Розмірковуємо над тим, яка вона наша ідентичність, як її зберегти крізь роки та кілометри і чи слід відокремлюватись від своєї нової громади.

Говоримо про ситуацію в наших містах, як окупація виглядає в розбитому Маріуполі та тихому Бердянську.

згадуємо інтерв’ю з Діаною, тато якої залишився в Бердянську. Дівчина переживає за нього та вважає, що людям, які переживають втрату не вистачає підтримки. Тож шо болить переселенцям, у яких залишились близькі в Бердянську? Говоримо про це в подкасті.

У цьому випуску ми обговорюємо чи дійсно внутрішні переселенці не будують планів на життя та не прогнозують своє майбутнє. Говоримо про те, чому так сталося, чи стосується це лише ВПО та як повернути контроль над своїм життям.

Фейки та наративи щодо ВПО. В деяких випадках переселенців звинувачують, в деяких недовіряють, іноді ігнорують, а іноді – ставляться агресивно. Проте всі вони говорить про недостатню обізнаність людей про життя переселенців і їх проблеми.

Обговорюємо чому ми заборонили собі радіти та що втрачаємо з вибором рутини та існування замість насолоди та життя.

рефлексуємо на тему чужого успіху та як він впливає на сприйняття себе.

У випуску обговорюють екологічну катастрофу Азовського моря, «легалізацію» віджиму майна та поради для тих, хто щойно виїхав з окупованого Бердянська.

Посадовці БМВА їздять до окупованого Бердянська з російськими паспортами. Це – не про емоції, це про безпеку. Обговорюємо ризики, пропаганду та нову реальність.

Окупаційна влада на межі – грошей не вистачає ні на порти, ні на залізниці. Навіть проросійські бердянці визнають: стало гірше.