«Коли б так, то це не Закхей "додолу ізліз", як сказано у Луки. "Зійди зараз додолу" Ісус, радше, каже самому собі, що має знизитися до митника та бути в домі його, в його часі, увійти в його обставини та дати заразом приклад, як ними знехтувати. І, коли б так, тим більше це видно у факті народження Ісуса, що як втілення укритого у видимому, як те, що понад всілякою річчю, воно явиться як не-до-речна профанація святого у рутинності земного існування. Явиться як скандальне єднання того, чого, як здається, єднати не можна. [...] І чи ж саме на це не заслуговують першими ті, котрі першими ж зараз за це, попри всі принагідні, а тому особливо трагічні обставини, власне страждають?». Філософський фейлетон Антона Марчинського