Ведучий Володимир Носков у подкасті «Генплан: відбудова» й далі дізнається, як відновлюється життя, як ремонтують житло, лікарні та школи, а також як розміновують землі й чи повертається бізнес у деокуповані громади Харківщини. Сьогоднішній епізод присвячено балаклійцям.

За менш ніж три тижні, восьмого вересня, виповниться три роки, відтоді як українські війська, зокрема підрозділ «Кракен», звільнили від російських загарбників Балаклію, що в Харківській області. Від початку березня 2022 року впродовж шести місяців армія агресора тримала жителів громади в страсі, переслідувала всіх, хто здавався їй прихильним до України, скидала авіабомби й обстрілювала з танків лікарні та житлові квартали, грабувала й морила голодом. Визволення Балаклії відкрило шлях для подальшого контрнаступу українських Сил оборони на Ізюм і Куп’янськ. Віталій Карабанов, який народився тут, а нині очолює міську військову адміністрацію, згадує, що Балаклія видавалася територією суцільної руїни, а люди — виснаженими, одначе щасливими, бо їх нарешті звільнили.

За три роки завдяки міжнародним донорам, благодійним фондам, урядовому фінансуванню та співпраці з Вінницькою міською радою у межах національної програми «Пліч-о-пліч» Балаклія і 14 старостинських округів поступово відроджуються. Капітально ремонтують помешкання людей і водогони, повноцінно працює центральна лікарня, а також зводять підземні школи. Розміновують фермерські поля, а ще готують до відкриття готель для переселенців. Якби тільки агресор припинив обстрілювати будинки й підприємства, каже Віталій Карабанов, тоді не треба було б переконувати людей і власників бізнесу повертатися здалеку додому. Гостем подкасту «Генплан: відбудова» став начальник міської військової адміністрації Віталій Карабанов.

На початку тижня російські пропагандисти почали ширити телеграм-каналами новину, нібито їхні війська захопили контрольно-пропускний пункт «Гоптівка», що в Дергачівській громаді Харківщини. Але аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) не підтвердили цього. У понеділок, четвертого серпня, коментуючи російський фейк, начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко підтвердив спробу штурму, проте він наголосив: «Бійці 58 окремої мотопіхотної бригади ліквідували понад десять загарбників, а десятки інших утекли назад до росії. КПП “Гоптівка” перебуває під повним контролем Сил оборони України».

З очільником Дергачівської громади ми зустрілися для розмови напередодні описаної події. А втім, В’ячеслав Задоренко розповів: села на лінії кордону з країною-агресоркою постійно зазнають атак FPV-дронами й КАБами. Ворог нищить житло, комунальні підприємства й критичну інфраструктуру. У таких нестерпних умовах досі живуть люди, переважно старшого віку. Закликам влади виїжджати із сіл прикордоння жителі Козачої Лопані, Проходів Малих та Великих, Гоптівки та інших населених пунктів опираються. Спільно з благодійними фондами влада привозить їм гуманітарну допомогу: воду, хліб, ліки тощо. Окрім того, допомагає забивати дерев’яними плитами вибиті вікна — лагодить дахи приватних будинків.

Тим часом після окупації майже половини території Дергачівщини й обстрілів самого адміністративного центру громади капітальних ремонтів потребують багатоповерхові будинки, школи, інклюзивно-ресурсний центр. Нині там зводять підземну школу. А в дергачівській лікарні облаштовують підземний простір, де можна буде оперувати людей у разі активних боїв у місті.

У подкасті «Генплан: відбудова» говорили про виклики, які долають дергачівці під час війни, про відповідальність жителів та влади і, звісно, про відбудову. У студії був начальник міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.

Минув рік із дня російського обстрілу одного з найбільших поліграфічних комплексів України «Фактор-друк». Торік у четвер, 23 травня, ракета С-300 влучила в палітурний цех. На робочих місцях загинуло п’ять жінок і двоє чоловіків. Згоріли цілі наклади.

Обгорілі книжки з друкарні «Фактор-друк» показували на форумах за кордоном. Не тільки як доказ російської агресії проти цивільних та української культури, але і як заклик до світу підтримати Україну в опорі агресорові. Відновити «Фактор-друк» удалося за рік завдяки американському меценатові Говарду Баффетту та благодійним внескам із різних країн світу.

У травні в друкарні завершили монтаж обладнання. Нашу розмову з генеральною директоркою друкарні «Фактор-друк» Тетяною Гринюк ми присвятили загиблим працівникам, а також фахівцям, які ще відновлюються. Розказали, який шлях довелося пройти, щоб поліграфічний комплекс запрацював на повну потужність. Відновлення друкарні означає, що на цьогорічному міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал» презентують книжки харківських видавництв, надруковані «Фактор-друком».

Кількість потерпілих від останньої атаки агресора по Харкову зросла до 47 людей. російська армія вгатила 15 дронами по п’яти районах міста. Щонайменше 77 будинків пошкоджено в Київському, Слобідському та Салтівському районах. У клінічній багатопрофільній лікарні постраждали фасади корпусів і майно, вибито 148 вікон.
У приватних і багатоквартирних будинках комунальникам і волонтерам доводиться швидко зашивати OSB-плитами понад півтори тисячі вікон. Також ударні БпЛА пошкодили покрівлі 14 будинків, а у восьми будівлях доведеться ремонтувати конструктивні елементи. І це тільки частина наслідків обстрілу, який росіяни влаштували ввечері 29 квітня. Напередодні міський голова Ігор Терехов сказав, що в березні та квітні інтенсивність ворожих зграй БпЛА зросла в рази.
Зокрема, 24 квітня за одну ніч агресор запустив по Харкову 10 ракет і 14 дронів. За словами мера, руйнації масштабні — це житлові будинки, дитячі садки, школи, виробничі підприємства тощо. На думку начальника управління протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури Спартака Борисенка, за масованими атаками ворог поставив мету завдати якомога більшої шкоди цивільним та інфраструктурі.
Щоразу після екстрених повідомлень про ракетні та дронові удари на місця атак услід за рятувальниками ДСНС, медиками й поліцією прибувають бригади комунальних ремонтних і будівельних підприємств. У подкасті «Генплан: відбудова» дізнавалися, з якими труднощами стикаються працівники під час усування наслідків дронових нальотів, яких будівельних матеріалів їм нині бракує, що зворушує та мотивує працівників рембригад мало не щоночі виїжджати на місця влучань. Співрозмовниками ведучого Володимира Носкова стали заступник начальника управління комунального господарства та благоустрою міського департаменту житлового господарства Олександр Андрєєв і виконроб КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» Євген Ємець.

У цьому випуску подкасту «Генплан: відбудова» говорили про План сталої мобільності Харкова. Це стратегія з безпеки міста й комфорту пересування пішки, легким персональним, велосипедним або громадським транспортом, яку Харківська міська рада затвердила наприкінці 2024 року. Термін упровадження деяких завдань Плану сягає 2030-х років і навіть 2050 року. Нова концепція передбачає створення безбар’єрного міського середовища, ставить у пріоритет захист довкілля і комунікацію влади з громадою.

План сталої мобільності Харкова в середині січня обговорювали на конференції «Відбудова Харкова. Влада + громада: транспорт». Її організувала громадська організація «Харківський антикорупційний центр». Представники влади, науки та громадськості дискутували в межах трьох тематичних панелей. Говорили на актуальні для міста транспортні теми: про відновлення трамвайного маршруту на вулиці Весніна й Концепцію велосипедного руху міста.

Про демонтаж трамвайних колій на Весніна й доцільність розвитку електротранспорту ми не раз розмовляли в етері Радіо «Накипіло», тому сьогодні зосередилися на розвитку міської мобільності. Ведучий подкасту Володимир Носков запросив на розмову організатора конференції, голову правління Харківського антикорупційного центру й депутата міської ради Дмитра Булаха та голову громадської організації «Харків для людей» Павла Храмова. Павло також є засновником телеграм-спільноти, що висвітлює питання урбаністики, транспорту, громадського простору тощо.

Яким 2024 рік був у житті громад? З якими питаннями звертаються до голови громади? Про це розповіли представники Центру розвитку місцевого самоврядування.

У цьому епізоді подкасту «Генплан: відбудова» ведучий Володимир Носков говорив про людей, ремонт житла та інфраструктури в Роганській селищній громаді. Гостею стала начальниця Роганської селищної військової адміністрації Марія Черненко.

Роганська громада розташовується по сусідству з Харковом. Буквально з другого дня повномасштабного вторгнення росіяни почали скидати авіабомби, гатити з «Градів», мінометів і танків по тутешніх населених пунктах. Цією територією проходила лінія фронту ростовською трасою, а отже, Рогань і Докучаєвське постійно були під шквальними обстрілами. За період активних бойових дій у сірій зоні — з 1 по 18 березня — російський агресор устиг розбити водонапірні вежі, електричне обладнання підстанцій, ліцеї, багатоквартирні будинки, Роганську картонну фабрику, фармацевтичну компанію і багато іншого.

А втім, як сказала начальниця Роганської СВА Марія Черненко, щойно українські війська відтіснили у травні армію агресора, селище не просто стало оговтуватися, але й приймало переселенців, допомагало людям ремонтувати помешкання і відбудовувало інфраструктуру громади. Їй особливо цінно відчувати плече своїх земляків, які після пережитих страхіть війни долучаються до толок, щоб після руйнувань разом зробити своє село або селище комфортним. Це пані Марія сказала у відповідь на державну нагороду — орден княгині Ольги III ступеня, який вона отримала цього тижня від Президента України Володимира Зеленського.

У новому випуску подкасту «Генплан: відбудова» розповіли, як із руїн через бомбардування і ворожі обстріли піднімається деокупована Савинська громада, що в Ізюмському районі.

У подкасті говорили про те, що відновлення України — національний інтерес Польщі. Слухайте інтерв’ю з маршалком Великопольського воєводства Мареком Возняком.

У першому випуску нового подкасту «Генплан: відбудова» ведучий Володимир Носков разом із мером Валерієм Марченком розповів, як Ізюм відбудовують із руїн.