПОРУ Тетяна Симон розмовляє з режисеркою Лізою Свириденко про її дебютний повнометражний документальний фільм «Вічне сонце», який був представлений у цій програмі на 23 Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA. Стрічка розповідає про командира роти батальйону «Гроза», капітана Дениса «Хіміка» Шевченка, який загинув 6 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в Серебрянському лісництві та був посмертно удостоєний звання Героя України. Через два роки після його загибелі побратими, підлеглі та друзі повертаються до подій 2023 року й згадують людину, яка, за їхніми словами, врятувала життя цілої роти. Події фільму розгортаються на Харківщині — малій батьківщині Дениса Шевченка.

В епізоді подкасту режисерка Ліза Свириденко ділиться, чому у фільмі відмовилася від традиційних інтерв'ю на користь живих розмов побратимів, як вибудовувала довіру з військовими та родиною Дениса Шевченка, чому цей фільм став найскладнішою роботою в її житті та як власний досвід втрати дому у Донецьку після 2014 року вплинув на її творчість.

У розмові також говоримо про пам'ять і меморіалізацію, документальне кіно як спосіб проживати травму, про мистецтво під час війни та про те, що залишається за кадром створення документального фільму.

Восени 2026 року фільм «Вічне сонце» вийде в обмежений український прокат.

Інтервʼюерка: Тетяна Симон

Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.

Підписуйтеся на YouTube-канал фестивалю Docudays UA.

📱 Ми в соцмережах:

Instagram: @docudays_ua

Facebook: @DocudaysUA

TikTok: @docudaysua

Як документальне кіно може допомогти зруйнувати стигму, пробудити емпатію та стати інструментом боротьби за справедливість?

У новому епізоді подкасту Docudays UA говоримо з режисеркою Алісою Коваленко про її документальний фільм «Сліди», який розповідає історії жінок, що пережили сексуальне насильство, пов'язане з війною, та обрали говорити про свій досвід публічно.

Це історія не лише про воєнні злочини, а й про людську гідність, стійкість і боротьбу за справедливість. Світова прем'єра стрічки відбулася на 75-му Берлінському міжнародному кінофестивалі (Berlinale), а українська — на 22-му Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.

У розмові Аліса Коваленко ділиться власною історією, згадує, як у 2016 році стала першою жінкою в Україні, яка публічно свідчила про сексуальне насильство в російському полоні, пояснює, чому мовчання лише поглиблює травму, та розповідає, як кіно може змінити ставлення до постраждалих — від жалості до солідарності.

У цьому епізоді:

— як народилася ідея фільму «Сліди»;

— чому сексуальне насильство залишається одним із найбільш замовчуваних воєнних злочинів;

— як говорити про травму, не позбавляючи людину гідності;

— чому голоси постраждалих стають інструментом боротьби за справедливість;

— як документальне кіно допомагає будувати містки емпатії.

Інтерв’юер — Максим Щербина

Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.

📱 Ми в соцмережах:

Instagram: @docudays_ua

Facebook: @DocudaysUA

TikTok: @docudaysua

In this episode of the Docudays UA Podcast, veteran, human rights defender, and journalist Maksym Butkevych speaks with Dutch filmmaker and artist Jeroen Kooijmans. The conversation is inspired by his debut feature documentary LOVE-22-LOVE, which was selected for the DOCU/ART programme at this year's Docudays UA International Human Rights Documentary Film Festival. The film had its world premiere last year at IDFA (the International Documentary Film Festival Amsterdam), where it screened in the Envision Competition.

Their conversation goes beyond cinema, exploring questions raised by Russia's full-scale invasion of Ukraine. How does war reshape our understanding of pacifism? Is it possible to remain true to pacifist beliefs while recognizing a nation's right to defend itself? How does the experience of war change our views on violence, responsibility, and human dignity?

They also discuss:
• the filmmaker's personal experience of psychosis,which became the basis of the film;
• documentary filmmaking as a way to speak honestly about mental health;
• art, memory, love, and the support of family;
• vulnerability and openness as ways to challenge stigma.

This podcast is produced by the Docudays UA International Human Rights Documentary Film Festival with the support of the European Union, the Embassy of Sweden in Ukraine, and the State Film Agency of Ukraine.

Subscribe to the Docudays UA channel.

#DocudaysUA #MaksymButkevych #JeroenKooijmans #LOVE22LOVE #Pacifism #DocumentaryFilm #HumanRights #MentalHealth

У новому епізоді подкасту Docudays UA говоримо з режисеркою Жанною Довгич про «Мир для Ніни» — документальний фільм, робота над яким тривала десять років. Стрічка здобула Премію імені Андрія Матросова на 23-му фестивалі Docudays UA.

У центрі фільму — Ніна Брановицька, мати українського військового Ігоря Брановицького, одного із захисників Донецького аеропорту. У 2015 році Ігор потрапив у полон, де після катувань був убитий. Відтоді боротьба Ніни за покарання винних і визнання вбивства її сина воєнним злочином стала боротьбою за пам’ять і справедливість.

Жанна Довгич почала документувати цю історію у 2015 році, ще не знаючи, що знятий матеріал перетвориться на повнометражний фільм. За десять років змінювалися героїня, режисерське бачення і сама країна, а історія особистої втрати стала документальним свідченням російських воєнних злочинів в Україні.

Що залишається з людиною після втрати? І чи може для неї коли-небудь настати мир?

Слухайте розмову про створення фільму «Мир для Ніни», трансформацію горя, документування воєнних злочинів і кіно як простір пам’яті та пошуку справедливості.

🎬 Гостя — Жанна Довгич, режисерка фільму «Мир для Ніни».

🎙 Інтерв’юер — Максим Щербина.

Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.

Підписуйтеся по подкаст-платформи на Youtube-канал фестивалю Docudays UA.

📱 Ми в соцмережах:

Instagram: @docudays_ua

Facebook: @DocudaysUA

TikTok: @docudaysua

Пітер Померанцев не зовсім Ісус Христос. Майже, але не зовсім. Тому замість десяти заповідей — розмова про те, як вижити в інформаційному хаосі й не віддати власну голову в оренду пропаганді.Чому сьогодні брехня не обов’язково переконує — іноді їй достатньо просто втомити нас? Як працює російська пропаганда? Чому авторитарні режими навчилися використовувати свободу слова проти самої демократії? І що робити, коли новини, фейки, страх, меми, “експерти” й нескінченний шум зливаються в одну велику інформаційну м’ясорубку?У цьому епізоді подкасту Docudays UA Пітер Померанцев — письменник, журналіст і дослідник пропаганди говорить про дезінформацію, інформаційну війну, цензуру через шум, медіаграмотність, Україну, авторитаризм, демократію, Сефтона Делмера і те, чому “більше інформації” не завжди означає “більше правди”.Директорка правозахисного департаменту ГО «Докудейз» та правозахисної програми Rights Now Анастасія Багаліка. Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.Підписуйтеся на Youtube-канал фестивалю Docudays UA.🎧 Нас також можна послухати на аудіоплатформах Spotify: https://open.spotify.com/episode/7ymu...Apple Podcasts: https://podcasts.apple.com/ua/podcast...📱 Ми в соцмережах:Instagram: @docudays_ua Facebook: @DocudaysUA TikTok: @docudaysua

Фільм «Де все зникає» — володар Призу глядацьких симпатій та Спеціальної відзнаки національного конкурсу Docu/Україна на 23-му Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.

🎙️  У цьому випуску подкасту Docudays UA говоримо з режисером Олександром Ткаченком про створення документального фільму «Де все зникає».

Фільм народився з відеощоденників військового та кінооператора Дмитра Докунова, які він знімав на телефон просто на фронті. Це відверта розмова про війну без героїзації — про дружбу, відповідальність, втрати, почуття провини та внутрішню трансформацію людини.

У розмові:

• як створювалося кіно режисером на відстані;

• чому автори відмовилися від звичного героїчного образу війни;

• як міжнародна команда сприймала український контекст;

• за які сцени довелося боротися під час монтажу;

• чому найважливішими у фільмі стали голос героя та його рефлексії.

Гість — Олександр Ткаченко, режисер фільму «Де все зникає».

Інтерв’юер — Максим Щербина

Підписуйтеся на канал, щоб не пропустити нові розмови про сучасне українське документальне кіно.

Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.

У цьому випуску подкасту Docudays UA говоримо з Оленою Максьом — режисеркою, військовослужбовицею, офіцеркою Національної гвардії України та авторкою документального фільму «Не питай мене, чи я вбивала».

Що можна питати в людини, яка повернулася з війни?

Це розмова під мостом, у київський дощ, за кілька годин до прем’єри фільму. Про камеру, яка опинилася на фронті. Про побратимів, яких хотілося зберегти живими хоча б у кадрі. Про війну без фальшивого оптимізму.

Олена розповідає, як особистий відеощоденник тисячі днів повномасштабного вторгнення став фільмом, як назва з’явилась із реальної розмови, як змінюється людина на війні, як говорити про нашу війну з іноземною аудиторією — і чому пам’ять про тих, хто загинув, іноді важливіша за будь-який сюжет.

Говоримо про документальне кіно, війну в Україні, службу в ЗСУ та Нацгвардії, фронтовий досвід, травму, втрати, пам’ять і етику зйомок під час війни.

Інтервʼюер: Максим Щербина

У відеоформаті подкаст можна подивитися на YouTube-каналі Docudays UA.

📱 Ми у соцмережах:

Instagram: @docudays_ua

Facebook: @DocudaysUA

TikTok: @docudaysua

Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу та Посольства Швеції в Україні.