Нині волонтерство в Україні стало мейнстрімом. Однак тенденція зростання підтримки ініціатив на підтримку ЗСУ, відзначають волонтери по всій країні, пішла на спад і дедалі важче залучати людей що до донатів, що до участі в благодійних заходах. Як на допомогу у подоланні цього виклику війни може стати запровадження сталої культури волонтерства у навчальних закладах і чому це важливо для сучасних дітей, сьогодні у рубриці «Досвід інших».

Група підлітків у Кропивницькому створили екологічний проєкт Green Line Krop, що спрямований на розвиток екологічного мислення у громаді - вони прагнуть навчити кропивничан підтримувати чистоту навколо себе та ставати екосвідомими.

Євгенія та Анатолій познайомились у військовому шпиталі одразу після Майдану. Потім разом брали участь у бойових діях на сході України, пізніше жили у Чехії та розвивали бізнес за кордоном. Однак, пара хотіла більше часу проводити в Україні, саме тому вирішили купити землю і побудувати собі дачу.

У Знам’янській громаді вимушених переселенців вчать швейної майстерності, видають сертифікати та навіть допомагають стати підприємцями. Таким чином хочуть не просто надавати людям допомогу, а дати змогу самостійно заробляти.

Тут доглядають за маленькими курчатами і каченятами, плетуть шарфи із ниток пуфі, шиють екосумки, вчаться їздити на сільгосптехніці, доїти корів, вирощувати помідори, дивляться як обмолочують зерно, щоб потім спекти з нього хліб, та забувають про мобільні телефони за рухливими іграми. Все це відбувається у освітньому просторі «Back to ViLlaGe» в одному з сіл на Рівненщині, який в літню пору, функціонує на базі місцевої школи.

Займаються йогою, навчаються комп’ютерної грамотності та подорожують – так проводять час бабусі та дідусі у хабі «Ба і Ді Маріуполь» в Івано-Франківську. Він виник на базі місцевої громадської організації «Ба і Ді клуб» й об’єднав іванофранківців та переселенців «золотого віку». Як за чотири роки клуб реалізував приблизно 10 проєктів, організовує дозвілля “молоді 70-х” та допомагає інтегруватися переселенцям «золотого віку» в Івано-Франківську, читайте у подкасті від «Гречки».

“Мабуть, ти будеш свічки в церкві продавати”, - казали Юлії Бігун деякі знайомі, коли дізнались, що вона стане дружиною священника. Натомість вона знала, що може робити більше. Разом з чоловіком вони відкрили благодійний фонд, а згодом створили бренд постільної білизни Ohra Нome, який працює за принципом соціального підприємництва.

Центр інтегральної опіки для жінок «Горіховий дім» у Львові створили, щоб дати тимчасовий прихисток жінкам, які опинилися в кризі — стали жертвами насильства, опинилися на вулиці через втрату житла. Нині заклад на ремонті; він працював за кошт доброчинців і соціального підприємства — однойменної кав’ярні-пекарні. Як за 6 років роботи Центру вдалося допомогти 84 жінкам реінтегруватися в суспільство та про принципи роботи благодійної організації слухайте у подкасті

Проблема браку зелених зон у містах типова для багатьох українських міст. Часто, на порятунок природи від сміття і забудови приходять громадські активісти. “Гречка” розповідає історію з Дніпра, де відстоюють право на існування Довгої балки.

У рамках державного проєкту «Автошколи для осіб з інвалідністю» в країні наразі вже відкрили п’ять таких інклюзивних закладів, один з яких – у Кропивницькому. В чому особливість таких автошкіл, скільки коштує навчання і як до них записатися – з’ясувала «Гречка».