Цей епізод доводить, що формат монологу — без ведучого та підготовлених питань — перемагає в битві за щирість. Історія Катерини — це спроба тисячний раз почати спочатку, коли всередині одночасно шепоче: «Нецікаво… Занадто особисте… Скажи правду…» Катерина говорить про реальність, у яку її вкинуло рішення чоловіка піти на війну: вагітність у блекаутах, хаос думок, відчуття самотності й побут, який тримаєш на собі, навіть коли вже не маєш сил. Але поруч із цим — і про красу, і про силу, що народжуються з болю, який став не наслідком, а процесом. Так, у цьому епізоді ви почуєте про біль — але він не головний герой. Головне тут — рішення бути поруч не з обов’язку, а з любові. Це історія про пошук себе між обставинами та страхами, про розчарування й водночас про вдячність донечці, про маленькі перемоги й власну правду, яка нарешті тішить. Це чесно. Бо знімає всі шаблони й відкриває нам справжню жінку, яка, підтримуючи чоловіка, вчиться підтримувати й себе. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr