Дотепер

Світ остаточно почне сприймати Казимира Малевича як українського митця, коли, щоб подивитися кращі його роботи, треба буде приїхати до Києва, — вважає український художник Павло Маков. І додає, що люблять сильних і красивих, тому нам потрібно дбати про такий імідж України. 

Павло Маков має майстерню в Харкові, створює офорти, його роботи експонують провідні музеї Лондона, Нью-Йорка, Вашингтона. 2022 року він представив Україну на Венеційській бієнале з проєктом «Фонтан виснаження. Висока вода».

Як перетинаються мистецтво й ідентичність?

На що робити ставку в представленні України?

Чому не варто розписувати понівечені бронежилети?

Про все це дивіться в інтерв’ю проєкту «Дотепер».

Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX in Ukraine.

Також дякуємо галереї сучасного українського мистецтва The Naked Room за простір, наданий для фотосесії цього епізоду. 

Проєкт «Дотепер» присвячений взаємозвʼязку минулого та сучасності. Як він простежується в різних сферах життя України, розповідають наші гості. 

Тема першого випуску — архітектура.

Послухаємо думки Слави Балбека. 

Чи є архітектура маркером культурного кордону?

Як архітектурні рішення залежать від близькості до фронту?

Які проєкти виграють конкуренцію і чому?

А також про рішення доєднатися до війська й застосування управлінського досвіду там.

Слава Балбек — визнаний архітектор, дизайнер. Його balbek bureau береться за громадські, культурні, а також соціальні проєкти, як-от RE:UKRAINE. Це, зокрема, онлайн-конструктор сільської забудови певних регіонів — щоб зберегти образ українського села на територіях, які сильно зруйновані. У 2022-му Слава Балбек очолив БО «Київ Волонтерський», згодом став аеророзвідником і командиром підрозділу «Баракуда».